Рішення № 42207155, 22.12.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2014 р.Справа № 922/4725/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Семенов О.Є.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5" (с. Подвірки) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрістгаз" (м. Київ) до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (м. Харків) про визнання недійсним договору поруки за участю представників сторін:

позивача - Курінного Б.М. (довіреність від 06.02.14 р.),

3-ї особи - не з'явився,

відповідача - Безуглої Л.Е. (довіреність від 10.12.14 р.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд визнати договір поруки №1-0323/13/11-Р від 01.10.2013 р., укладений між сторонами, недійсним повністю. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що при укладенні спірного договору, сторонами не дотримано вимог ч. 3 ст. 180 ГК України щодо визначення строку дії договору, протягом дії договору відповідач не повідомляв позивача про зміну умов кредитного договору, які відбулися за додатковими угодами від 01.10.2013 р. та 11.02.2014 р., чим збільшив відповідальність, що суперечить нормам ч. 1 ст. 559 ЦК України, посилаючись при цьому на ч. 1 ст. 207 ГК України, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Відповідач, у відзиві на позовну заяву, заперечує проти позовних вимог позивача та просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що сторони досягли згоди по всім суттєвим умовам договору поруки, який відповідає всім вимогам Цивільного та Господарського кодексів України. Твердження позивача, що додаткова угода №1 від 01.10.2013 р. збільшила обсяг відповідальності, не відповідає дійсним обставинам справи, а яким чином додаткова угода №2 від 17.09.2013 р. збільшує обсяг відповідальності позивача в позовній заяві взагалі не вказано.

Третя особа надала письмове пояснення по суті спору, в якому вважає доводи позивача, що викладені у позовній заяві, щодо відсутності в оспорюваному договорі поруки №1-0323/13/11-Р від 01.10.2013 р. строку його дії, обґрунтованими та доведеними, проте, не погоджується із правовими наслідками відсутності в оспорюваному договорі строку його дії, на яких наполягає позивач. Також, у цьому поясненні, третя особа вказує, що, незважаючи на наявність достатніх підстав для визнання оспорюваного договору недійсним вважає, що оскільки оспорюваний договір є неукладеним, позовні вимоги про визнання його недійсним є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач надав суду клопотання в якому просить приєднати до матеріалів справи копію розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 01.09.2014 р.; копію ухвали господарського суду м. Києва від 03.11.2014 р. та копію довіреності на представника.

Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.

Відповідач надав суду клопотання, в якому просить приєднати до матеріалів справи копію вимоги банку №4706/3.1 від 28.07.2014 р.; копію довідки №16332/4.1 від 19.12.2014 р.; копію списку №17230 згрупованих поштових відправлень та копію списку №273 від 29.07.2014 р.

Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.

Третя особа надала клопотання, в якому просить суд розглядати справу у відсутність її представника в судовому засіданні та врахувати пояснення по суті спору при прийнятті рішення по справі.

Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив суд задовольнити його.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.10.2013 р. між сторонами був укладений договір поруки №1-0323/13/11-Р (далі - договір), за яким поручитель (позивач) поручився перед кредитором (відповідачем) за належне та своєчасне виконання боржником (ТОВ "Укрістгаз") у повному обсязі зобов'язань за кредитним договором №2-0061/13/11-КL від 17.09.2013 р., а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

З підписанням цього договору поручитель надає згоду на будь-яку зміну кредитного договору (як-то: зміну ліміту кредитування, зміну розміру процентної ставки та/або розміру комісій, зміну розміру штрафних санкцій, зміну порядку та строків виконання зобов'язань та ін..), внаслідок якої, в тому числі може бути збільшено обсяг відповідальності поручителя, але за умови, що при такій зміні кредитного договору обсяг відповідальності поручителя не буде перевищувати двократного розміру відносно первинного обсягу відповідальності поручителя, зазначеного в статті 2 цього договору.

Відповідальність у збільшеному обсязі, як це зазначено вище, поручитель приймає на себе у повному обсязі та на умовах солідарності з боржником.

Отримання додаткової згоди поручителя на зміну кредитного договору на умовах, зазначених в цьому пункті договору, не є обов'язковим. (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, порука за цим договором забезпечує у повному обсязі виконання всіх платіжних зобов'язань боржника за кредитним договором, а саме: повернення кредиту в сумі 8000000,00 доларів США 00 центів з графіком погашення (зниження ліміту заборгованості) відповідно до умов кредитного договору та з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 16 вересня 2014 року (включно), або протягом іншого строку/в інший термін дострокового погашення кредиту у випадках, передбачених кредитним договором; сплату процентів за користування кредитом в розмірі 12% (дванадцять) процентів річних з можливим збільшенням їх розміру на 2% (два) процентів річних без укладення відповідного договору про внесення змін у випадках, передбачених кредитним договором, зокрема, внаслідок порушення боржником відповідних своїх обов'язків за кредитним договором; сплату комісій у розмірі, в строки (терміни) та в порядку, визначених кредитним договором, сплату можливої неустойки (пені, штрафу), визначеної кредитним договором; відшкодування витрат кредитора, пов'язаних зі стягненням заборгованості за кредитним договором.

Згідно п. 5.9.3 договору, порука припиняється, якщо кредитор в межах трирічного строку з дня настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого порукою, не пред'явить вимоги до поручителя (п. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно з п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

ЦК України не віднесено до підстав припинення зобов'язання закінчення строку дії договору. Відтак припинення строку дії основного договору, забезпеченого порукою, не є підставою припинення поруки.

Зміна умов зобов'язання, забезпеченого порукою, без згоди поручителя може припинити поруку лише у випадку, коли зазначене призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя за забезпеченим порукою зобов'язанням.

Збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни забезпеченого порукою зобов'язання суди повинні розуміти як: підвищення розміру процентів або встановлення нових умов щодо порядку зміни розміру процентної ставки, що призведе до її збільшення; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти; установлення або збільшення розміру неустойки; розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним тощо.

Згода поручителя надається в порядку та у спосіб, який передбачений договором поруки. Якщо договором поруки передбачено зміну його умов за письмової згоди сторін, то у такому разі саме лише повідомлення кредитором або боржником поручителя про зміну умов договору не є доказом надання поручителем згоди.

У разі якщо поручитель під час укладення договору поруки погодив встановлення у майбутньому розміру процентної ставки за кредитним договором на підставі додаткових договорів, то таке встановлення процентної ставки за додатковими договорами не є збільшенням обсягу відповідальності поручителя і не може бути підставою для припинення договору поруки згідно із статтею 559 ЦК України.

Не є збільшенням основного зобов'язання додаткові угоди від 01.10.2013 р. та 11.02.2014 р. до кредитного договору №2-0061-13/11-KL від 17.09.2013 р., оскільки в них не йде мова про збільшення відповідальності ані боржника, ані поручителя.

Умови кредитного договору щодо суми комісії з обслуговування кредитного ліміту у розмірі 0,5%, суми комісії у розмірі 40000,00 доларів США та її еквівалент у гривні у розмірі 319720,00 грн. залишились незмінними.

Частиною четвертою статті 559 ЦК України передбачено, зокрема, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Умова договору про дію поруки до повного виконання забезпеченого зобов'язання не може розглядатися як установлення строку дії поруки. У цьому випадку відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення, так і вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору).

Якщо основним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то строк пред'явлення кредитором вимоги до поручителя має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі.

Отже, посилання позивача на порушення сторонами при укладенні договору поруки ст. 252 ЦК України є безпідставними, так як пунктом 5.9.3 договору поруки встановлений строк припинення порука, так само і кредитним договором встановлено строк виконання зобов'язань позичальника ТОВ "Укрістргаз".

При цьому сама лише умова договору поруки про дію поруки до повного виконання позичальником та/або поручителем своїх зобов'язань за договором не може розглядатися як установлення строку дії поруки, але не є умовою для визнання договору поруки недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав доказів в обґрунтування позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність передбачених законом умов для визнання договору поруки недійсним, у зв'язку з чим позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 559 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 25.12.2014 р.

Суддя В.І. Ольшанченко