Рішення № 42207537, 24.12.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2014 р. Справа № 2/125-12

За заявою Споживчого товариства «Настуся» про перегляд рішення Господарського суду Київської області у справі № 12/125-12 від 19.12.2012 року за нововиявленими обставинами

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна»;

до Споживчого товариства «Настуся»;

про стягнення 566 441,48 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників сторін:

від позивача - Нечитайло Т.В. (довіреність б/н від 07.07.2014 року);

від відповідача - Поляруш О.О. (наказ № 13-к від 12.04.2011 року), Лошаков Д.С. (довіреність б/н від 23.09.2014 року), Суткевич О.О. (довіреність б/н від 23.09.2014 року).

обставини справи

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 2/125-12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» до Споживчого товариства «Настуся» про стягнення 566 441,48 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.12.2012 року у справі № 2/125-12 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» до Споживчого товариства «Настуся» про стягнення 566 441,48 грн. задоволено частково (суддя Конюх О.В.). Відповідне судове рішення набрало законної сили за наслідками його перегляду в касаційному порядку за нововиявленими обставинами.

Зокрема, постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 року у справі № 2/125-12 рішення Господарського суду Київської області скасовано частково та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2013 року у справі № 2/125-12 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 року залишено без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 року у справі № 2/125-12 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2014 року у справі № 2/125-12 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» задоволено, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 року скасовано, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 року задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 року скасовано, рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2012 року у справі № 2/125-12 залишено в силі.

Таким чином, постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2014 року відновлено чинність рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2012 року у справі № 2/125-12.

До Господарського суду Київської області 16.07.2014 року надійшла заява Споживчого товариства «Настуся» про перегляд рішення Господарського суду Київської області у справі № 12/125-12 від 19.12.2012 року за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. ст. 113, 1131 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи подається протягом двох місяців з дня, коли такі обставини стали відомі заявникові. Про прийняття заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду заяви.

Згідно з ч. 3 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судового рішення подається до господарського суду, який прийняв судове рішення, де вона реєструється з дотриманням порядку, передбаченого частинами другою, третьою статті 21 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України зазначену заяву у справі № 12/125-12 передано для розгляду судді Карпечкіну Т.П.

Розглянувши подану Споживчим товариством «Настуся» заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2012 року у справі № 2/125-12, ухвалою від 18.07.2014 року її прийнято та призначено до розгляду на 05.08.2014 року.

Однак, призначене на 05.08.2014 року судове засідання не відбулось у зв'язку з надісланням матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду, у зв'язку з чим, провадження у справі з перегляду судового рішення за нововиявлеими обставинами було зупинено ухвалою від 04.08.2014 року до повернення матеріалів справи до Господарського суду Київської області.

21.10.2014 року матеріали справи № 2/125-12 були повернуті до Господарського суду Київської області, у зв'язку з чим, ухвалою від 22.10.2014 року провадження у справі було поновлено та призначено судовий розгляд на 03.11.2014 року.

В судових засіданнях 03.11.2014 року та 10.11.2014 року судом оголошувались перерви у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 10.11.2014 року та 18.11.2014 року відповідно.

06.11.2014 року до Господарського суду Київської області надійшла касаційна скарга № 4183 від 05.11.2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року у справі № 2/125-12.

У зв'язку з чим, ухвалою від 10.11.2014 року провадження у справі зупинялось до завершення перегляду постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року у справі № 2/125-12 та повернення матеріалів справи до Господарського суду Київської області.

Ухвалою від 03.12.2014 року провадження у справі було поновлено та призначено розгляд справи на 24.12.2014 року.

