Ухвала суду № 42206332, 25.12.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/3192/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19 Мельник І. О. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В. Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоХрапка В. Д.суддівБондаренка С. І. , Новікова О. М. при секретаріЖуравель Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 жовтня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

В травні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» пред'явив позов до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх вимог вказував, що 08 лютого 2008 року між сторонами було укладено кредитний договір № CSIPGA00000247 , відповідно умов якого ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 55 000 доларів США. Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленого договором. Проте, ОСОБА_6 не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, тобто не виконав взяті на себе зобов'язання. З таких підстав, ПАТ КБ «ПриватБанк» просив суд стягнути з ОСОБА_6 на його користь заборгованість у розмірі 180 696,97 доларів США, що за курсом 11.24 відповідно до службового розпорядження НБУ від 03.04.2014 року складає 2 029 909 грн. 93 коп. за кредитним договором № CSIPGA00000247 від 08.02.2008 року.

В жовтні 2014 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості з 25.04.2012 року по 22.05.2014 року у розмірі 23 230.12 доларів США, що за курсом 11.24 відповідно до службового розпорядження НБУ від 03.04.2014 року складає 261 106, 54 грн. за кредитним договором № CSIPGA00000247 від 08.02.2008 року.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 жовтня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № CSIPGA00000247 від 08 лютого 2008 року в сумі 23 230,12 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 261 106 грн. 54 коп.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в сумі 2 611 грн. 06 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати, як постановлене з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права, а по справі ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про відхилення апеляційної скарги по наступних підставах:

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 08.02.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № CSIPGA00000247. Відповідно до нього ОСОБА_6 08.02.2008 року отримав кредит в розмірі 55 000 доларів США зі сплатою 12 % річних, з кінцевим строком повернення до 08.02.2028 року, а відповідач в свою чергу зобов'язався повернути кредит у встановлений термін та сплачувати проценти за його користування.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належним йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 квітня 2012 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме : квартиру АДРЕСА_1. В резолютивній частині рішення зазначена сума заборгованості 79 354, 65 доларів США.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Поскільки вищевказаним рішенням суду встановлено факт укладення кредитного договору і отримання коштів, а також заборгованість 79 354,65 доларів США на 03 серпня 2010 року, то вказані факти повторно не доказуються.

Згідно із ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України в п. 9 постанови № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив, що задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки ( застави) не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена.

Отже, набрання законної сили рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільно чи примусово) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені за несвоєчасну сплату кредиту.

Таким чином, позивач мав право на пред'явлення позову про часткове стягнення боргу, а саме заборгованості за кредитом в сумі 717,53 доларів США, заборгованості по процентам 15 527,45 доларів США за період з 25.04.2012 року по 22 травня 2014 року, заборгованість по комісії 486,24 доларів США, пеня за останній рік за несвоєчасність виконання зобов'язання 6 498,9 доларів США.

Заборгованість по кредиту в сумі 717,53 доларів США складається із наступного:

Згідно п. 2.1.3 кредитного договору позичальник звертається до банку про надання йому кредиту на оплату чергових страхових платежів відповідно договорів страхування, укладених відповідно п. 2.2.7 договору і доручає Банку щорічно перераховувати необхідну суму коштів згідно договорів страхування. Банк за наявності вільних коштів здійснює перерахування кредитних коштів у випадку не пред'явлення позичальником документів, що підтверджують сплату чергових платежів за рахунок інших джерел до дат їхньої сплати, передбачених договором страхування.

Відповідно до п. 2.2.7 кредитного договору у випадку не подання позичальником Банку підтверджуючого документа про сплату чергових страхових платежів по погодженим з Банком Договорами страхування, Банк сплачує страхові платежі за рахунок кредиту відповідно п. 2.1.3 договору. Позичальник зобов'язується погасити суму кредиту направлену на оплату чергового платежу. У разі непогашення цієї частини кредиту в зазначений термін, вона вважається простроченою і позичальник зобов'язаний сплатити пеню відповідно п. 5.1 договору.

ПриватБанком на виконання умов кредитного договору та договору страхування перераховано на рахунки страхової компанії СК «Інгосстрах» 368,46 доларів США 07 лютого 2013 року та 349,07 доларів США 10 лютого 2014 року.

Відповідно 368,46+ 349,07= 717,53 доларів США.

Що стосується строку позовної давності, то суд виходив із наступного.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 264 ЦК України передбачено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебігу позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки по спірному кредитному договору постановлено 25 квітня 2012 року . Позивач звернувся до суду із позовом 19 травня 2014 року .

Строк позовної давності не сплинув.

Пеня перерахована позивачем і стягнута судом в межах річного терміну перед зверненням до суду.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 жовтня 2014 року відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :