Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/59/14-к
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 грудня 2014 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді Волощука В.В.
секретаря Федорчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду кримінальне провадження № 12013060260000621 по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з вищою освітою, перебуваючої у цивільному шлюбі, не працюючої, не інваліда, не депутата, судимої: 30.11.2010 року Нетішинським міським судом Хмельницької області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу, в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.; 03.06.2011 року тим же судом за ч.1 ст.309, ч.4 ст.70, ст.72 КК України до покарання у виді арешту на строк три місяці,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
з участю сторін
кримінального провадження:
прокурора Вінійчук Я.М.
захисника ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
представника позивача ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_1
В С Т А Н О В И В :
28 серпня 2013 року, об 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_1, будучи на кухні зазначеного будинку, де на грунті раніше виниклих неприязних відносин, з приводу зловживання спиртними напоями нею та потерпілим ОСОБА_5, в ході сварки, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень, умисно нанесла один удар металевою сковорідкою в область голови свого співмешканця ОСОБА_5, чим спричинила останньому тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу в м'які тканини голови; крововиливу під тверду мозкову оболонку; крововиливу під м'яку мозкову оболонку; крововиливів дрібно точкових в речовину головного мозку, які по механізму свого утворення являються закритою черепно-мозковою травмою та відповідно до висновку експерта за № 2912/44 від 23.10.2013 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх заподіяння, від яких ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 року, у відділенні інтенсивної терапії Житомирської обласної лікарні помер.
Смерть ОСОБА_5, настала від крововиливу під оболонки та в речовину головного мозку.
Допитана у судовому засіданні з участю захисника - адвоката ОСОБА_2, обвинувачена ОСОБА_1, після роз'яснення їй судом суті обвинувачення свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.121 КК України не визнала. Та надала суду показання, підтвердивши те, що вона співмешкала з ОСОБА_5, з яким у них часто виникали сварки та бійки у зв'язку із зловживанням спиртних напоїв нею та ревнощами ОСОБА_5, до інших чоловіків. Так 28.08.2013 року вона перебувала у будинку АДРЕСА_1, який належить її співмешканцю ОСОБА_5, де відпочивала. Об 05.00 годині цього ж дня до вказаного будинку прийшов ОСОБА_6, який приніс цигарки та пляшку горілки, вони разом випивали на кухні. Біля 07.00 годині, цього ж дня до них прийшов ОСОБА_7, якому ОСОБА_6, давши гроші відправив купити ще спиртного, і повернувшись ОСОБА_7, випивши з ними спиртного біля 09.00 годині пішов на роботу, а вона із своєю свекрухою ОСОБА_3, ходили на базар, повернувшись із базару, вона і ОСОБА_3, зайшли до будинку ОСОБА_5, де у спальній кімнаті був ОСОБА_5, із ОСОБА_6, вони випивали. Після чого вона з ОСОБА_3, пішли до будинку останньої, де випили 0.25 л., горілки та об 14.00 годині вона прийшла до ОСОБА_5, на АДРЕСА_1, де ОСОБА_5, сидів у веранді будинку, лице у нього вже було побите. Вона запитала ОСОБА_5, «що сталося», на що останній відповів «це ОСОБА_6». Тоді вона пішла до ОСОБА_6, який їй повідомив, що він ударив ОСОБА_5, і не один раз. В цей же день вона залишилася у ОСОБА_6, і повернулася до будинку ОСОБА_5, за вказаною адресою лише 30.08.2013 року, об 05.00 годині, оскільки, зазначає ОСОБА_6, її «не випускав із свого будинку». Прийшовши на АДРЕСА_1, двері будинку їй відкрив ОСОБА_8, ОСОБА_5, у будинку не було. Підлогу у будинку АДРЕСА_1, вона помила тому, що про це її «попросила» потерпіла ОСОБА_3 ОСОБА_5, вона не била взагалі, і будь-яких тілесних ушкоджень не наносила. Це ОСОБА_6, побив ОСОБА_5, від чого той і помер. На досудовому слідстві вона дійсно вказувала, що вдарила ОСОБА_5, у кухні металевою сковорідкою по голові, але від цих показів відмовляється і повідомляє суду, що вона себе оговорила, оскільки на неї був психологічний тиск зі сторони працівників міліції Олевського РВ УМВС України в Житомирській області. До прокуратури Олевського району із заявою, з приводу неправомірних дій щодо неї з боку працівників Олевського РВ УМВС України в Житомирській області не зверталася. Заявлені до неї цивільні позови: прокурора Олевського району та потерпілої ОСОБА_3, не визнає.