До початку судового засідання 24.12.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» подано заяву № 3 від 23.12.2014 року про відвід судді Карпечкіна Т.П. у справі № 2/125-12. В обґрунтування підстав для відводу судді скаржник посилається на порушення щодо видачі судового наказу у справі № 2/125-12 на виконання рішення, що переглядається за нововиявленими обставинами, що вже заявлялось скаржником в заявах про відвід № 1 від 03.11.2014 року та №2 від 10.11.2014 року і чому було надано правову оцінку у відповідних ухвалах про відхилення відводу від 03.11.2014 року та 10.11.2014 року у справі № 2/125-12. Також, скаржник посилається на порушення, допущені при реєстрації поданої відповідачем заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, на які скаржник посилався в заявах про відвід № 1 від 03.11.2014 року та №2 від 10.11.2014 року і чому було надано правову оцінку у відповідних ухвалах про відхилення відводу від 03.11.2014 року та 10.11.2014 року у справі № 2/125-12. Також, під час судового засідання 24.12.2014 року позивачем заявлялась усна заява про відвід судді Карпечкіна Т.П., яка також була відхилена, як безпідставна, заявлена в непередбачений процесуальним законодавством спосіб і спрямована на перешкоджання судового розгляду.

Як визначено в п. 1.2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони (так само як і інші учасники судового процесу) зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Тому слід розцінювати як зловживання учасником судового процесу своїми процесуальними правами, зокрема, подання ним другої і наступних заяв про відвід судді (суддів) господарських судів з одних і тих самих підстав (у тому числі з викладенням відповідної заяви в іншій стилістичній формі), або, хоча й з інших підстав, ніж у первісній заяві, але з таких, що з урахуванням обставин справи були або мали бути відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, і, отже, повинні були зазначатися саме в ній.

Якщо спір вирішується (справа розглядається) колегіально, то відповідним зловживанням процесуальними правами може вважатися послідовне заявлення відводів суддям, що входять до складу відповідної колегії, з одних і тих самих підстав, хоча первісну заяву про відвід одного з цих суддів з тих же підстав залишено без задоволення.

У таких випадках суд не позбавлений права, відмовивши в задоволенні наступної заяви (клопотання), продовжити розгляд справи, в якій заявлено такий відвід, із зазначенням про це в протоколі судового засідання та в описовій частині судового рішення з наведенням в останньому відповідних мотивів; додатково ухвала як окремий процесуальний документ у такому разі не виноситься.

Таким чином, заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» до початку та під час судового засідання 24.12.2014 року у справі № 2/125-12 відводи судді Карпечкіна Т.П. були відхилені судом в порядку, визначеному 1.2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

В судовому засіданні 24.12.2014 року заявником (Споживчим товариством «Настуся», відповідачем) було подано заяву про уточнення заяву про перегляд рішення Господарського суду Київської області у справі № 12/125-12 від 19.12.2012 року за нововиявленими обставинами та додаткові докази. Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна») проти задоволення заяви Споживчого товариства «Настуся» про перегляд рішення Господарського суду Київської області у справі № 12/125-12 від 19.12.2012 року за нововиявленими обставинами заперечував з підстав, викладених в наданих в ході судового розгляду письмових запереченнях.

В судовому засіданні 24.12.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, прийнятого за наслідками перегляду рішення Господарського суду Київської області у справі № 12/125-12 від 19.12.2012 року за нововиявленими обставинами.

Розглянувши в судовому засіданні 24.12.2014 року заяву Споживчого товариства «Настуся» про перегляд рішення Господарського суду Київської області у справі № 12/125-12 від 19.12.2012 року за нововиявленими обставинами, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані ними докази, суд -

встановив

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.12.2012 року у справі № 2/125-12, яке набрало чинності 11.06.2014 року згідно з постановою Вищого господарського суду України про перегляд за нововияленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 року, якою таке рішення було скасоване, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» та стягнуто з Споживчого товариства «Настуся» 544 433,75 грн. основної заборгованості, 17 826,06 грн. пені, 3 932,16 грн. 3% річних та 11 323,84 грн. судового збору.

Як вбачається з рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2012 року у справі №2/125-12, задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 23.03.2012 року між ТОВ «Суффле Агро Україна» (продавець) та СТ «Настуся» (покупець) Договір поставки №2046 з додатковими угодами до нього, згідно якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати вартість сільськогосподарських товарів: насіння ячменю пивоварного; насіння кукурудзи; насіння ріпаку; насіння соняшника; насіння озимої пшениці; насіння ячменю пивоварного (імпорт); засоби захисту рослин.

