Рішення № 4220719, 02.06.2009, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

02.06.2009р. Справа №14/60

за позовом Закритого акціонерного товариства "Коксохімтепломонтаж", вул. Будьонного, 4, м. Дніпропетровськ, 49102

до Відкритого акціонерного товариства "Полтавахіммаш", вул. Маршала Бірюзова, 85, м. Полтава, 36007

про стягнення 23947,10 гривень

Суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: Сіренко Т.М., дов. б/н від 18.02.2009 р.

від відповідача: Олефіренко О.В., дов. № 168 від 23.01.2009 р.

Справа слухається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 07.05.2009 року.

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості з урахуванням пені, збитків від інфляції та 3% річних за неналежне виконання умов договору № 36/08/ПР38 від 31.07.2008 року в сумі 23947,10 гривень, з яких сума основного боргу складає 20800,80 гривень, пеня 1587,10 гривень, 1375,85 гривень збитків від інфляції та 186,35 гривень 3% річних, а також заява про уточнення позовних вимог (вхід. № 07059 від 02.06.2009 р. канцелярії суду) до суми 23616,07 гривень, з яких сума основного боргу складає 20800,80 гривень, пеня 1282,15 гривень, 1372,85 гривень збитки від інфляції та 160,27 гривень 3% річних.

Суд вказану заяву прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи. Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір (див. п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року").

Таким чином, предметом спору є стягнення з відповідача 23616,07 гривень, з яких сума основного боргу складає 20800,80 гривень, пеня 1282,15 гривень, 1372,85 гривень збитки від інфляції та 160,27 гривень 3% річних. В частині стягнення 331,03 гривень Позивач просить суд провадження у справі припинити.

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечує, вважає їх не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з мотивів і підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 09-02/1244 від 26.05.2009 р. (вхід. № 06774 від 26.05.2009 р. канцелярії суду).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази, всебічно, повно та об'єктивно розглянувши в судовому засіданні всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін суд встановив, що 31.07.2008 р. між Закритим акціонерним товариством "Коксохімтепломонтаж", м. Дніпропетровськ (надалі Позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Полтавахіммаш", м. Полтава (надалі Відповідач) був укладений договір на виконання робіт з виготовлення деталей № 36/08/ПР38.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору Виконавець (Позивач у справі) зобов'язався виконати роботи по виготовленню траверси черт. № 1 ТП 6750.100.СБ в кількості 1 шт. із давальницьких матеріалів Замовника (Відповідач у справі) на умовах, викладених в договорі.

Згідно п. 3.2. датою виконання робіт вважається дата підписання акта виконаних робіт.

Виконавець (Позивач у справі) взяті на себе за умовами договору зобов'язання виконав, що підтверджується Актом приймання виконаних робіт № 1-20-10 за липень 2008 р. та рахунком-фактурою № 1-20-10 від 31.10.2008 р.

Пунктом 6.1. договору визначено, що оплата за виконану роботу здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця (Позивач) протягом 10-и банківських днів після підписання акту виконаних робіт. У визначений термін оплата за виготовлену продукцію здійснена не була, внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість за виготовлену продукцію в сумі 20800,80 гривень.

На момент прийняття рішення вказану сума заборгованості в розмірі 20800,80 гривень Відповідачем не сплачена, у зв'язку із чим Позивач просить позовні вимоги задовольнити та стягнути з першого виниклу заборгованість.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву не погодився із заявленими Позивачем вимогами в частині стягнення пені та 3% річних в сумі 1587,10 гривень та 186,35 гривень відповідно.

Вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В зв'язку із невиконанням Відповідачем зобов'язань, Позивач нарахував йому відповідно до п. 8.2. договору пеню в розмірі 0,5% від вартості несплаченої суми за кожен день прострочки за період з 27.11.2008 року по 28.02.2009 р. в сумі 1282,15 гривень.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач нарахував Відповідачу 3% річних за період з 27.11.2008 р. по 28.02.2009 р. в сумі 160,27 гривень (розрахунок додається) та збитки від інфляції в сумі 1372,85 гривень за період з 27.11.2008 р. по 28.02.2009 р. (розрахунок додається).

Заперечення Відповідача, що були викладені у відзиві на позовну заяву, судом відхиляються, оскільки Позивач своєю заявою уточнив заявлені позовні вимоги до наведених у відзиві Відповідачем розрахунків. Посилання Відповідача на те, що Позивачем не було проведено досудового врегулювання спору судом також відхиляється, оскільки обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Право на судовий захист не позбавляє суб'єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб'єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору. Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав належні докази (у матеріалах справи), які дають підстави суду задовольнити їх та стягнути з Відповідача на його користь суму основного боргу 20800,80 гривень, пеню 1282,15 гривень, збитки від інфляції 1372,85 гривень, 3% річних 160,27 гривень, витрати по сплаті держмита в сумі 236,16 гривень та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 116,37 гривень.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 32-34, 36, 43, 44-45, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Полтавахіммаш", вул. Маршала Бірюзова, 85, м. Полтава, 36007 (р/р 26002057394700 в АКІБ "УкрСіббанк", м. Харків, код ЄДРПОУ 00217449) на користь Закритого акціонерного товариства "Коксохімтепломонтаж", вул. Будьоного, 4, м. Дніпропетровськ, 49102 (р/р 26003138197001 в КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 31157986) суму основного боргу 20800,80 гривень, пеню 1282,15 гривень, збитки від інфляції 1372,85 гривень, 3% річних 160,27 гривень, витрати по сплаті держмита в сумі 236,16 гривень та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 116,37 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Іваницький О.Т.