Не дивлячись на невизнання обвинуваченою своєї провини у нанесенні умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть ОСОБА_5, та висунуту захисну версію, її винність у даному кримінальному правопорушенні за викладених вище обставин підтверджується крім частково власне її показами, в яких не заперечуються окремі обставини з фактичного боку, усією сукупністю досліджених під час судового розгляду інших доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3, надала суду показання про те, що вона є матір'ю ОСОБА_5 Її покійний син ОСОБА_5, за життя співмешкав із ОСОБА_1, вони обоє зловживали спиртними напоями, з цього приводу часто билися. Крім того ОСОБА_1, постійно зраджувала її сина із ОСОБА_6, що також на цьому грунті породжувало бійки між ОСОБА_5, та ОСОБА_1, але вони всеодно проживали разом. Так, 28.08.2013 року, об 09 годині 00 хвилин вона із ОСОБА_1, сходили до Олевського кооперативного ринку, після чого зайшли до будинку сина - ОСОБА_5, що розташований по АДРЕСА_1. У будинку був син та ОСОБА_6, вони випивали у спальній кімнаті. Після чого вона з ОСОБА_1, пішли до неї, де випили 0.25 л., горілки та біля 14.00 годині ОСОБА_1, пішла від неї до ОСОБА_5, на АДРЕСА_1. Цього дня вона ОСОБА_1, більше не бачила. 29.08.2013 року, об 19.00 годині вона, проходячи повз будинок сина - ОСОБА_5, побачила, що у будинку сина горить світло, двері були відчинені навстіж. Зайшовши до середини будинку вона побачила сина, який лежав на підлозі зальної кімнати будинку лицем догори, у нього на губах була піна, обличчя було в крові. Викликала швидку та попросила ОСОБА_8, побути в будинку. При цьому зазначає, що коли вона зайшла до будинку сина, підлога будинку вся була вже вимита. ОСОБА_1, вона не просила мити підлогу у будинку сина, оскільки з 28.08.2013 по 30.08.2013 року ОСОБА_1, вона не бачила взагалі, остання говорить неправду, крім того ОСОБА_1, наговорює на ОСОБА_6, буцімто він побив її сина - ОСОБА_5, від чого той і помер. Це ОСОБА_1, винна у всьому. ОСОБА_1, із ОСОБА_6, була в інтимних стосунках, про що її син часто скаржився їй. 29.08.2013 року ОСОБА_1, у будинку сина не було, і 30.08.2013 року, об 03.00 годині, коли вона прийшла із лікарні ОСОБА_1, у будинку сина також не було. Просить суд обрати до ОСОБА_1, суровий вид та міру кримінального покарання, позбавивши останнью волі. Зло повинно бути покаране. Заявлений цивільний позов до ОСОБА_1, підтримує повністю, оскільки вона втратила єдиного сина.
Представник позивачки ОСОБА_3, - ОСОБА_4, діючи на підставі довіреності заявлений позов ОСОБА_3, підтримав повністю та просить суд задовольнити позовні вимоги його довірительниці ОСОБА_3, із підстав що наведено у позовній заяві та надав покази про те, що як ОСОБА_1, так і ОСОБА_5, зловживали спиртними напоями, часто вчиняли бійки. Завдано смерті єдиному сину потерпілої ОСОБА_3, і нехай винна особа відповідає за вчинене. А тому просить суд стягнути з ОСОБА_1, 200 000 грн.
Свідок ОСОБА_7, у судовому засіданні надав суду свідчення про те, що він 28.08.2013 року, об 07.00 годині, зайшов до будинку АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_5, попросити закурити у останнього. У будинку в цей час були ОСОБА_5, та ОСОБА_6, який давши йому гроші відправив його купити ще спиртного, і повернувшись він випивши з ОСОБА_5, та ОСОБА_6, спиртного, біля 09.00 годині цього ж дня пішов на роботу. А об 21.00 годині дізнався від сусідів про те що ОСОБА_5, побито та він знаходиться у лікарні.