Як стверджує позивач, на виконання своїх господарських зобов'язань ним поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 672 990,00 грн. за видатковими накладними від 30.03.2012 року №Д-00000298 на суму 129 165,00 грн., від 13.04.2012 року №Д-00000414 на суму 33 385,00 грн., від 13.04.2012 року №Д-00000406 на суму 123 000,00 грн., від 04.05.2012 року №Д-00000549 на суму 387 440,00 грн., за який відповідач розрахувався лише частково, сплативши 27 500,00 грн., та шляхом проведення взаємозаліку за укладеним 06.04.2012 року між ТОВ «Суффле Агро Україна» (покупець) та СТ «Настуся» (продавець) Договором №2046А купівлі-продажу пивоварного ячменю Класу А в сумі 101 056,25 грн.

Таким чином, суд під час первісного розгляду спору у справі №2/125-12 дійшов висновку про стягнення з відповідача за Договором поставки від 23.04.2012 року № 2046 544 433,75 грн. основного боргу, 17 826,06 грн. пені, 3 932,16 грн. 3% річних (за перерахунком суду) та 11 323,84 грн. витрат по сплаті судового збору.

За наслідками апеляційного перегляду зазначеного рішення суду від 19.12.2012 року у справі № 2/125-12 постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 року рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Зокрема, скасовуючи рішення суду від 19.12.2012 року у справі № 2/125-12 апеляційний суд врахував взаємозв'язок зобов'язань по Договору поставки № 2046 із зобов'язаннями по Договору від 06.04.2012 №2046 А, за яким ТОВ «Суффле Агро Україна» повинно викупити (самовивозом) по наперед обумовленим цінам сільгосппродукцію, яку вирощено з його насіння в 2012 році та виплатити додатковий преміальний платіж по 800 грн. за гектар ячменю пивоварного. Апеляційний суд встановив, що на умовах вищевказаних договорів відповідач в період посівної кампанії 2012 року отримав насіння ячменю пивоварного, сортових кукурудзи і соняшника на суму 672990 грн. В березні-квітні 2012 року була здійснена часткова оплата насіння в сумі 27500 грн. Наступні розрахунки за насіння сільгоспкультур мали бути проведені восени 2012 року заліком вирощеної продукції.

За Договором 2046А (п. 1.1, 1.2, 1.3) позивач зобов'язувався викупити у продавця ячмінь пивоварний в кількості 250 тон і навіть додаткову кількість продукції. Пунктом 1 додатку №6 до Договору №2046А передбачена поставка ячменю на умовах EXW, тобто склад продавця, але за будь-яких обставин покупець зобов'язаний викупити 250т ячменю як достатнього ресурсу в грошовому вимірі для повного розрахунку за все насіння, а сільгоспвиробник відповідно передати продукцію лише позивачу. Однак, позивач ухилився від своєчасного викупу ячменю у відповідача, що в подальшому призвело до псування товару.

У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції керуючись ст.ст. 538, 612, 613 Цивільного кодексу України та ст.221 Господарського кодексу України постановою від 25.04.2013 року прийняв нове рішення у справі № 2/125-12 про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за придбаний відповідачем у позивача посівний матеріал, в зв'язку з тим, що ТОВ «Суффле Агро Україна» не виконало умови Договору №2046 А, тому прострочення виконання зобов'язань відповідачем за Договором №2046 відсутнє, оскільки нерозривно пов'язане з прострочкою своїх зобов'язань кредитором (позивачем) щодо викупу 250т ячменю пивоварного (вартості якого з преміальною надбавкою більш ніж достатньо для розрахунку за насіння), а також насіння соняшнику, як це виконували сторони в сезоні 2010 та 2011 років.

За наслідками касаційного перегляду справи № 2/125-12, згідно з постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2013 року, прийняте апеляційною інстанцією судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у справі № 2/125-12, викладене в постанові від 25.04.2013 року, підтримано в повному обсязі та залишено без змін.

