Рішення № 4220839, 19.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/158

19.06.09

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фармацевтична

компанія "ФРА-М"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фармасол"

про стягнення 15 607, 69 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача Авдєєв А.А. –предст. за дов.,

від відповідача не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фармасол" про стягнення 15 607, 69 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору № 566 від 10.07.08.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2009 порушено провадження у справі № 43/158, розгляд справи призначено на 28.05.2009.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, повноважний представник Відповідача в судове засідання не з’явився, вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі не виконав.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника Відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 19.06.09.

В судове засідання призначене на 19.06.09 представник Відповідача не з’явився.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.08 між товариством з обмеженою відповідальністю "Українська фармацевтична компанія "ФРА-М" (далі-Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фармасол" (далі - Відповідач) було укладено Договір поставки № 566 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Позивач в порядку та на умовах, визначених у Договорі, зобов’язався поставляти Відповідачу продукцію, а Відповідач зобов’язався приймати та проводити розрахунки за неї.

Відповідно до п. 3.1 Договору Відповідач зобов’язувався здійснювати розрахунок за отриману продукцію протягом 30 календарних днів з моменту її отримання.

На виконання умов договору Позивач здійснив поставку товару Відповідачу на загальну суму 14 109, 13 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними на відпуск продукції, переліченими в позовній заяві.

Відповідач свої зобов’язання згідно умов Договору належним чином не виконав, отриману продукцію не оплатив.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором № 566 від 10.07.08 складає: 13 269, 10 грн. основного боргу, 1 151, 97 грн. пені, 142, 82 грн. 3 % річних, 1 043, 80 грн. інфляційних нарахувань. Сплата пені передбачена 5.2 Договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Отже, вимоги щодо стягнення з Відповідача пені підлягають задоволенню за розрахунком Позивача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком Позивача.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фармасол" (04073, м. Київ, вул. Вербова, 23, код ЄДРПОУ 30374585, з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фармацевтична компанія "ФРА-М" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9-В, код ЄДРПОУ 33497130) 13 269 (тринадцять тисяч двісті шістдесят дев’ять) гривень 10 коп. основного боргу, 1 151 (одна тисяча сто п’ятдесят одна) гривню 97 коп. пені, 142 (сто сорок дві) гривні 82 коп. 3 % річних, 1 043 (одна тисяча сорок три) гривні 80 коп. інфляційних нарахувань, 156 (сто п’ятдесят шість) гривень 08 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя М.В.Пасько