Свідок ОСОБА_8, у судовому засіданні надав суду свідчення про те, що 29.08.2013 року, у вечірню пору доби, який був час не пам'ятає, він прийшов до будинку АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_5, щоб випити із останнім алкогольних напоїв. Біля вказаного будинку була ОСОБА_3, яка попросила його подивитися за будинком, оскільки він відкритий. Він погодився та пройшовши до будинку у спальну кімнату ліг відпочивати. Світла у будинку не вмикав, і яка була обстановка у будинку він не бачив. Слідів крові він також не бачив, по кімнатах не ходив. 30.08.2013 року, об 05.00 годині до будинку ОСОБА_5, прийшла ОСОБА_1, якій він відкрив двері будинку, після чого остання пройшла до спальної кімнати та лягла, перед цим сказавши йому, такі слова: «я нічого не знаю і нікому нічого не скажу про те, що сталося з ОСОБА_5». Він був у будинку до приходу ОСОБА_3
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9, у судовому засіданні надав суду свідчення, про те, що він 28.08.2013 року, у післяобідню пору, який був час не пам'ятає, прийшов до будинку АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_5, щоб випити із ОСОБА_5, алкогольних напоїв. Зайшовши до будинку ОСОБА_5, в кухонній кімнаті він побачив ОСОБА_1, яка витирала підлогу на якій були сліди крові. Він запитав ОСОБА_1, «що ти робиш?» на, що остання відповіла, що розлили сік, і через те вона прибирає. В будинку він був біля 10 хвилин, і всей цей час ОСОБА_1, витирала підлогу від слідів крові, а також він помітив держак від лопати на якому були також сліди крові. Він стверджує, що саме на підлозі кухонної кімнати ОСОБА_1, витирала - саме сліди крові, а не сік. Він запитавши ОСОБА_1, де ОСОБА_5, та отримавши відповідь від останньої, що ОСОБА_5, немає, пішов у своїх справах. Про те, що сталося зі ОСОБА_5, йому стало відомо від ОСОБА_7, та ОСОБА_8
Свідок ОСОБА_6, у судовому засіданні надав суду свідчення про те, що він 28.08.2013 року, об 05.00 годині прийшов до будинку АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_5, щоб випити із ОСОБА_5, алкогольних напоїв, які приніс із собою. Він та ОСОБА_5, випивали. Біля 07.00 годині, цього ж дня до ОСОБА_5, прийшов ОСОБА_7, покурити, він дав останньому гроші та відправив ОСОБА_7, купити ще спиртного, і повернувшись ОСОБА_7, випивши з ними спиртного біля 09.00 годині пішов на роботу. При розпитті спиртного він та ОСОБА_5, пригостили і ОСОБА_1, яка після чого із ОСОБА_3, відправились до кооперативного ринку в м.Олевськ. Він та ОСОБА_5, залишилися удвох та продовжували випивати, перейшовши до спальної кімнати, і в цей час ОСОБА_5, вилив на нього 100 грамів алкогольних напоїв та хотів нанести йому удар в обличчя, на що він у свою чергу відштовхнув ногою останнього від себе. Від його поштовху ОСОБА_5, впав на підлогу. Піднявшись ОСОБА_5, запропонував йому вийти покурити та після перекуру він пішов до місця свого проживання. Будь-яких пошкоджень на обличчі ОСОБА_5, небуло. Цього ж дня, підвечір, який був час не пам'ятає до нього прийшла ОСОБА_1, та повідомила його про те, що хтось побив ОСОБА_5, при цьому ОСОБА_1, повідомила йому, що вона повитирала відбитки пальців рук та витерла кров на підлозі кухонної кімнати будинку ОСОБА_5, а з якої причини він не запитував так, як не надав цьому уваги. ОСОБА_1, попросилася залишитися у нього, з якої причини йому ОСОБА_1, не говорила, а він не відмовив. Перебувала ОСОБА_1, у нього з 28.08.2013 по ранок 30.08.2013 року, а затим пішла.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10, надав суду свідчення про те, що він 27.12.2013 року був запрошений, як понятий, де у його присутності та присутності іншого понятого, у будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_1, розповіла, як вона 28.08.2013 року, об 14.00 годині, у вказаному будинку, в ході конфлікту, який виник між ОСОБА_1, і ОСОБА_5, де ОСОБА_1, взяла в руки металеву сковорідку, яка знаходилася на газовій плиті та якою нанесла удар ОСОБА_5, в область голови. При цьому показавши всім присутнім де вона знаходилася на кухні зазначеного будинку, де знаходилася сковорідка та показала як саме нанесла удар сковорідкою в голову ОСОБА_5 При цьому всі слідчі дії були зафіксовані у протоколі слідчого експерименту та на фотоплівку. При проведенні слідчого експерименту ОСОБА_1, розповідала та показувала, як саме відбувалася подія у кухонній кімнаті даного будинку 28.08.2013 року, її розповідь та дії були свідомі, добровільні, без будь-якого примусу зі сторони працівників міліції, поводилася вона впевнено.