Суд касаційної інстанції виходив з того, що ТОВ «Суффле Агро Україна» не виконало умови Договору № 2046 А, тому прострочення виконання зобов'язань відповідачем за Договором № 2046 відсутнє, оскільки нерозривно пов'язане з прострочкою своїх зобов'язань кредитором (позивачем). Суд касаційної інстанції дійшов висновку про правомірність застосування судом апеляційної інстанції ст.ст. 538, 612, 613 Цивільного кодексу України та ст.221 Господарського кодексу України та підтримав висновки про відсутність прострочення боржника у зв'язку з простроченням кредитора (позивача).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» 13.12.2013 року звернулось до Київського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 року, в якій просило скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 року у справі № 2/125-12, а рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2012 року у справі № 2/125-12 залишити в силі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 року вищезазначену заяву про перегляд постанови за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило її скасувати, задовольнити заяву про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 року за нововиявленими обставинами та залишити в силі рішення господарського суду від 19.12.2012 року у справі № 2/125-12.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2014 року у справі № 2/125-12 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 року задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 року скасовано внаслідок перегляду за нововиявленими обставинами, рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2012 року у справі № 2/125-12 залишено в силі.

Вищий господарський суд України, переглядаючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 року у справі № 2/125-12, дійшов висновку, що оскільки рішенням Господарського суду Київської області від 02.10.2013 року, яке залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2014 року, встановлено невиконання СТ «Настуся» зобов'язань з поставки пивоварного ячменю за Договором № 2046 А від 06.04.2012 року, що спростовує факти, які було покладено в основу постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 року у справі № 2/125-12, а також, підтверджує правомірність заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості за поставлене насіння сільгоспкультур згідно умов Договору № 2046 від 23.03.2012 року.

Очевидно, в основу постанови від 11.06.2014 року № 2/125-12 Вищим господарським судом України було покладено рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2013 року у справі №911/1943/13, яке залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2014 року, і яким було встановлено факт невиконання СТ «Настуся» зобов'язань з поставки пивоварного ячменю за Договором № 2046А від 06.04.2012 року.

Вищим господарським судом України (в постанові від 11.06.2014 року) були зроблені висновки, що вказана обставина (невиконання СТ «Настуся» зобов'язань з поставки пивоварного ячменю за Договором №2046А від 06.04.2012 року) спростовує факти, які було покладено в основу постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 року у справі №2/125-12 та підтверджує правомірність заявлених ТОВ «Суффле Агро Україна» вимог про стягнення з СТ «Настуся» заборгованості за поставлене насіння сільгоспкультур згідно умов Договору №2046 від 23.03.2012 року.

В обґрунтування заяви про перегляд рішення суду від 19.12.2012 року у справі №2/125-12 за ноновиявленими обставинами заявником (відповідачем) зазначається, що на дату відновлення чинності спірного рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2012 року у справі № 2/125-12, в якій предметом розгляду є вимога ТОВ «Суффле Агро Україна» про стягнення з СТ «Настуся» 566 441,48 грн. заборгованості за Договором поставки від 23.03.2012 року №2046, у справі №911/3653/13, де предметом розгляду є вимога ТОВ «Суффле Агро Україна» про стягнення з СТ «Настуся» 544 433,75 грн. вартості непоставленого товару (насіння с/г культур) за Договором №2046 від 23.03.2012 року, рішення Господарського суду Київської області у справі від 27.11.2013 року відмовлено в задоволенні вимог ТОВ «Суффле Агро Україна», законність якого остаточно підтверджена постановою Вищого господарського суду України у справі №911/3653/13 від 14.07.2014 року.

Наявність рішення Господарського суду Київської області у справі №911/3653/13 від 27.11.2013 року, яким досліджені обставини виконання сторонами спору зобов'язань за Договором поставки №2046 від 23.03.2012 року і встановлена відсутність прострочення СТ «Настуся», спростовує встановлений у рішенні Господарського суду Київської області від 19.12.2012 року у справі № 2/125-12 факт неналежного виконання відповідачем своїх господарських зобов'язань.

В ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 року у справі № 911/3653/13 також встановлена відсутність односторонньої відмови Споживчого товариства «Настуся» від поставки ячменю пивоварного позивачу. Такий висновок судом зроблено з урахуванням комплексного характеру відносин сторін спору за Договорами №2046 та №2046А.

