Рішення № 4221510, 09.07.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.07.2009 Справа № 6/46

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова

компанія "Ленд-ліз" (м.Одеса, вул. Катерининская, б.25, оф.15, ЄДРПОУ 31502612, п/р 26505103508001 в ЗАТ "Альфа-Банк" м. Київ МФО 300346);

до відповідача: Приватного підприємства "Транс Вестерн Групп", (м.Тячів, вул. Маяковського, 13, ЄДРПОУ 34153722, р/р 26000035002280 в "Коопінвестбанк" м. Ужгород, МФО 312248);

про:

визнання позивача власником транспортних засобів а саме:

- Напівпричіп бортовий марки "BODEX" № шасі SU90333JH8SBU1017;

- Напівпричіп бортовий марки "BODEX" № шасі SU90333JH8SBU1018;

- Напівпричіп бортовий марки "BODEX" № шасі SU90333JH8SBU1019;

розірвання договору фінансового лізингу № 2307/164 від 23.07.2008р.;

зобов"язання відповідача повернути позивачу транспортні засоби за договором фінансового лізингу а саме:

- Напівпричіп бортовий марки "BODEX" № шасі SU90333JH8SBU1017;

- Напівпричіп бортовий марки "BODEX" № шасі SU90333JH8SBU1018;

- Напівпричіп бортовий марки "BODEX" № шасі SU90333JH8SBU1019;

зняття з обліку в ВРЕРУДАІ УМВС в Закарпатській області транспортні засоби а саме:

- Напівпричіп бортовий марки "BODEX" № шасі SU90333JH8SBU1017;

- Напівпричіп бортовий марки "BODEX" № шасі SU90333JH8SBU1018;

(позовні вимоги викладено у відповідності до заяви позивача, поданої у відповідності до вимог ст. 22ГПК України, щодо їх уточнення)

Головуючий суддя - Кадар Й.Й.

Представники сторін:

від позивача - Олєйніков Є.М. - представник за дорученням №140 від 22.05.2009р.;

від відповідача - не з"явився.

СУТЬ СПОРУ: представник позивача просить позовні вимоги задоволити у повному обсязі по мотивах викладених у заяві про уточнення позовних вимог, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи. У підставу своїх доводів вказує на порушення відповідачем умов договорів купівлі-продажу №7 від 24.07.2008р. та фінансового лізингу № 2307/164 від 23.07.2008р, що вважає безумовною підставою для задоволення заявлених вимог.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, письмово викладеної позиції з приводу позовних та уточнених вимог суду не подав, вимог ухвал суду №6/46 від 11.05.2009р. та №6/46 26.05.2009р. не виконав, уповноваженого представника в засідання суду не направив.

За таких обставин справа розглядається за ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача суд

ВСТАНОВИВ:

Як стверджує представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "Ленд-ліз" до нього звернувся відповідач Приватне підприємство "Транс Вестерн Групп" з пропозицією, на умовах зворотнього лізингу придбати у відповідача належне йому майно а потім передати його відповідачу у фінансовий лізинг. Цей намір відповідача зафіксований у Договорі фінансового лізингу №2307/164 від 23.07.2008р. а саме в заявці до договору фінансового лізингу яка є додатком №1 до Договору лізингу. (а.с. 27)

На виконання договору фінансового лізингу №2307/164 від 23.07.2008р між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №7 від 24.07.2008р. (надалі Договір купівлі-продажу), згідно з яким відповідач зобов"язався продати а позивач зобов"язався прийняти та оплатити транспортні засоби згідно з Додатком №1 до данногоДоговору, а саме напівпричепи бортові марки "BODEX" в кількості три одиниці (надалі Товар), вартістю з ПДВ в сумі 819000,00 грн. (п. 1.1 Договору).

Згідно з банківською випискою від 28.07.08р. позивачем повністю сплачена вартість транспортних засобів в сумі 819000,00 грн. (а.с. 37 - 38)

Відповідно до акту приймання-передачі від 30.07.08р. який є невід"ємною частиною Договору купівлі-продажу відповідач передав а позивач прийняв проданий Товар.(а.с. 36)

Відповідно до пункту 3.3 зазначеного Договору купівлі-продажу право власності виникає у позивача з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі, таким чином з 30.07.2008р. позивач на вказаний товар напівпричіп бортовий марки "BODEX" № шасі SU90333JH8SBU1017 напівпричіп бортовий марки "BODEX" № шасі SU90333JH8SBU1018, напівпричіп бортовий марки "BODEX" № шасі SU90333JH8SBU1019 набув право власності.

Після отримання Товару у власність позивач передав його у лізинг відповідачу на умовах Договору фінансового лізингу №2307/164 від 23.07.2008р. (надалі Договір лізингу), що підтверджується актом приймання-передачі об"єкту лізингу від 30.07.2008р. (додаток №3 до договору лізингу (а.с. 31).

Відповідач зобов"язався відповідно до умов Договору купівлі-продажу (п.3.2) одночасно з передачею товару передати покупцю необхідний пакет документів достатній для реєстрації товару в державних органах.

У порушення чинного законодавства (п.2 ст. 662 ЦК України), та умов Договору купівлі-продажу (п. 3.2) відповідачем данного обов"язку не виконано незважаючи на звернення з цього приводу позивача (претензія вих.№1112/02 від 18.12.2008р. (а.с. 39). На звернення позивача в підрозділ ДАІ (вх. 723 від 06.05.09р. (а.с. 42), останньому було відмовлено в реєстрації транспортних засобів, з покликанням на те, що вказані транспортні засоби вже зареєстровані за відповідачем, за вийнятком напівпричіпу бортового марки "BODEX" № шасі SU90333JH8SBU1019, що непройшов жодної реєстрації. (а.с. 43 ).

Вказані обставини знайшли своє повне підтвердження дослідженими судом матеріалами справи, відповідачем не спростовані та свідчать про те, що відповідачем не визнається право власності позивача на придбаний ним Товар.

Відповідно до ст. 388 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається правомірним, якщо інше не встановлене судом.

Зі змісту ст. 392 ЦК України вбачається , що власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів , чи документа, який засвідчує його право власності.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог в частині визнання права власності, підтвердження їх належними та допустимими доказами, отже позов в цій частині підлягає до задоволення з огляду на фактичні обставини справи та положення "п.п." 7, 8 Постанови КМУ № 1388 від 07.09.1998р. "Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, скрнструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок" з послідуючими змінами та доповненнями (надалі Правил), за змістом яких власники транспортних засобів реєструють ці засоби і реєстрація таких здійснюється на підставі заяви власника.

Враховуючи також, що відповідно до вищепреведених пунктів Правил правомірність придбання транспортних засобів підтверджується необхідними документами, серед яких називається Рішення суду, яким визнається власник транспортного засобу, а отже правовим наслідком такого Рішення суду є очевидний обов"язок підрозділу ДАІ здійснити реєстрацію транспортних засобів, у задоволенні позовних вимог в частині зняття з обліку напівпричепу бортового марки "BODEX" № шасі SU90333JH8SBU1017 та напівпричепу бортового марки "BODEX" № шасі SU90333JH8SBU1018 слід відмовити.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги про розірвання Договору лізингу та повернення майна за цим Договором позивач, покликаючись на наявні в матеріалах справи докази, стверджує, що відповідач якому було передано Товар у фінансовий лізинг, лізингові платежі по договору не сплачує, а саме згідно графіку сплати основних лізингових платежів, що є Додатками №4 до Договору лізингу, відповідач не сплатив наступні платежі:

- за грудень 2008 року, частково не сплатив поточний платіж та залишився винним 7 344 (сім тисяч триста сорок чотири) грн., 54 коп.

- з січня по травень 2009р., не сплачені відповідені поточні платежі за вказані місяці.