Свідки ОСОБА_11, та ОСОБА_12, у судовому засіданні надали суду аналогічні свідчення із яких слідує, що вони в серпні місяці 2013 року, який був день не пам'ятають, біля 22.00 години зайшли до будинку АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_5, де останній лежав на боку на дивані. Вони його покликали, але він не вставав, тоді вони подумавши, що ОСОБА_5, спить п'яний, вийшли із будинку. Близько до ОСОБА_5, вони не підходили, тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_5, не бачили. Крім ОСОБА_5, у його будинку нікого не бачили.
З'ясовуючи обставини вчиненого ОСОБА_1, кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, судом також було досліджено протоколи слідчих дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, зокрема:
- протоколи огляду місця події від 23.09.2013 та 30.08.2013 року, із якого слідує, що місцем події є кухонна кімната будинку АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_5.(а.с.167-178);
- протокол проведення слідчого експерименту від 28.10.2013 року та фототаблицю до нього, проведеного за участю свідка ОСОБА_6, який показав на місці, як саме він перебуваючи в будинку АДРЕСА_1 відштовхнув від себе ОСОБА_5 (а.с.179-190);
- протокол проведення слідчого експерименту від 27.12.2013 року та фототаблицю до нього, проведеного за участю підозрюваної ОСОБА_1, яка показала на місці, як саме вона, перебуваючи в будинку АДРЕСА_1 нанесла удар металевою сковорідкою по голові ОСОБА_5 (а.с.191-195);
- висновок експерта № 85 від 16.10.2013 року стосовно слідів папілярних узорів рук, вилучених в будинку АДРЕСА_1 (а.с.196-206);
- висновок експерта № 19 від 31.01.2014 року стосовно слідів папілярних узорів рук, вилучених в будинку АДРЕСА_1 (а.с.207-216);
- висновок експерта № 388 від 28.10.2013 року, згідно до якого було досліджено змиви з дерев'яних трісок, вилучених в будинку АДРЕСА_1, об.№ 1 виявлена кров людини з антигеном А, який властивий антигену крові ОСОБА_5, то походження крові в об.№ 1 від самого ОСОБА_5, не виключається (а.с.217-221);
- висновок експерта № 196 від 02.12.2013 року судово-цитологічного дослідження сковороди, вилученої в будинку АДРЕСА_1 (а.с.222-224);
- висновок експерта № 170 від 28.10.2013 року судово-цитологічного дослідження дерев'яного руків'я граблів, вилучених в будинку АДРЕСА_1, де слідів крові та клітин не виявлено (а.с.225-227);
- висновок експерта № 169 від 28.10.2013 року судово-цитологічного дослідження дерев'яного руків'я мотички, вилученої в будинку АДРЕСА_1, де слідів крові та клітин не виявлено (а.с.228-230);
- висновок експерта № 171 від 28.10.2013 року судово-цитологічного дослідження дерев'яного руків'я копачки, вилученої в будинку АДРЕСА_1, де слідів крові та клітин не виявлено (а.с.231-233);
- висновок експерта № 4/62 від 20.01.2014 року, відповідно до якого у ОСОБА_5, виявлені тілесні ушкодження у вигляді: садна волосистої частини голови; крововиливу в м'які тканини голови; крововиливу під тверду мозкову оболонку; крововиливу під м'яку мозкову оболонку; крововиливів дрібноточкових в речовину головного мозку, які по механізму свого утворення являються закритою черепно-мозковою травмою, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю, що утворились від дії тупих твердих предметів, що не залишили видових та специфічних ознак. Смерть ОСОБА_5, настала від закритої черепно-мозкової травми у вигляді крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку, що ускладнилась розвитком набряку-набухання головного мозку. Експертом також у висновку зазначено, що покази, дані ОСОБА_1, в ході допиту та слідчого експерименту щодо отримання ОСОБА_5, тілесних ушкоджень в ділянці волосистої частини голови не суперечать даним судово-медичної експертизи останнього (а.с.239-242);
- висновок експерта № 3617/61 від 23.12.2013 року, відповідно до якого тілесні ушкодження, що виявлені у ОСОБА_5, у вигляді: садна волосистої частини голови; крововиливу в м'які тканини голови; крововиливу під тверду мозкову оболонку; крововиливу під м'яку мозкову оболонку; крововиливів дрібноточкових в речовину головного мозку, які по механізму свого утворення являються закритою черепно-мозковою травмою, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю, що утворились в термін більше декількох тижнів до моменту настання смерті, утворились від дії тупих твердих предметів, що не залишили видових та специфічних ознак, по яким би можливо було ідентифікувати предмет, дані тілесні ушкодження могли утворитись внаслідок нанесення ударів представленою на експертизу сковорідкою. Тілесні ушкодження у вигляді перелому 8-го ребра справа утворився від дії тупого твердого предмету, що не залишив видових та специфічних ознак, по яким можливо було б провести ідентифікацію, не міг утворитись при падінні на площину з положення стоячи, має ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я в момент їх спричинення, в причинному зв'язку зі смертю не знаходяться, могли утворитись в термін вказаний в матеріалах справи та мед.документах (а.с.243-246);