У постанові Вищого господарського суду України від 14.07.2014 року у справі №911/3653/13 більш детально викладено обставини спору та зазначено, що укладення Договору №2046 про поставку насіння не відбулося б без укладення Договору №2046А про викуп врожаю; про те, що ТОВ «Суффле Агро Україна» не мало власних складських приміщень для технологічного зберігання зерна, а тристоронні договори про передачу зерна на елеватори за участю СТ «Настуся» укладено не було; про те, що Вищий господарський суд України встановив правомірність зберігання врожаю СТ «Настуся».

Також Вищий господарський суд України в постанові від 14.07.2014 року у справі №911/3653/13 зазначив, що укладення Договору №2046 від 23.03.2012 року про поставку ТОВ «Суффле Агро Україна» на користь СТ «Настуся» насіння ячменю не відбулося б без домовленості про викуп ТОВ «Суффле Агро Україна» насіння ячменю, вирощеного СТ «Настуся» у відповідності до умов Договору №2046А від 06.04.2012 року, оскільки СТ «Настуся» не могло б продати вирощене зерно будь-яким третім особам та отримати внаслідок цього прибуток.

Постановою від 14.07.2014 року у справі №911/3653/13 Вищий господарський суд України погодився з позицією судів, що протиправність поведінки ТОВ «Суффле Агро Україна» полягала в ухиленні викупити вирощений саме для нього ячмінь пивоварний у відповідності до умов договору №2046А, що свідчить про прострочення кредитора і виключає прострочення боржника.

Також, в ході розгляду заяви про перегляд рішення суду від 19.12.2012 року у справі №2/125-12 за ноновиявленими обставинами заявником (відповідачем) 10.11.2014 року було подано до суду заяву про уточнення підстав та вимог заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2012 року у справі №2/125-12, якою доповнено підстави заяви та 24.12.2014 року додаткові пояснення щодо викладених в заяві обставин. Зокрема, в якості нововиявленої обставини заявник також зазначив, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 року у справі №911/1943/13 рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2013 року було скасовано за нововиявленими обставинами та встановлено відсутність порушення зобов'язань щодо поставки пивоварного ячменю СТ «Настуся» перед ТОВ «Суфле Агро Україна» за Договором №2046А від 06.04.2012 року, про що заявник дізнався 03.11.2014 року.

Однак, в судовому засіданні 24.12.2014 року позивачем надано суду докази скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 року у справі №911/1943/13 відповідною постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2014 року (з направленням справи №911/1943/13 на новий розгляд), тому судове рішення у справі №911/1943/13 не впливає на результат перегляду рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2012 року у справі № 2/125-12.

Також, позивач зазначив, що рішення суду у справі №911/3653/13, яке наведено в якості нововиявленої обставини, скасовано за наслідками його перегляду за нововиявленими обставинами та прийнято рішення від 02.10.2014 року у справі №911/3653/13, яким задоволено позовні вимоги ТОВ «Суфле Агро Україна» за первісним позовом та відмовлено в задоволенні зустрічного позову у зв'язку зі встановленням факту прострочення боржника (СТ «Настуся»).

Однак, заявником надано суду постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 року у справі №911/3653/13, якою скасовано рішення за нововиявленими обставинами від 02.10.2014 року у справі №911/3653/13, що свідчить про чинність судового рішення від 27.11.2013 року у справі №911/3653/13 (також, відповідних постанов апеляційної та касаційної інстанцій), наведених заявником в якості нововиявлених обставин, якими підтверджено правомірність дій СТ «Настуся» та порушення своїх зобов'язань ТОВ «Суфле Агро Україна».

Дослідження у справі № 911/3653/13 комплексного характеру відносин сторін та усіх наданих доказів (в т.ч. Договору від 06.04.2012 року, який взято місцевим господарським судом до уваги у справі № 2/125-12 лише в частині зарахування вартості отриманого позивачем врожаю за Договором № 2046А від 06.04.2012 року, протоколу погодження ціни від 27.08.2012 року, додатку до нього від 01.11.2012 року, додатку № 6 до договору № 2046А) було підставою для висновку суду, що умовами поставки є ЕХW (склад продавця), а не СРТ, як на цьому наполягав позивач.

Наведені обставини (про наявність прострочки кредитора - ТОВ «Суффле Агро Україна», про відсутність односторонньої відмови СТ «Настуся» від поставки ячменю, умови поставки ЕХW - склад продавця, необхідність вирішення спору з урахуванням комплексного характеру відносин сторін спору) є істотними обставинами, які мають значення для правильного вирішення спору у справі № 2/125-12 з огляду на обставини, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 11.06.2014 року.

Оскільки спірне рішення від 19.12.2012 року у справі № 2/125-12 було відновлене лише 11.06.2014 року згідно з постановою Вищого господарського суду України у справі № 2/125-12 і до відповідної дати була відсутня необхідність та предмет перегляду за нововиявленими обставинами (рішення від 19.12.2012 року вважалось скасованим), строк на звернення з заявою про перегляд за нововвиявленими обставинами відповідного рішення відраховується з 11.06.2014 року.

Також, суд враховує, що у справі №2/125-12 предметом спору було проведення грошового розрахунку відповідача за поставлений товар (зерно, як посівний матеріал) і враховуючи комплексний характер взаємовідносин сторін встановлено (апеляція, касація), що розрахунок має проводитись саме шляхом зустрічної поставки позивачу вирощеного зерна ячменю, а не проведення грошового розрахунку, в той же час, у справі №911/3653/13 заявлялась саме вимога про стягнення з відповідача вартості непоставленого товару (вирощеного ячменю), виходячи з наведеної у справі № 2/125-12 кваліфікації зобов'язань відповідача. Встановлені у справі №911/3653/13 обставини щодо прострочення кредитора та відсутності прострочення боржника не заявлялись відповідачем під час розгляду справи у Вищому господарському суді України 11.06.2014 року, оскільки такі обставини (щодо прострочення поставки товару) безпосередньо не стосуються предмету спору у справі №2/125-12 (про стягнення заборгованості).

Однак, за наслідками прийняття Вищим господарським судом України постанови від 11.06.2014 року у справі №2/125-12, в основу якої покладено саме встановлений у справі 911/1943/13 факт прострочення відповідачем поставки (до того ж не з обставин виконання основного зобов'язання, які досліджувались у справі №911/3653/13, а з обставин відповідальності (стягнення штрафу) за виконання такого основного зобов'язання, які досліджувались у справі 911/1943/13) і відновлено рішення у справі №2/125-12 щодо необхідності проведення грошових розрахунків за товар саме з підстав прострочення відповідачем зобов'язання з поставки зерна.

Тому, враховуючи зміст постанови Вищого господарського суду України від 11.06.2014 року у справі №2/125-12 питання відсутності прострочення боржника набуло значення для правильного вирішення спору у справі №2/125-12.

Встановлені в рішенні Господарського суду Київської області від 27.11.2013 року, Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2014 року та Вищого господарського суду України від 14.07.2014 року у справі № 911/3653/13 обставини про відсутність односторонньої відмови СТ «Настуся» від поставки ячменю, умови поставки ЕХW - склад продавця, необхідність вирішення спору з урахуванням комплексного характеру відносин сторін свідчать про відсутність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів як заборгованості за отриманий від позивача товар (посівний матеріал) та застосування відповідальності за порушення відповідного грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однієї із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Частиною четвертою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Таким чином, наведені заявником в якості нововиявлених обставини підпадають під визначення п. 2 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України - істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, що мають істотне значення для правильного та всебічного вирішення спору.

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється:

1) у випадку, встановленому пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи;

2) у випадках, встановлених пунктами 2, 3 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили;

3) у випадку, встановленому пунктом 4 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду;

4) у випадку, встановленому пунктом 5 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення.

Заява про перегляд судового рішення подається до господарського суду, який прийняв судове рішення, де вона реєструється з дотриманням порядку, передбаченого частинами другою, третьою статті 21 цього Кодексу.

В разі наявності на момент винесення постанови Вищого господарського суду України від 11.06.2014 року у справі № 2/125-12, чинного судового рішення у справі № 911/3653/13 (остаточно підтриманого касаційною інстанцією 14.07.2014 року), при дослідженні обставин справи були б враховані відповідні обставини щодо відсутності факту прострочення боржника через прострочення кредитора та необхідність застосування відповідних норм ст.ст. 538, 612, 613 Цивільного кодексу України та ст.221 Господарського кодексу України.

