Вирок № 42208301, 05.01.2015, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1984/14-к

Кримінальне провадження № 1-кп/355/5/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" січня 2015 р. Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді - К. В. Коваленко

за участю секретаря - Старенької С.М.

прокурора - Маглич О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка кримінальне провадження за обвинуваченням : ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, Українець, громадянин України, уродженець с. Перемога Баришівського району Київської області, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, пільг та державних нагород не має, проживає АДРЕСА_1, раніше не судимий,

в скоєнні злочину передбаченого ст. 291 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

що 30.04.2014 року близько 22 години 00 хвилин, в темну пору доби в умовах недостатньої видимості ОСОБА_1, керуючи гужовою повозкою, рухаючись по другорядній дорозі, а саме по вул. Братів Ковалів с. Перемога, Баришівського району Київської області та перетинаючи головну дорогу, автодорогу сполученням Київ - Суми, не надав переваги в русі автомобілю марки «Ford Focus» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, який рухався по головній автодорозі у напрямку міста Суми, та допустив зіткнення гужової повозки з даним автомобілем.

В наслідок зіткнення пасажир гужового транспорту ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді уламкового перелому проксимальних кінців обох кісток правої гомілки зі зміщенням, які характерні для дії тупого твердого предмету, або при ударі об такий, за давністю можуть відповідати терміну вказаному в постанові, а саме 30.04.2014 року та згідно до висновку експерта від 12.11.2014 року № 176/д відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознаками тривалості розладу здоров'я понад 21 добу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав в повному обсязі та пояснив суду, що з ОСОБА_4 вони зустрілись ввечері в магазині, та поїхали додому на його гужевій повозці. Коли вони під'їхали до автодороги сполученням Київ - Суми, то він бачив, що рухались машини, але відстань до них була достатньою для того, щоб перетнути дорогу. Він почав перетинати дорогу та відчув удав в бік повозки від чого повозку відкинуло на узбіччя. Він побачив, що пасажир ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження та почав йому допомагати, а коли ОСОБА_4 відправили до лікарні то він забрав коня, який був в збудженому стані та відвів додому, так як працівників ДАІ довго не було. Вину у вчиненому визнає в повному обсязі.

Суд за згодою учасників судового розгляду, обмежується показами підсудного, які ні ким не оспорюються та визнає недоцільним подальше дослідження матеріалів стосовно фактичних обставин справи.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст.291 КК України вірна, оскільки, підсудний порушив чинні на транспорті правила, що спричинило тяжкі наслідки.

Виходячи з положень ст. 291 КК, сукупної об'єктивної сторони злочинів, передбачених зазначеним розділом, законодавчих роз'яснень та тлумачень, правозастосовної практики Верховного Суду України (ВВСУ- 2002 - № 6, ухвала від 30 липня 2002 року), убачається, що тяжкими визнаються наслідки у виді тілесних ушкоджень середнього ступеню чи тяжких, а також спричинення великої матеріальної шкоди. Висновок судово-медичної експертизи № 176/д від 12.11.2014 року відповідно до якого потерпілому ОСОБА_4 спричинено тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, засудженим не оспорюється.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного, фактичні обставини справи.

Суд приймає до уваги, те, що ОСОБА_1 на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Також при призначенні покарання суд враховує думку потерпілого ОСОБА_4 який претензій до обвинуваченого не має.

Пом'якшуючими відповідальність обставинами суд визнає те, що ОСОБА_1 щиро розкаюється в скоєному.

Обтяжуючих відповідальність обставин суд не виявив.

Таким чином, враховуючи те, що злочин вчинений ОСОБА_1 є не умисним, а вчиненим з необережності, суд вважає, що підсудний не є особою суспільно небезпечною, яку необхідно ізолювати від суспільства, а тому відносно нього можливо застосувати ст.75 КК України та відстрочити виконання покарання.

Речовий доказ по справі автомобіль «Ford Focus» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 переданий на зберігання власнику ОСОБА_3 залишити в користування власнику.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст.ст. 321, 323 - 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину передбаченого ст.291 КК України та призначити покарання у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком один рік.

На підставі ст. 76 КК України накласти на ОСОБА_1 обов'язок періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Речовий доказ по справі автомобіль «Ford Focus» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 переданий на зберігання власнику ОСОБА_3 залишити в користування власнику.

Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати в сумі 1966 гривень за проведення інженерно-технічних експертиз на користь держави на рахунок 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва код 37975298.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області, через Баришівський районний суд Київської області, протягом 30 діб з дня його оголошення.

Суддя Баришівського

районного суду К. В. Коваленко