Рішення № 4220724, 09.06.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2009 р. Справа №16/64

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НовоФарм"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лан"

про стягнення грошових коштів

Суддя Тимощенко О.М.

Представники у засіданні 02.06.09р.:

від позивача: Сидоренко О.І.

від відповідача: Галь В.В.

Представники у засіданні 09.06.09р.:

від позивача: Сидоренко О.І.

від відповідача: відсутні

У судовому засіданні 02.06.09р. було оголошено перерву до 09.06.09р. згідно ст. 77 ГПК України, про що представники сторін були повідомлені під розписку (у матеріалах справи).

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 67 480,66грн., у тому числі сума основного боргу - 66 115,00грн., пеня - 1 213,92грн. та 3% річних у сумі - 151,74грн.

Позивач повідомляє суд про те, що Відповідачем проведена часткова оплата боргу у сумі 20000,00грн. згідно заяви Позивача від 01.06.09р., він просить стягнути з Відповідача 46115,00 грн. основного боргу, 6342,26 грн. пені, 834,48 грн. річних, 5124,23 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Суд приймає до розгляду заяву позивача в частині стягнення 46115,00 грн основного боргу, 6342,26 грн. пені та 834,48 грн. річних та розглядає позовні вимоги у цій редакції.

Судом встановлено, що при поданні позовної заяви позивач ставив вимогу про стягнення з відповідача основного боргу, пені та річних. Вимога про стягнення інфляційних позивачем не заявлялася, тобто, по суті це є додатковою вимогою, яка не заявлялася при поданні позову. З урахуванням цього, вимога про стягнення інфляційних судом не приймається до розгляду. Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги визнав частково, у сумі 47480,66 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

13 листопада 2008 року між сторонами було укладено договір про надання послуг № Н 98 У-08 (далі - договір).

Відповідно до умов договору відповідачеві було надано сільськогосподарські послуги зі збирання зернових, що підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт б/н від 13.11.2008р. на суму 66115,00 грн., у тому числі ПДВ - 11 019,17 гри.

Відповідно до п. 5 договору відповідач повинен був провести оплату послуг в наступному порядку: 20% передоплата протягом 3-х днів з моменту прибуття техніки на с/г угіддя відповідача; частина суми, що залишилася, сплачується по закінченню виконання робіт протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання актів приймання-передачі етапів виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.2.1 договору відповідач зобов'язаний своєчасно провадити оплату послуг на підставі рахунків позивача у відповідності до умов договору.

У зв'язку з вищевикладеним, відповідачеві було виставлено для оплати рахунок № СФ-06142 від 13.11.2008р.

Таким чином, відповідно до умов договору, відповідач повинен був оплатити послуги у строк з 14.11.2008р. по 20.11.2008р. включно. Однак, як вказує Позивач, свої зобов'язання по оплаті наданих послуг відповідач у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим на час розгляду справи судом за ним рахується заборгованість у сумі 46 115,00 грн.

Відповідно до п. 3.2.1 договору, за прострочення оплати послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,2% від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня. Згідно розрахунку Позивача, розмір пені становить 6 342,26 грн (за період з 21.11.2008р. по 21.05.2009р.).

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 834,48 грн річних за весь період прострочення.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі матеріалів справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, та підлягають задоволенню. Судові витрати, понесені Позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача .

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33,43,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лан" (с. Шенгури, Кобеляцький район, Полтавська область, 39252 ЄДРПОУ 31374188, р/р 26004055231063 в КБ "ПриватБанк" м. Кобеляки, МФО 331401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НовоФарм" (вул. Привокзальна, 1-а (юр.), м. Дніпропетровськ; поштова адреса: вул. Привокзальна,1-а, с. Кільчень, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51233, поштова адреса: вул.Б.Хмельницького,4, м. Дніпропетровськ, 49051, ЄДРПОУ 31040792, р/р 26001138860051 в КБ "ПриватБанк", МФО 305299) - 46115,00 грн. основного боргу, 6342,26 грн. пені, 834,48 грн. річних, 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тимощенко О.М.