Вирок № 42214188, 23.12.2014, Лебединський районний суд Сумської області

ОСОБА_1 Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/2199/14-к

Номер провадження 1-кп/580/178/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2014 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі:

головуючого Бакланова Р. В.

при секретарі Заяц Ю. О.,

за участю: прокурора - Гладкова В.М., потерпілої - ОСОБА_3, цивільного позивача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду в м. Лебедині кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Ярмолинці, Роменського району, Сумської області, освіта середня-спеціальна, водія філії «Роменський молочний комбінат» ПП «Рось», одруженого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого

- по ч. 1 ст. 286 КК України

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2014 року о 13 годині ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1, що належить Дочірньому підприємству «Мілкіленд Україна» ідентифікаційний код юридичної особи 24255176 та рухався по автодорозі «Київ-Суми-Юнаківка» у напрямку м. Суми з пасажирами ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Рухаючись на ділянці 290 км. + 800 м. вказаної автодороги, ОСОБА_6 знехтував мірами безпеки дорожнього руху. Маючи об'єктивну можливість заздалегідь виявити димову завісу на проїзній частині, що зменшувала видимість дороги у напрямку руху і створювала умови, які знижували рівень безпеки дорожнього руху при проїзді по ній, ОСОБА_1 не прийняв міри до своєчасного зниження швидкості руху керованого автомобіля до такої, яка б давала йому можливість обрати допустиму за умови видимості дороги швидкість руху, а при в'їзді в димову завісу - швидкість руху за умов видимості дороги в димовій завісі. В подальшому в'їхавши в димову завісу ОСОБА_1 не помітив автомобіль НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку і знизив швидкість до мінімальної, заїхавши у вказану димову завісу у зв'язку з неможливістю продовжувати рух із-за обмеження видимості, та допустив з ним зіткнення. Внаслідок ДТП пасажир автомобіля «NISSAN Almera» ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження які кваліфікуються як середньої тяжкості тілесні ушкодження. В даній дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_1 при виявленні димової завіси, яка обмежувала видимість елементів проїзної частини в напрямку руху, повинен був своєчасно знизити швидкість руху керованого автомобіля до такої, яка б давала йому можливість обрати допустиму за умов видимості дороги швидкість руху свого транспортного засобу, а при в'їзді в димову завісу - обрати швидкісний режим за умовами видимості проїзної частини в димовій завісі, та діяти відповідно до вимог п.п. 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 якими передбачено: 12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у меж видимості дороги; 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктиві спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзді перешкоди.

Таким чином, ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст.286 КК України, тобто - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

25 листопада 2014 року між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_3 укладена угода про примирення. Відповідно до умов вказаної угоди, потерпіла та підозрюваний у кримінальному провадженні виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію по ч.1 ст.286 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, узгодили призначення покарання підозрюваному за вказаною статтею у вигляді штрафу розміром 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, без позбавлення права керування транспортними засобами. Також, у даній угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.

В суді потерпіла ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_1 підтвердили, що угода про примирення між ними укладена добровільно, така угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Суд проаналізував надані матеріали, вислухав пояснення обвинуваченого та потерпілої, думку прокурора, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з наданих матеріалів, дії обвинуваченого ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфіковані як кримінальне правопорушення, визначене ч.1 ст.286 КК України, яке, згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень невликої тяжкості. Обвинувачений свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, визнає. Встановлено, що укладення угоди між сторонами про примирення є добровільним. Зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Узгоджене сторонами угоди покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, сприяв розкриттю злочину, на обліках в диспансерах не перебуває.

Таким чином, умови угоди про примирення не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди підозрюваний та потерпілий, визначена в межах санкції ч.1 ст.286 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.

Крім того, суд вважає за необхідне цивільний позов ОСОБА_4 залишити без розгляду.

Суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 судові витрати у справі: за проведення авто-технічних експертиз 3689 грн. 40 коп.

Також, суд вважає за необхідне, речові докази у справі: автомобілем НОМЕР_1, НОМЕР_2, що знаходяться на зберіганні на спец майданчику Лебединського МВ ВС України в Сумській області - повернути власникам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 370-371, 373-374, 473-476 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення від 25 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити покарання по цьому закону у виді 3400 грн. штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути із ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_3 на користь держави код ЄДРПОУ 37345566 розрахунковий рахунок 31114115700214, отримувач коштів Лебединське УК 24060300, Банк отримувача - ГУДКСУ у Сумській області, МФО 837013 код класифікації доходів бюджету 24060300 «інші надходження» судові витрати 3689 грн. 40 коп.

Речові докази у справі: автомобілем НОМЕР_1, НОМЕР_2, що знаходяться на зберіганні на спец майданчику Лебединського МВ ВС України в Сумській області - повернути власникам.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з моменту проголошення вироку, через Лебединський районний суд Сумської області до апеляційного суду Сумської області:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

- потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;

- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статгі 469 КПК України угода не може бути укладена.

Суддя: Р. В. Бакланов