Рішення № 42213747, 23.12.2014, Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

_____________

Справа №514/681/14-ц

Провадження по справі № 2/514/332/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2014 року с.м.т. Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Горбаня Ю. О.

за участю секретаря Волконогло Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" в особі Одеської філії до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 17089 гривень 57 копійок.

В обґрунтування позову зазначив, що 24 серпня 2013 року о 17 годині 35 хвилин ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «МАЗ 551605» державний номерний знак НОМЕР_1 в місті Одеса по вулиці Сергія Варламова,11 не витримав безпечну дистанцію, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Mitsubishi Lancer» д/з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2.

Вина відповідача у скоєнні ДТП доведена і підтверджується постановою Тарутинського районного суду Одеської області від 23 жовтня 2013 року.

В результаті вказаної вище ДТП був пошкоджений автомобіль марки «Mitsubishi Lancer» д/з НОМЕР_2, якому була завдана матеріальна шкода в розмірі 19933 гривень 59 копійок.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО».

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі.

ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» виплатило власнику пошкодженого транспортного засобу страхове відшкодування в розмірі 17089 гривень 57 копійок.

Однак, відповідачем не було повідомлено ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» про настання ДТП, згідно ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Таким чином, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 17089 гривень 57 копійок та судовий збір в розмірі 243 гривень 60 копійок.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, надав заяву про пітримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 пояснив, що дійсно 24 серпня 2013 року він на автомобілі марки "МАЗ" д/з НОМЕР_1 здійснив ДТП. Внаслідок цього постановою Тарутинського району Одеської області на нього було накладено адміністративне стягнення. Також, пояснив, що він вчинив ДТП на транспортному засобі, який належить ТОВ "Центр демонтажних технологій", з яким він перебуває у трудових відносинах, але на теперішній час він не працює. Таким чином, просить відмовити у задоволенні позовної вимоги. Крім того, надав заяву про розгляд справи в подальшому за його відсутності.

Представник відповідача за дорученням ОСОБА_3 в судовому засіданні вину ОСОБА_1 в скоєнні ДТП визнав. Однак з позовом не згоден, вважає, що ОСОБА_1 не є відповідачем по даній справі оскільки на момент скоєння ДТП він перебував у трудових відносинах з ТОВ "Центр демонтажних технологій" та виконував свої обов'язки. У зв'язку з викладеним вище, відповідачем по справі має бути страхувальник та власник транспортного засобу ОСОБА_4. Повідомити про настання ДТП відповідач не зміг. У зв"язку з цим він просить відмовити у задоволенні даної позовної вимоги.

Вислухавши пояснення відповідача та його представника, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі доказів представлених в матеріалах справи.

Так, згідно полісу обов'зкового страхування №АС/3868698, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «МАЗ 551605» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 була застрахована у ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» на строк з 19 лютого 2013 року по 18 люте 2014 року включно (а.с. 10).

Постановою Тарутинського районного суду Одеської області від 23 жовтня 2013 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме ДТП, скоєного 24 серпня 2013 року та накладено адміністратвне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 14).

Внаслідок ДТП, скоєнного ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження автомобіль марки «Mitsubishi Lancer» д/з НОМЕР_2.

Згідно звіту №309/13, розмір завданих автомобілю марки «Mitsubishi Lancer» д/з НОМЕР_2 збитків складає 19933 гривні 59 копійок (а.с. 15-37) .

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САК №684906 вбачається, що автомобіль марки «Mitsubishi Lancer» д/з НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 (а.с.12).

Відповідно до платіжного доручення №776 від 28 лютого 2014 року, ОСОБА_2 отримав 17089 гривень 57 копійок страхового відшкодування (а.с. 13).

17 березня 2014 року позивачем була направлена відповідачу претензія №782 з проханням в добровільному порядку компенсувати витрати (а.с. 4,5).

Підпунктом 33.1.4. пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Як вбачається з позовної заяви та також підтверджується показами самого відповідача, - він не повідомив страховика в особі ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» про настання ДТП. Крім того, відповідач ОСОБА_1 документально не підтвердив поважність причин неповідомлення страховика про настання ДТП

Відповідно до п.п.п. ґ) п.п. 38.1.1. п.38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхування або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги про відшкодування шкоди в порядку регресу законні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по оплаті судового збору в розмірі 243 гривень 60 копійок, згідно платіжного доручення № 1323 від 14 квітня 2014 року (а.с. 1).

Що стосується посилань представника відповідача на те, що ОСОБА_1 не є відповідачем по справі, так як на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ "Центр демонтажних технологій", суд прийшов до наступного.

Пунктом 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року передбачено, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.

Отже, обставини, на які посилається представник відповідача можуть мати місце лише за наявності трудових відносин між особою, яка вчинила ДТП, виконуючи свої трудові (службові) обов'язки на підставі трудового договору (контракту) між особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

З копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 вбачається, що останній 31 травня 2013 року був звільнений за власним бажанням з наказом №7к від 31 травня 2013 року та більше ніде не працевлаштовувався. Тобто на момент скоєння ДТП ОСОБА_1 був безробітний.

Доказів щодо наявності між ОСОБА_1 та ТОВ "Центр демонтажних технологій" трудових відносин представник відповідача не надав.

Враховуючи викладене вище, суд вважає обставини, зазначені представником відповідача не обґрунтованими та безпідставними, а тому позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, п.п. 33.1.4. п. 33.1 ст. 33, п.п.п. ґ) п.п. 38.1.1. п.38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 10, 11 , 15, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ПАТ "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" в особі Одеської філії до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" в особі Одеської філії код ЄДРПОУ 16467237 загальну суму заборгованості в розмірі 17089 гривень 57 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" в особі Одеської філії суму судових витрат в розмірі 243 гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а якщо сторони не були присутні в судовому засіданні, рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Ю. О. Горбань