Таким чином, судове рішення у справі № 911/3653/13 (остаточно підтриманого касаційною інстанцією 14.07.2014 року), засвідчує відповідні матеріально-правові факти, на яких ґрунтувались заперечення відповідача, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору у справі № 2/125-12. Судове рішення у справі № 911/3653/13 (остаточно підтриманого касаційною інстанцією 14.07.2014 року) містить дані, які спростовують покладені в основу судового рішення від 19.12.2012 року у справі № 2/125-12 з врахуванням висновків Вищого господарського суду України в постанові від 11.06.2014 року, факти щодо прострочення відповідачем виконання зобов'язань перед позивачем, до того ж з врахування кваліфікації зобов'язань відповідача саме щодо поставки ячменю позивачу, а не грошової сплати заборгованості, як заявлено у справі № 2/125-12.

Крім того, наведена як в постановах апеляційної та касаційної інстанцій у справі № 2/125-12, так і у справі № 911/3653/13, кваліфікація зобов'язань відповідача саме щодо поставки ячменю позивачу, а не грошової форми розрахунків, не спростована і в постанові Вищого господарського суду України від 11.06.2014 року у справі № 2/125-12, оскільки судове рішення у справі 911/1943/13 стосувалось виключно застосування до відповідача відповідальності (стягнення штрафу) саме за несвоєчасну поставку ячменю позивачу, в той час, як в матеріалах справи № 2/125-12 мова йде про грошовий розрахунок за поставлений товар та застосування відповідної відповідальності за прострочення грошових зобов'язань. Тому встановлений у справі № 911/3653/13 факт відсутності прострочення боржника щодо основного зобов'язання з поставки ячменю має значення, як для правильного вирішення спору у справі № 2/125-12, так і для правильного вирішення питання про застосування відповідальності у справі 911/1943/13 (відсутність порушення основного зобов'язання виключає застосування відповідальності, а не навпаки, з аналогічних підстав судом було відхилено посилання позивача на обставини справи № 911/3018/13).

У роз'ясненнях, наданих Вищим господарським судом України у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» вказано, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

За таких обставин, заява про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2012 року у справі № 2/125-12 за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2012 року у справі № 2/125-12 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю.

Згідно зі ст. 114 Господарського процесуального кодексу України рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.

Заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження.

Неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

За результатами перегляду судового рішення приймаються:

1) рішення - у разі зміни або скасування рішення;

2) постанова - у разі зміни або скасування постанови;

3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, надсилаються сторонам, прокурору у п'ятиденний строк з дня їх прийняття.

Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.

У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Таким чином, чинним господарським процесуальним законодавством порядок розгляду заяв за нововиявленими обставинами врегульовано в ст.114 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що розгляд заяви відбувається в разі наявності підстав для її задоволення одночасно з переглядом судового рішення та прийняттям нового рішення у справі, яким також змінюється чи скасовується попереднє рішення.

При цьому, з огляду на ст.114 Господарського процесуального кодексу України, в разі наявності підстав для задоволення судом заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідне судове рішення переглядається в наведених в заяві межах і за наслідками такого перегляду у разі зміни або скасування первісного рішення, приймається нове рішення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, понесені відповідачем, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити заяву Споживчого товариства «Настуся» про перегляд рішення Господарського суду Київської області у справі № 12/125-12 від 19.12.2012 року за нововиявленими обставинами.

2. Скасувати рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2012 року у справі № 12/125-12.

3. Прийняти нове рішення у справі № 12/125-12, яким у задоволенні позову ТОВ «Суффле Агро Україна» відмовити в повному обсязі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (30000, Хмельницька область, Славутський район, м. Славута, вул. Острозька, 138, код 34863309) на користь Споживчого товариства «Настуся» (09153, Київська область, Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Жовтнева, 20, код ЄДРПОУ 30118108) 5661,92 грн. витрат по сплаті судового збору за подачу заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 31.12.2014 р.

Суддя Т.П. Карпечкін