Постанова № 42206633, 16.12.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

16 грудня 2014 року (12 год. 15 хв.) Справа № 808/7037/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудивуса О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лисяк Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Якимівського районного центру зайнятості

до: ОСОБА_1

про: стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

21.10.2014 до суду надійшов адміністративний позов, в якому Якимівський районний центр зайнятості (далі - позивач) із урахуванням уточнень просить стягнути на його корить з ОСОБА_1 (далі - відповідач) 2 657,48 грн. допомоги по безробіттю, яку він отримав незаконно, та витрат на навчання.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач, перебуваючи на обліку у позивача як безробітний, не повідомив його про те, що фактично є зайнятою особою, тобто перебуває у трудових правовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремондіс Запоріжжя», що підтверджується цивільно-правовим договором про надання вантажних послуг від 20.03.2014.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

05.12.2014 судом отримано заяву представника позивача про розгляд справи без його участі та підтримку позовних вимог. Крім того, 21.11.2014 до суду надійшло клопотання представника позивача про зменшення суми позовних вимог через часткову сплату відповідачем допомоги по безробіттю у розмірі 200 грн., у зв'язку з чим сума позовної заяви, заявлена до стягнення, становить 2 657,48 грн.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання двічі не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття, а також не надіслав суду будь-яких заяв та заперечень проти позову.

У судове засідання 16.12.2014 особи, які беруть участь у справі, не прибули.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд на підставі ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 17) позивача 29.04.1993 зареєстровано як юридичну особу.

25.11.2013 відповідача зареєстровано позивачем як безробітного та надано статус безробітного з 25.11.2013, що підтверджується персональною карткою № 089613112500006 (а.с. 27).

Позивачем відповідно до п.п.18 п. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення», Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62 проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення.

За наслідками вказаного розслідування позивачем складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 12.06.2014 № 150 (а.с. 5, далі - Акт розслідування).

З Акту розслідування вбачається, що в ході розслідування встановлено факт працевлаштування відповідача в період його перебування на обліку в якості безробітної особи, що призвело до зайво виплаченої суми допомоги по безробіттю у розмірі 1 281,03 грн. В акті зазначено, що підставою для проведення звірки є Наказ директора Якимівського районного центру зайнятості від 05.06.2014 № 93 (а.с. 5), виданий за результатами подання спеціалістом І категорії відділу надання соціальних послуг Сергєєвої Т.В. від 05.06.2014 службової записки (а.с. 10).

Факт перебування відповідача у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремондіс Запоріжжя» з 20.03.2014 по 19.06.2014 підтверджується цивільно-правовою угодою від 20.03.2014 (а.с. 6, далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремондіс Запоріжжя» (надалі - «Замовник») доручає, а ОСОБА_1 (надалі - «Виконавець») на свій ризик бере на себе зобов'язання виконувати вантажні послуги на умовах, передбачених цією угодою (а.с. 6). Згідно з п. 2.1 Договору оплата за послуги попередньо встановлюється у розмірі 2 000,00 грн. в місяць та коригується в залежності від виконаного об'єму робіт. Остаточна сума оплати вказується в акті виконаних робіт. Загальна сума допомоги по безробіттю становить 1 081,03 грн.

Крім того, між позивачем та відповідачем укладено договір від 25.11.2013 № 313/13, за яким позивач направляється на підготовку, під конкретне замовлення до Державного навчального закладу «Якимівський професійний аграрний ліцей» (далі - ДНЗ «Якимівський професійний аграрний ліцей») за професією «тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва», зі строком навчання 6 місяців (25.11.2013 - 23.05.2014) з метою сприяння подальшому працевлаштування (а.с. 7).

Наказом ДНЗ «Якимівський професійний аграрний ліцей» від 23.05.2014 № 3 «В-СНН» «Про відрахування зі складу слухачів з числа незайнятого населення у зв'язку з закінченням повного курсу навчання» слухачів групи № 1, зокрема, відповідача, відраховано з 23.05.2014 у зв'язку з закінченням повного курсу навчання відповідно до навчальних планів і програм перепідготовки з професії: «Тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва» категорії «А» (а.с. 8). Вартість сплати за навчання відповідача в період з 20.03.2014 по 23.05.2014 згідно з відомостями Виконавчого кошторису витрат на навчання безробітних (а.с. 9) становить 1 776,45 грн.

На підставі Акту розслідування позивачем видано Наказ від 23.06.2014 № 97 «Про відшкодування коштів» (а.с. 11).

Відповідачу було направлено копію Наказу від 23.06.2014 № 97 «Про відшкодування коштів» (а.с. 12), в якому позивач повідомляв про необхідність відшкодувати незаконно отримані кошти, виплачені відповідачу, а саме: допомогу по безробіттю у сумі 1 281,03 грн., кошти за навчання у сумі 1 776,45.

26.06.2014 повнолітнім членом сім'ї відповідача отримано копію Наказу від 23.06.2014 № 97 «Про відшкодування коштів», що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 12).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітною є особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що відповідача було зареєстровано в установленому порядку, як безробітного у позивача, а тому він зобов'язаний своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 20.03.2013 № 198, громадяни зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку, з дня початку зайнятості особи (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, зайнятості працею, пов'язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів), зокрема: працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту); укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг); забезпечення роботою самостійно та ін.

Відповідно п.п. 5.5 п. 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року № 915/5136, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю пов'язаною з одержання доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Судом встановлено, що відповідач не повідомив позивача про те, що в період перебування на обліку у позивача в якості безробітного він працював за цивільно-правовим договором в ТОВ «Ремондіс-Запоріжжя».

Отже, відповідач безпідставно, шляхом надання недостовірних даних, отримав право одержувати допомогу по безробіттю, що призвело до незаконної виплати отриманих ним коштів.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 №60/62, Постановою управління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за №232/16248 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п. 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом, який відповідно до п. 9 Порядку може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Пунктом 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним визначено, що у разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що на підставі акту розслідування позивачем було прийнято наказ від 23.06.2014 № 97 про стягнення з позивача незаконно отриманих коштів, а саме: допомоги по безробіттю у сумі 1 281,03 грн., коштів за навчання у сумі 1 776,45 грн., яке направлено на адресу відповідача та отримано повнолітнім членом сім'ї відповідача 26.06.2014.

У зв'язку з частковою сплатою у вересні-жовтні 2014 року незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 400 грн. загальна сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю складає 2 657,48 грн. (1 281,03 грн. (допомога по безробіттю) + 1 776,45 грн. (кошти за навчання) - 200 грн. (часткова сплата незаконно отриманої допомоги по безробіттю у вересні 2014 року) - 200 грн. (часткова сплата незаконно отриманої допомоги по безробіттю у жовтні 2014 року) = 2 657,48 грн.).

Відповідно до частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідач на пропозицію суду не надав суду заперечень проти позову, та жодних доказів на спростування тверджень позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов Якимівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 69000) переплату допомоги по безробіттю та витрати на навчання у розмірі 2 657,48 грн. (дві тисячі шістсот п'ятдесят сім гривень 48 грн.) на розрахунковий рахунок 37171300901016, одержувач - Якимівський районний центр зайнятості, ЄДРПОУ 20524024, банк одержувача - ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус