Рішення № 4221129, 13.07.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2009 р. Справа № 55/126-09

вх. № 3254/5-55

Суддя господарського суду Гребенюк Н.В.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Малікової О.В.

відповідача- Строєвій О.Є.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройекспорт", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР", м. Харків

про стягнення 16400,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройекспорт", м.Дніпропетровськ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР", м. Харків, 15381,00 грн. основного боргу, 556,24 грн. пені, 463,54 грн. відсотків та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 15/01 від 15.01.09 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 квітня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26 травня 2009 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 травня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 22 червня 2009 р.

22 червня 2009 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та зазначив, що поставлений прозивачем щебінь хоч і відповідачє показникам ДСТУ БВ.2.7-75-98, але показники радіоактивності дуже значні та близки до граничних показників. Також відповідач зазначив, що позивачем не надано до суду довіреностей на отримання товару та невірно нараховані штрафні санкції.

22 червня 2009 р. позивач надіслав до суду заяву- факсограмму, в якій просив суд відкласти розгляд справи, у зв"язку з неможливістю представника прибути у судове засідання.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 22 січня 2008 р. було продовжено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, по 23 липня 2009 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 червня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 13 липня 2009 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримувала позовні вимоги

Представник відповідача у судовому зщасіданні проти позову заперечувала з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Представники сторін звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

15 січня 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стройекспорт", м.Дніпропетровськ (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 15/01, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався передати, а відповідач, в свою чергу, прийняти та сплатити вартість продуктів дроблення скельної гірської породи відповідно умов даного договору. Відповідно до п. 3.1 договору, конкретний асортимент, кількість, ціна, дата поставки та умови оплати продукції, наведені в специфікаціях до даного договору. Специфікації є невід"ємною частиною договору. Згідно п. 3.2 договору, загальна сума договору складається із суми всіх специфікацій, підписаний в рамках цього договору, які є його невід"ємною частиною договору. Пунктом 4.1 договору передбачено, що умови оплати продукції, порядок та строки здійснення платежів зазначаються в специфікаціях до Договору. Пунктом 7.1 договору передбачено, що у випадку порушення відповідачем термінів оплати, обумовлених у специфікаціях до Договору, він оплачує позивачу штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості за кожний день прострочення оплати. Пунктом 10.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до 15 січня 2010 р., а в частині розрахунків- до повного виконання відповідачем своїх зобов"язань.

Сторони уклали між собою специфікацію № 1 до договору купівлі- продажу № 15/01 від 15.01.09 р., в якій узгодили перелік продукції, що постачається, та визначили умови оплати, а саме продукція по даній специфікації за договором продається на умовах часткової попередньої оплати та надання відповідачеві відстрочки платежу на залишок заборгованості. Покупець зобов"язаний протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення позивачем рахунка- фактури перерахувати на поточний рахунок позивача суму попередньої оплати у розмірі 50% від ціни продукції, що постачається по цій специфікації. На залишок заборгованості позивач надає відповідачу відстрочку платежу. Відповідач повинен сплатити повну вартість (ціну ) отриманої згідно цієї специфікації продукції у строк- 14 днів з моменту поставки продукції відповідачу до пункту поставки продукції.

Позивачем було виставлено до оплати відповідачеві рахунки-фактури № 490 від 29.01.09 р. на суму 6223,50 грн. та № 439 від 30.01.09 р. на суму 24907,50 грн..

На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 31131,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 3275 від 29.01.09 р. та № 3288 від 30.01.09 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств. У вказаних накладних зазначений договір № 15/01 від 15.01.09 р., що свідчить про те, що товар поставлявся позивачем саме на виконання цього договору.

Таким чином, відповідач товар отримав, проте розрахувався за нього лише частково на суму 15750 грн., що підтверджується витягами банку від 29.01.09 р.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 15381 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Щодо заперечень відповідача проти позовних вимог з посиланням на те, що поставлений прозивачем щебінь хоч і відповідає показникам ДСТУ БВ.2.7-75-98, але показники радіоактивності дуже значні та близки до граничних показників, суд вважає необгрунтованими, оскільки відповідачем був отриманий вказаний товар, накладні на отримання товару належним чином оформлені, підписані з боку відповідача і скріплені печаткою товариства відповідача, та претензій до вказаного товару не зазначено, а також вказаний товар був частково оплачений з боку відповідача.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач отримав товар, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі – 15381 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.2 специфікації № 1 до договору купівлі- продажу № 15/01 від 15.01.09 р., у випадку порушення відповідачем термінів оплати він сплачує позивачеві 20% річних за користування чужими грошовими коштами, які нараховуються на суму неоплаченої вартості товару

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача 20% річних у сумі 463,54 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягає задоволенню як правомірна.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 556,24 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України,ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР", м. Харків(61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 3, код ЄДРПОУ 32359553, р/р № 2600930127814 в ВАТ Реал Банк у м. Харкові, МФО 351588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройекспорт", м.Дніпропетровськ (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 32561079, р/р № 26005001300155 в ВАТ "Актабанк", м. Дніпропетровськ, МФО 307394) 15381,00 грн. основного боргу, 556,24 грн. пені, 463,54 грн. відсотків, 164 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили

Суддя Гребенюк Н.В.

Повний текст Рішення підписано 14 липня 2009 року.