Рішення № 4221025, 16.06.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"16" червня 2009 р. Справа № 7/095-09

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-ТРЕЙД», м. Чернігів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод дверних систем», с. Лишня, Макарівський район, Київська область

про стягнення 11657, 56 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кочура С.В. (дов. № 27/05 від 27.05.2009 р.);

від відповідача: не з’явився.

секретар судового засідання: Зоренко Ю.І.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-ТРЕЙД»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод дверних систем»про стягнення 11657, 56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов’язання щодо оплати товару, поставленого згідно усної домовленості між сторонами спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.04.2009р. було порушено провадження у справі № 7/095-09 та призначено її розгляд на 28.05.2009р.

В судовому засіданні 28.05.2009 р. представник позивача подав клопотання № 28 від 28.05.2009 р., в яком просив вжити заходів для забезпечення позову шляхом накладення арешт на грошові кошти відповідача в загальній сумі 11892, 14 грн.

Ухвалою суду від 28.05.2009 р. відмовлено в задоволенні вищевказаного клопотання

У зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 28.05.2009 р. розгляд справи відкладався до 16.06.2009 р.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, повторно не з’явився в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, документів, витребуваних ухвалами суду від 27.04.2009 р. та 28.05.2009 р. не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив

У 2008 році Товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК-ТРЕЙД» (позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський завод дверних систем»(відповідач) уклали усну домовленість про поставку столярної фурнітури (далі-Товар).

На виконання домовленості позивач поставив відповідачеві Товар на загальну суму 11657,56 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000492 від 05.09.2008 р. та № РН-0000553 від 14.10.2008р., з відмітками відповідача та довіреністю серії ЯПИ № 182052 від 28.08.2008 р. (належним чином завірені копії в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Фактично між сторонами на підставі ст. ст. 202, 203, 205 Цивільного кодексу України виникли правовідносини купівлі-продажу, згідно яких у відповідача на підставі ст. ст. 11, 509, 626 та 655 ЦК України виникло зобов’язання щодо оплати за отриманий товар.

В порушення домовленості та вимог діючого законодавства України відповідач за отриманий Товар не розрахувався.

В зв’язку з наявністю заборгованості, в сумі 11657, 56 грн. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 4 від 06.02.2009 р. про оплату за поставлений Товар. Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Згідно з частиною другою ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, зі змісту укладеного сторонами договору шляхом складання документів, а саме вказаних вище накладних, неможливо визначити строк оплати за отриманий товар відповідачем, господарський суд дійшов висновку, що момент оплати товару сторонами не визначений.

Оскільки сторонами строк настання оплати невизначений, а вимога позивача про сплату заборгованості була отримана відповідачем 10.02.2009р., обов’язок відповідача по сплаті заборгованості, з урахуванням семиденного строку, передбаченого ст. 530 ЦК України, настав 17.02.2009р.

03.03.2009 р. позивач повторно звернувся на адресу відповідача з претензією про сплату боргу. Вказана претензія також залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

На момент розгляду справи, заборгованість відповідачем не сплачена.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 11657, 56 грн.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, у сумі 11657, 56 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод дверних систем»(08063, Київська обл., Макарівський район, с. Лишня, вул. Набережна, 11Д, код ЄДРПОУ 32586994) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-ТРЕЙД»(04017, м.Чернігів, вул. Щорса, 57Д, код ЄДРПОУ 33336322) 11657 (одинадцять тисяч шістсот п’ятдесят сім) грн. 56 коп. заборгованості та судові витрати: 116 (сто шістнадцять) грн. 58 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Антонова В.М.