Ухвала суду № 42207134, 24.12.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"24" грудня 2014 р. Справа № 922/2648/13

вх. № 2648/13

Суддя господарського суду: Ольшанченко В.І.

при секретарі судового засідання: Семенов О.Є.

за участю представників:

стягувача - не з'явився,

боржника - Головаша П.В. (дов. від 25.01.2014 р.),

Жовтневого ВДВС ХМУЮ - не з'явився,

розглянувши скаргу Військової частини А1361 на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції по справі по справі за позовом ТОВ "Гранькор" (м. Харків) до Військової частини А1361 (м. Харків),

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області (м. Харків)

про стягнення 29453,52 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Боржник просить суд визнати незаконними дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби харківського міського управління юстиції щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 16.10.2014 р., а також визнати недійсною постанову Жовтневого ВДВС ХМУЮ про арешт коштів боржника від 16.10.2014 р. у ВП №40599680.

Боржник надав заяву про уточнення вимог скарги, в якій просить суд лише визнати недійсною постанову Жовтневого ВДВС ХМУЮ про арешт коштів боржника від 16.10.2014 р. у виконавчому провадженні №40599680. Також у цій заяві боржник просить долучити її до матеріалів справи.

Розглянувши клопотання боржника про долучення до матеріалів справи заяви про уточнення вимог скарги, суд вирішив його задовольнити.

Розглянувши заяву боржника про уточнення вимог скарги, суд вирішив прийняти її до розгляду як відмову від вимог про визнання протиправними дій Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (надалі - ВДВС) щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 16.10.2014 р. у виконавчому провадженні №40599680, а також припинити провадження по скарзі в цій частині.

Стягувач витребуваних судом документів не надав.

Представник стягувача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча стягувач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

ВДВС витребувані судом документи не надав.

Представник ВДВС у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча ВДВС був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника боржника, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09 вересня 2013 року стягнуто з Військової частини А1361 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранькор" заборгованість за поставлений товар за договором №52 від 17.12.2012 р. в сумі 29033,14 грн., 3% річних за період з 12.01.2013 р. по 25.06.2013 р. (за 164 дня) в сумі 391,35 грн. та судовий збір в сумі 1718,80 грн.

09 жовтня 2013 року на виконання рішення суду видано відповідний судовий наказ.

04 листопада 2013 року постановою державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ було відкрито виконавче провадження №40599680.

16 жовтня 2014 року у виконавчому провадженні №40599680 було винесено постанову про арешт коштів боржника.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Виходячи з положень ст.ст. 5, 50 Закону України "Про виконавче провадження", що державний виконавець на виконання рішення суду про стягнення коштів накладає арешт на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банку, інших кредитних установах, а не на його розрахункові рахунки.

Водночас, фінансування військових частин проводиться за рахунок коштів державного бюджету.

Як встановлено судом, на заблокованих виконавчою службою рахунках заявника розміщені кошти за переліком захищених статтей видатків, визначених ст. 32 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік".

Відповідно ж до ч.ч. 2, 3 ст. 5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних силах України" (далі - Закон) військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

Стягнення за зобов'язаннями військової частини не може бути звернено на майно, за нею закріплене.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Частиною 2 ст. 55 Бюджетного кодексу України визначено, що захищеними видатками Державного бюджету України визначаються видатки загального фонду на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування; оплату комунальних послуг та енергоносіїв; обслуговування державного боргу; поточні трансферти населенню; поточні трансферти місцевим бюджетам; підготовку кадрів вищими навчальними закладами I - IV рівнів акредитації; забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування; фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки; роботи та заходи, що здійснюються на виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, та роботи з посилення бар'єрних функцій зони відчуження; компенсацію процентів, сплачуваних банкам та/або іншим фінансовим установам за кредитами, отриманими громадянами на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла.

Оскаржуваною постановою державним виконавцем накладено арешт на всі кошти боржника, в тому числі по захищеним видаткам, що є недопустимим з огляду на положення ч. 2 ст. 5 Закону України „Про господарську діяльність у Збройних Силах України".

Протилежне ані стягувачем, ані Жовтневим ВДВС ХМУЮ, в порушення ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, не надано.

З огляду на наведене, суд вважає вимоги скарги законними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Керуючись ст.5 Закону України „Про господарську діяльність у Збройних Силах України", п. 4 ст. 80, ст.ст. 86, 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Прийняти заяву боржника про уточнення вимог скарги, як заяву про відмову від вимог про визнання недійсними дій Жовтневого відділу державної виконавчої служби харківського міського управління юстиції щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 16.10.2014 р.

Припинити провадження по скарзі в цій частині.

2. Решту вимог скарги задовольнити повністю.

Визнати недійсною постанову Жовтневого Відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про арешт коштів боржника від 16.10.2014 р. у ВП №40599680

Суддя Ольшанченко В.І.