Рішення № 4221471, 16.07.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2009 р. Справа № 58/118-09

вх. № 3559/3-58

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Юрченко І.М., довіреність № 221/10 від 31.12.2008 року

відповідача - Кундіус І.В., довіреність б\н від 10.03.2009 року

розглянувши справу за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничої фірми "Інтерфакт ЛТД", Харківська область м. Чугуїв

про стягнення 294849,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 294849,57 грн., у тому числі 72143,37 грн. - основного боргу, 6598,38 грн. пені, 209586,20 грн. - штрафу, 5699,33 грн. – інфляційних витрат та 822,29 грн. - 3% річних за договором № 06/08-936 на постачання природного газу, укладеним між сторонами 29.09.2008 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов’язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

Відповідач у своєму відзиві на позов зазначив, що 08.05.2009 року ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" погасив суму основного боргу у розмірі 72143,37 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2671. Крім того, відповідач вважає, що позивачем безпідставно нараховано суму штрафу у розмірі 209586,20 грн., посилаючись на неналежне виконання позивачем п. 3.3 договору. Таким чином, відповідач просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог про стягнення 209586,20 грн. штрафу та суми основного боргу в розмірі 72143,37 грн.

Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

29.09.2008 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково - виробничою фірмою "Інтерфакт ЛТД" (Покупець) був укладений договір № 06/08-936 поставки природного газу.

Відповідно до умов договору позивач (Постачальник) протягом періоду з 01 жовтня 2008 року до 31 грудня 2008 року зобов’язався передати у власність відповідачу (Покупцю), а Покупець зобов’язався прийняти від Постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в ст. 2 цього договору.

Відповідно до п. 6.1. договору оплата за природний газ проводиться Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 (п’ять) банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ проводиться покупцем на підставі акту приймання - передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Матеріалами справи встановлено, що позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору передав відповідачеві природний газ, що підтверджено актами приймання-передачі природного газу, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи. Відповідач, в свою чергу, не здійснив оплату за надані послуги в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 72143,37 грн.

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що сума основного боргу в розмірі 72143,37 грн. перерахована відповідачем позивачеві в 08 травня 2009 року платіжним дорученням № 2671, оригінал якого залучено до матеріалів справи.

З огляду на викладене, враховуючи, що між сторонами відсутній предмет спору в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 72143,37 грн., суд вважає необхідним припинити провадження по справі в цій частині на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 5699,33 грн. та 822,29 грн. 3% річних обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 7.2. договору зобов’язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені за період з 11.12.2008 року по 29.04.2009 року, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”. За таких підстав, позовні вимоги в частині стягнення 6598,38 грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності до п. 7.9. договору у разі відхилення фактичного обсягу споживання газу від підтвердженого Постачальнтиком та/або узгодженого Сторонами в порядку, передбаченому п. 2.1.2. договору планового обсягу поставки в сторону збільшення більш ніж на 5 %, Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 200 % різниці вартості фактичного обсягу споживання і планового обсягу поставки.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що покупець до 20 числа місяця, що передує поставки газу, надає Постачальнику належним чином оформлену заявку, яку після затвердження Постачальник за погодженням з НАК "Нафтогаз України" до 25 числа місяця, що передує звітному, надає філії "Об'єднане диспетчерське управління" ДК "Укртрансгаз" для включення її до планового розподілу газу на відповідний місяць поставки. Плановий обсяг поставки вважається попередньо підтвердженими Постачальником з моменту включення заявки до планового розподілу газу філією "Об'єднане диспетчерське управління" на відповідний місяць поставки.

Тобто, Відповідач, згідно умов Договору, повинен був надати заявку на жовтень 2008 року до 20 вересня 2008 року, але, у зв'язку з тим, що договір був укладений 29 вересня, то під час укладання договору був узгоджений обсяг природного газу - до 90000 м. куб. (фактичне споживання -120 586 м.куб).

Щодо заявки на листопад 2008 року, слід зазначити, що Відповідач повинен був, за умовами п.3.3 Договору, надати заявку до 20 жовтня 2008 року. Але, Відповідач у якості належного виконання п.3.3 Договору надав листи від 17 жовтня 2008 року про збільшення обсягу газу на жовтень 2008 рок, а 21 листопада 2008 року - про збільшення обсягу на листопад 2008 року, тобто він протягом місяців поставки звертався до Компанії з проханням збільшити обсяг природного газу, що суперечить п.3.3 Договору. Матеріалами справи встановлено, що позивачем не було письмово узгоджено цього обсягу, в той час, як п. 10.3 Договору передбачено, що всі зміни і доповнення до Договору повинні бути викладені в письмовій формі, підписані повноваженими представниками Сторін та скріплені печатками Сторін. Також, ч. 4 ст.188 ГК України передбачено, що у разі неодержання відповіді на пропозицію змінити умови договору у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Матеріалами справи встановлено, що Відповідач не скористався своїм правом та не звернувся з відповідним позовом до суду не отримавши від позивача письмової відповіді на пропозиції змінити умови договору щодо обсягу спожитого газу.

Тобто, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що спожиті Відповідачем у жовтні 2008 року та листопаді 2008 року обсяги природного газу не були узгодженими, а тому, позовні вимоги про стягнення штрафу 209586,20 грн. обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 2949,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись ст. 625 ЦК України, статтями 1, 12, 47, 49, 80 п. 1.1, 82-84 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Інтерфакт ЛТД" (62469, Харківська область, Чугуївський район, вул. Вокзальна, 26 а, р. № 26007000121973 в філії ВАТ "Укрексімбанк" м. Харків, МФО 351618, код ЄДРПОУ 21238131) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р.№26008301970 в ВАТ "Ощадбанк" України, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 6598,38 грн. пені, 209586,20 грн. штрафу, 5699,33 грн. інфляційних витрат та 822,29 грн. 3% річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 2949,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 72143,37 грн. основного боргу припинити провадження у справі на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Суддя

Повний текст рішення підписаний ___ липня 2009 року.