Отже, в порушення умов вищевказаного Договору, яким сторонами визначено суму лізингових платежів та порядок здійснення розрахунків в період дії Договору відповідач постійно порушував строки та розмір лізингових платежів, чим порушив взяті на себе зобов"язання та норми чинного законодавства.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із нормою п. 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Тобто, кожна сторона по Договору, як одну з підстав виникнення господарських зобов’язань, повинна вчинити певну дію господарського характеру (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо). При наявності господарського спору, що виник внаслідок невиконання чи неналежного виконання господарського зобов’язання, кожна із сторін повинна довести шляхом подання належних і допустимих доказів свої вимоги та заперечення.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.п 1, 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до ст. 10 п.4 ЗУ "Про фінансовий лізінг" лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізінгу у передбачених Законом та договором випадках. Таким чином, беручи до уваги, що позивачем доведено факт порушення відповідачем умов Договору щодо своєчасного та повного обсягу та сплати лізингових платежів (п. 7.2.3 Договору), що за умовами Договору надає право лізингодавцю достроково припинити дію Договору (п. 17.7.3) або розірвати Договір за рішенням суду. Отже вимоги позивача щодо розірвання Договору фінансового лізингу є обгрунтовані, та підлягають до задоволення.

За змістом п.2 ст. 806 Цивільного кодексу України: До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. На підставі вищенаведеного та зі змісту ст. 785 Цивільного кодексу України випливає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі отже, вимоги позивача щодо повернення йому транспортних засобів, напівпричепів бортових марки "BODEX" № шасі SU90333JH8SBU1017; SU90333JH8SBU1018; №SU90333JH8SBU1019 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 34, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ

1. Позов задоволити частково.

1.1Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "Ленд-ліз" (м.Одеса, вул. Катерининская, б.25, оф.15, ЄДРПОУ 31502612, п/р 26505103508001 в ЗАТ "Альфа-Банк" м. Київ МФО 300346), право власноті на транспортні засоби:

- Напівпричіп бортовий марки "BODEX" № шасі SU90333JH8SBU1017;

- Напівпричіп бортовий марки "BODEX" № шасі SU90333JH8SBU1018;

- Напівпричіп бортовий марки "BODEX" № шасі SU90333JH8SBU1019;

1.2. Договір фінансового лізингу № 2307/164 від 23.07.2008р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "Ленд-ліз", (м.Одеса, вул. Катерининская, б.25, оф.15, ЄДРПОУ 31502612, п/р 26505103508001 в ЗАТ "Альфа-Банк" м. Київ МФО 300346) та Приватним підприємством "Транс Вестерн Групп" (м.Тячів, вул. Маяковського, 13, ЄДРПОУ 34153722, р/р 26000035002280 в "Коопінвестбанк" м. Ужгород, МФО 312248) - розірвати.

1.3. Зобов"язати Приватне підприємство "Транс Вестерн Групп" (м.Тячів, вул. Маяковського, 13, ЄДРПОУ 34153722, р/р 26000035002280 в "Коопінвестбанк" м. Ужгород, МФО 312248) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "Ленд-ліз" (м.Одеса, вул. Катерининская, б.25, оф.15, ЄДРПОУ 31502612, п/р 26505103508001 в ЗАТ "Альфа-Банк" м. Київ МФО 300346) транспортні засоби:

- Напівпричіп бортовий марки "BODEX" № шасі SU90333JH8SBU1017;

- Напівпричіп бортовий марки "BODEX" № шасі SU90333JH8SBU1018;

- Напівпричіп бортовий марки "BODEX" № шасі SU90333JH8SBU1019;

2. В іншій частині позову відмовити

3. Стягнути з Приватного підприємства "Транс Вестерн Групп" (м.Тячів, вул. Маяковського, 13, ЄДРПОУ 34153722, р/р 26000035002280 в "Коопінвестбанк" м. Ужгород, МФО 312248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "Ленд-ліз" (м.Одеса, вул. Катерининская, б.25, оф.15, ЄДРПОУ 31502612, п/р 26505103508001 в ЗАТ "Альфа-Банк" м. Київ МФО 300346) суму 170 грн. (сто сімдесят грн.) у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 313 (тристо тринадцять грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Наказ видати на вимогу позивача.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуальног кодексу

Суддя Кадар Й.Й.