- висновок експерта № 3268/50 від 12.11.2013 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_5, настала від закритої черепно-мозкової травми у вигляді крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку, що ускладнилась розвитком набряку-набухання головного мозку. В момент отримання тілесних ушкоджень потерпілий та нападаючий могли знаходитись в будь-якому взаєморозташуванні та положенні, при якому ділянки ушкоджень доступні для їх нанесення. Покази, дані ОСОБА_6, в ході допиту та слідчого експерименту не пояснюють механізму утворення тілесних ушкоджень у вигляді перелому 8-го ребра справа. Покази, дані ОСОБА_6, в ході допиту та слідчого експерименту щодо отримання ОСОБА_5, тілесних ушкоджень в ділянці голови не повністю відповідають даним судово-медичної експертизи останнього (а.с.247-249);
- висновок експерта № 2409/34 від 17.11.2014 року, відповідно до якого тілесні ушкодження, що виявлені у ОСОБА_5, у вигляді: садна правої тім'ян-потиличної ділянки; крововиливу в м'які тканини голови справа; крововиливу під тверду мозкову оболонку справа; крововиливу під м'яку мозкову оболонку; крововиливів дрібноточкових в речовину головного мозку, могли утворитись внаслідок однократного удару «металевою сковорідкою обвинуваченої ОСОБА_1», з силою, достатньою для їх утворення, дані тілесні ушкодження знаходяться в причинному зв'язку зі смертю. Враховуючи їх характер та локалізацію, при самовільному падінні з положення стоячи на тупі тверді предмети (такі як стіл, ліжко, тумба під телевізор, тощо) утворитись не могли (а.с.134-138).
Показання обвинуваченої ОСОБА_1, суд оцінює критично, як спосіб захисту обвинуваченої з метою уникнення кримінальної відповідальності за фактично вчинене кримінальне правопорушення. Посилання ОСОБА_1, та її захисника на те, що вона не вчиняла зазначене кримінальне правопорушення, а докази по кримінальному провадженню здобуті незаконним шляхом, під тиском органів досудового слідства є надуманими та безпідставними, оскільки показання потерпілої, свідків наданими ними на досудовому слідстві та у судовому засіданні є логічними та послідовними, вони узгоджуються з іншими письмовими доказами, які було досліджено у судовому засіданні.
Таким чином, суд допитавши обвинувачену, потерпілу, свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження та матеріали, що характеризують особу обвинуваченої в їх сукупності, вважає, що винність обвинуваченої ОСОБА_1, у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, повністю доведеною.
Дії обвинуваченої ОСОБА_1, суд кваліфікує за ч.2 ст.121 КК України, оскільки вона своїми умисними діями вчинила умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1, у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого, особу винної та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченої, а також віктимну поведінку самого потерпілого ОСОБА_5
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1, відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлено.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1, відповідно до ст.67 КК України, судом визнаються як вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Так відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
Визначаючи міру і вид покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд також враховує і те, що вона раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, має не зняту і непогашену судимість, вчинила умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким, по місцю проживання характеризується негативно, за місцем реєстрації позитивно, не працююча, свою винність у вчиненому кримінальному правопорушенні невизнала, думку потерпілої щодо виду та міри призначення кримінального покарання, відсутністю пом'якшуючих обставин, віктимну поведінку самого ОСОБА_5, який своїми діями (постійне побиття обвинуваченої на грунті ревнощів, зловживання алкогольними напоями), спровокував його побиття обвинуваченою, що призвело до наслідків - смерті ОСОБА_5, разом із конкретними обставинами кримінального провадження, та з урахуванням зазначеного і вищенаведеного, суд приходить до висновку про обрання ОСОБА_1, кримінального покарання пов'язаного з позбавленням волі в мінімальних межах санкції частини статі обвинувачення.
Зазначений вид і міра кримінального покарання на думку суду є справедливою, необхідною і цілком достатньою для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Вирішуючи питання щодо цивільного позову заявленого прокурором Олевського району в інтересах держави, в особі Олевського районного фінансового управління Житомирської області до ОСОБА_1, про стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, у розмірі 3907.95 грн., суд вважає, що заявлений позов підлягає до повного задоволення, оскільки заявлені позовні вимоги підтверджено представником позивача належними та допустимими доказами, а тому в порядку ст.1206 ЦК України підлягають стягненню із обвинуваченої ОСОБА_1
Відповідно до статті 1206 ЦК України слідує, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочин.
Вирішуючи питання щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 10 168.93 грн., суд вважає, що дана позовна вимога підлягає до часткового задоволення, в розміри 9863.10 грн., на придбання ліків, що підтверджено відповідними фіксальними чеками.
Щодо позовної вимоги потерпілої ОСОБА_3, про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_1, моральної (немайнової) шкоди, у розмірі 200 000 грн., суд вважає, що дана вимога також підлягає до часткового задоволення, оскільки злочинними діями обвинуваченої заподіяно потерпілій моральної (немайнової) шкоди, яка виразилась в перенесенні ОСОБА_3, психічних страждань внаслідок втрати єдиного сина. Враховуючи характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілої, її вік, наслідки, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, матеріального стану обвиноваченої, суд із врахуванням усіх обставин у їх сукупності та самої поведінки потерпілого ОСОБА_5, що потягло наслідки - смерть останнього, вважає, що дана позовна вимога є обґрунтованою в сумі 100 000 грн., та підлягає до задоволення і стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1, на користь потерпілої ОСОБА_3
Статтею 1167 ЦК України встановлено підстави відповідальності за завдану моральну шкоду і зазначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З огляду на зазначене, із обвинуваченої ОСОБА_1, підлягають стягненню витрати на користь держави за проведення експертиз, в розмірі 489.00 грн.
Долю речових доказів вирішити згідно ст.100 КПК України.
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст.100, 118, 122, 124, 127-129, 314-318, 368, 370, 373-376, 392, 393, 395 КПК України, ст.ст.50, 51, 63, 65-67, ч.2 ст.121 КК України, ст.ст.1167, 1260 ЦК України, суд -
У Х В А Л И В:
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, і призначити їй покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання засудженій ОСОБА_1, за даним вироком суду рахувати з дня фактичного затримання.
Цивільний позов прокурора Олевського району Житомирської області в інтересах держави в особі Олевського районного фінансового управління Житомирської області задовольнити - стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, ІПН: НОМЕР_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, не працюючої на користь Олевського районного фінансового управління Житомирської області, на р/р 31416544700460 ГУДКУ в Житомирській області, МФО 811039, код 02313364, 3907 (три тисячі дев'ятсот сім) грн., 95 коп., понесених витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, ІПН: НОМЕР_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки АДРЕСА_1 9863 (дев'ять тисяч вісімсот шістдесят три) грн., 10 коп., - у відшкодування матеріальної шкоди та 100 000 (сто тисяч) грн., 00 коп., - у відшкодування моральної (немайнової) шкоди, понесених від вчиненого кримінального правопорушення, а всього на загальну суму 109863 (сто дев'ять тисяч вісімсот шістдесят три) грн., 10 коп.
Речові докази: - металеву сковорідку чорного кольору, та порожні пляшки з-під горілки, які зберігаються у камері схову речових доказів Олевського РВ УМВС України в Житомирській області - знищити; - мотичку, граблі та копачку, які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4, - повернути власнику.
Матеріали кримінального провадження № 12013060260000621 - залишити при обвинувальному акті, з подальшим їх зберіганні при кримінальному провадженні № 287/59/14-к.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави кошти в сумі 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) грн., 00 коп., процесуальних витрат на залучення експерта.
Запобіжний захід до набранням вироком законної сили засудженій ОСОБА_1 - особисте зобов'язання з'являтися до органів дізнання, досудового слідства та суду - залишити без змін.
Вирок суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області, через Олевський районний суд Житомирської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду, негайно, після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати у суді.
Суддя: В. В. Волощук
Судове рішення № 42208204, Олевський районний суд Житомирської області було прийнято 31.12.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 287/59/14-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: