Рішення № 42206213, 19.11.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2706/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 27 Суходольський О. М. Доповідач в апеляційній інстанції Захарова А. Ф. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоЗахарової А. Ф.суддівОхріменко Н. І. , Качана О. В. при секретаріЖуравель Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 вересня 2014 року по цивільній справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_6, третя особа , що не заявляє самостійних вимог,- ФОП ОСОБА_6,- про стягнення кредитної заборгованості,-

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8, який підтримав доводи апеляційної скарги, та представника «Райффайзен Банк Аваль», який на них заперечував, судова палата, -

в с т а н о в и л а :

В вересні 2013 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення кредитної заборгованості.

Позивач посилався на те, що 12.05.2005 року між АППБ «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ПП «Торговий дім «Доманський» укладено генеральну кредитну угоду № 010/02-5/225-05/г з додатковими угодами до неї.

Додатковою угодою № 14 від 12.03.2010 року до генеральної кредитної угоди встановлено загальну суму наданих кредитних коштів в розмір 27 833 000 грн..

В межах вказаної генеральної кредитної угоди між позивачем та ФОП ОСОБА_6 укладено наступні кредитні договори:

1) №010/05-02/055-07 від 23.08.2007 року;

2) №010/05-02/055-07 від 25.11.2009 року ;

3) №010/05-02/060-08 від 18.07.2008 року;

4) №010/05-02/060-08 від 19.11.2009року;

5) №010/05-02/026-09 від 17.11.2009 року;

6) Договір овердрафту №015/05-02/012-08 від 18.07.2008 року.

Внаслідок невиконання ФОП ОСОБА_6 взятих на себе зобов'язань по кредитних договорах утворилась заборгованість перед банком, яка складає 35192700,58 грн..

Заборгованість ФОП ОСОБА_6 підтверджується також постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2014 року у справі №01/5026/847/2011 про банкрутство ФОП ОСОБА_6.

В забезпечення виконання зобов'язань, що виникають з генеральної кредитної угоди, між ОСОБА_6 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено договір поруки від 16.11.2006 року № 010/02-5/225-05 оп, відповідно до якого поручитель ОСОБА_6 взяв на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язаннях боржника - ПП «Торговий Дім «Доманський» та ФОП ОСОБА_6.

Відповідно до договору поруки у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

В зв'язку з невиконанням боржником ФОП ОСОБА_6 своїх зобов'язань за кредитними договорами ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було змушене звернутися до суду.

На підставі наведеного, ст. ст. 525, 526, 530, 543, 554, 625 ЦК України, позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість у загальній сумі, що становить 38548497 грн. 27 коп., в тому числі 35610319 грн. 11коп. та 249304,54 доларів США.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 15 вересня 2014 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено повністю.

Стягнуто із ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»:

- заборгованість за кредитним договором № 010/05-02/055-07 від 23.08.2007 року в сумі 56204,55доларів США (заборгованість за відсотками), що за офіційним курсом НБУ станом на 01.07.2014 року у еквіваленті до гривні становить 662398, 61 грн.;

- заборгованість за кредитним договором № 010/05-02/055-07 від 25.11.2009 року в сумі 7164378 грн. 74 коп.;

- заборгованість за кредитним договором № 010/05-02/060-08 від 18.07.2008 року в сумі 193099,99доларів США (заборгованість за відсотками), що за офіційним курсом НБУ станом на 01.07.2014 року у еквіваленті до гривні становить 2275779 грн. 55коп.;

- заборгованість за кредитним договором № 010/05-02/060-08 від 19.11.2009 року в сумі 25759424 грн. 68 коп.;

- заборгованість за кредитним договором № 010/05-02/026-09 від 17.11.2009 року в сумі 2257815 грн. 69коп.;

- - заборгованість за Договором овердрафту № 015/05-02/012-08 від 18.07.2008 року в сумі 428700 грн..

Стягнуто із ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 3441грн..

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на те, що дане рішення незаконне, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в повному обсязі.

Обговоривши матеріали справи, судова палата вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 12 травня2005 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПП «Торговий Дім «Доманський» укладено Генеральну кредитну угоду (ГКУ) №010/02-5/225-05/г з додатковими угодами до неї. В межах вказаної ГКУ між позивачем та ФОП ОСОБА_6 укладено наступні кредитні договори:

1) №010/05-02/055-07 від 23.08.2007 року з додатковими угодами;

2) №010/05-02/055-07 від 25.11.2009 року з додатковими угодами ;

3) №010/05-02/060-08 від 18.07.2008 року з додатковими угодами;

4) №010/05-02/060-08 від 19.11.2009року з додатковими угодами;

5) №010/05-02/026-09 від 17.11.2009 року з додатковими угодами;

6) Договір овердрафту №015/05-02/012-08 від 18.07.2008 року з додатковими угодами.

Встановлено, що ФОП ОСОБА_6 свої зобов'язання по кредитних договорах не виконав, і внаслідок невиконання ним взятих на себе зобов'язань загальна сума його заборгованості перед позивачем складає 38548497грн. 27коп. (з яких 35610319грн. 11коп. та 249304,54доларів США), в тому числі:

- заборгованість за кредитним договором №010/05-02/055-07 від 23.08.2007р. в сумі 56204,55доларів США (заборгованість за відсотками), що за офіційним курсом НБУ станом на 01.07.2014р. у еквіваленті до гривні становить 662398,61грн.;

- заборгованість за кредитним договором №010/05-02/055-07 від 25.11.2009р. в сумі 7164378грн. 74коп., з яких 4839400,32грн. - основна заборгованість, 2324978,42грн. - заборгованість за відсотками;

- заборгованість за кредитним договором №010/05-02/060-08 від 18.07.2008р. в сумі 193099,99доларів США (заборгованість за відсотками), що за офіційним курсом НБУ станом на 01.07.2014р. у еквіваленті до гривні становить 2275779грн. 55коп;

- заборгованість за кредитним договором №010/05-02/060-08 від 19.11.2009р. в сумі 25759424грн. 68коп., з яких 16803335,13грн. - основна заборгованість, 8956089,55грн. - заборгованість за відсотками;

- заборгованість за кредитним договором №010/05-02/026-09 від 17.11.2009р. в сумі 2257815грн. 69коп., з яких 1492115,74 - основна заборгованість, 765699,95грн. - заборгованість за відсотками;

- заборгованість за Договором овердрафту №015/05-02/012-08 від 18.07.2008р. в сумі 428700грн., з яких 282832,85грн. - основна заборгованість, 145867,15грн. - заборгованість за відсотками.

Вказана заборгованість ФОП ОСОБА_6 підтверджується постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2014 року у справі №01/5026/847/2011 про визнання банкрутом ФОП ОСОБА_6 (а.с.47-56 т.1). Згідно цієї постанови визнано кредиторські вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму 35192700,58 грн., такими, що підлягають до задоволення в першу чергу (а.с.47-56 т.1).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як правильно визначився суд, посилаючись на вищенаведену норму, оскільки Київським апеляційним господарським судом у вищевказаній справі (про банкрутство ФОП ОСОБА_6) встановлено факт наявності заборгованості ФОП ОСОБА_6, структуру заборгованості, підстави її виникнення, і постанова суду набрала законної сили, то такі обставини не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань, що виникають з Генеральної кредитної угоди, між ОСОБА_6 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено договір поруки від 16.11.2006 року №010/02-5/225-05 оп (а.с.40-41 т.1), відповідно до якого поручитель ОСОБА_6 взяв на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язаннях боржника - ПП «Торговий Дім «Доманський» та ФОП ОСОБА_6 Відповідно до п.2.1, п.3.1 Договору поруки, у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за Генеральною кредитною угодою, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

Судом встановлено, і сторонами підтверджено, що в процесі процедури банкрутства відбулось часткове погашення боржником боргу на суму 1862264 грн. 77 коп..

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з розділом «10 Відповідальність сторін» Генеральної кредитної угоди № 010/02-5/225-05/г від 15.12.2005 року, що укладена між сторонами, у разі несвоєчасного повернення кредитів позичальником у визначений кредитними договорами терміни, останній відшкодовують кредитору завдані цим збитки в повній сумі понад неустойку (штраф, пеню), які передбачені даним договором (п. 10.1). За порушення строків повернення кредитів, процентів за користування кредитами, передбачених кредитними договорами, укладеними в рамках даної Угоди, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення (п. 10.2). В кожному додатковому кредитному договорі, укладеному в рамках цієї Угоди, за угодою сторін може бути визначений інший порядок та розмір відповідальності за порушення зобов'язань по цим кредитним договорам (п. 10.5). У випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником умов даної Угоди та додаткових кредитних договорів до неї (зокрема, неповернення чи несвоєчасного повернення одержаних кредитних коштів, несплати процентів за користування ними, а також несплати штрафних санкцій, кредитор має право погасити заборгованість в порядку, передбаченому чинним законодавством України, шляхом звернення стягнення на майно чи кошти;(в т.ч. третіх осіб) передачі в забезпечення виконання взятих на себе позичальниками зобов'язань, - або прийняття такого майна в заставу (п. 10.6).

Згідно п. 11.2 Спірні питання за цією Угодою розглядаються згідно з чинним законодавством. (ар. спр. 12).

Як правильно зауважив суду, відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як видно із справи, позивачем 30.08.2013 року було надіслано на адресу відповідача претензію №140-0-0-00/8/1562 від 29.08.2013 року щодо невиконання боржником ФОП ОСОБА_6 своїх зобов'язань з вимогою сплатити суму боргу 35192700,58грн. і повідомити банк про результати розгляду претензії (а.с.44-46 т.1). Проте відповідач ніякої відповіді не надав і свої зобов'язання не виконав.

Аналізуючи матеріали справи, судова палата вважає за можливе погодитися з висновком суду про недоведеність і безпідставність твердження відповідача про те, що він не підписував договір поруки від 16.11.2006 року № 010/02-5/225-05 оп, (ар. спр. 40 т. 1) оскільки ним, дійсно, не надано належних доказів на підтвердження своєї заяви.

З цього приводу відповідачем було пред'явлено зустрічний позов про визнання зазначеного договору поруки між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_6 нікчемним.

В рамках розгляду об'єднаної цивільної справи № 707/2596/13 ц відповідно до ухвали Черкаського районного суду від 18.11.2013 року було проведено судову почеркознавчу експертизу.

Згідно висновку експерта №1/1195 від22.10.2014 року науково - дослідницького експертно - криміналістичного центру при УМВС України в Черкаській області підписи від імені ОСОБА_6 на договорі поруки № 010/02-5/225-05 оп від 16.11.2006 року виконані, ймовірно, не самим ОСОБА_6 (ар. спр. 193-198 т. 1).

Враховуючи неконкретність наведеного експертного висновку, що обома сторонами процесу фактично було вказано на те, що висновок експерта є неповним та неясним, суд ухвалою від 26 березня 2014 року призначив додаткову судову почеркознавчу експертизу (ар. спр. 248-249 т.1).

Однак остання не була проведена. Експерт заявив клопотання про надання додатково вільних зразків підпису ОСОБА_6, умовно вільних зразків підпису ОСОБА_6 значну кількість експериментальних зразків підпису означеної особи (ар. спр. 3-4 т.2), в зв'язку з чим було відновлено провадження по справі ( яке зупинялось на час проведення експертизи) (ар. спр. 7 т.2). А потім в зв'язку із закінченням терміну повноважень судді - головуючого по справі, дана справа була передана іншому судді (ар. спр. 22 т.2).

Ухвалою від 09 липня 2014 року суд роз'єднав в самостійні провадження первісний позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_6, третя особа , що не заявляє самостійних вимог ФОП ОСОБА_6,- про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічний позов ОСОБА_6 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору поруки нікчемним.

При цьому, як видно з ухвали, суд виходив з того, що спільний розгляд обох позовів ускладнює вирішення справи та призвів до безпідставного затягування процесуальних строків сторонами, які заявляють відповідні клопотання, що зумовлюють постійні відкладення справи. А розгляд справи (позовів) в самостійних провадженнях є можливим. При ухваленні відповідного рішення за зустрічним позовом, у сторін є можливість звернення до суду із заявою про перегляд рішення (в разі його ухвалення) за первісним позовом за нововиявленими обставинами (ар. спр. 104-105 т.2).

Таким чином, в даному випадку на підтвердження заяви ОСОБА_6 про те, що він не підписував договір поруки між сторонами від 16.11.2006 року, є лише неконкретний експертний висновок, який не можна визнати беззаперечним доказом.

До того ж, як видно з матеріалів справи, після підписання вищевказаного договору поруки сторонами були підписані ряд додаткових угод до даного договору поруки - додаткова угода №1 від 23.08.2007 року; додаткова угода №2 від 18.07.2008 року; додаткова угода №3 від 13.07.2009 року; додаткова угода №4 від 12.10.2009 року; додаткова угода №5 від 25.11.2009 року; додаткова угода № 6 від 12.03.2010 року (ар. спр. 40-43 т.1), на яких є підписи від імені ОСОБА_6 і дійсність яких відповідачем не оспорюється.

Слід зауважити, що згідно всіх наведених угод поручитель ОСОБА_6 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по борговим зобов'язанням боржників - ПП «Торговий дім «Доманський»»ФОП ОСОБА_6, які виникають з умов Генеральної угоди № 010/02-5/225-05/г від 15.12.2005 року та укладених додаткових кредитних договорів.

Цілком правомірно, на думку колегії, не прийняті судом до уваги доводи відповідача про те, що позивачем ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» пропущені строки позовної давності.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки за ст. 257 ЦК України.

Однак згідно ч.1 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Як встановлено з матеріалів справи, по укладеним додатковим договорам в рамках Генеральної угоди від 15.12.2005 року № 010/02-5/225-05/г між сторонами від 18.07.2008 р.; від 19.11.2009 р.; від 17.11.2009 р. (стр. 20;28;33 т.1) строк позовної давності визначено у п'ять років. Враховуючи, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подано заяву про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_6 10.09.2013 року (ар. спр.2 т.1), то строк позовної давності щодо кожного періодичного платежу по вказаним договорам, встановленого для стягнення відсотків за користуванням кредитними коштами банком дотримано.

По іншим додатковим договорам строк позовної давності встановлено у три роки, однак оскільки такий переривався, так як, АТ «Райффайзен Банк Аваль» 31.01.2011 року подавав позов до боржників ПП «Торговий дім «Доманський»»ФОП ОСОБА_6, компанія «Епсілон», ПП «Будівельно - монтажна фірма «Октавіен»», ПП «Будівельна фірма «Рімідал»» про стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на заставне майно відповідачів (рішення Господарського суду Черкаської області від 11.06.2012 р. у справі №02/5026/187/2011) і слід вважати, що починаючи з 31.01.2011 р. строк позовної давності було перервано, а потім перебіг його починався заново і строк, що минув, до нового строку не зараховується, то і тут строк позовної давності пропущено не було (ар. спр.47-56 т.1).

За таких обставин суд, на думку судової палати, правомірно задоволив позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в повному обсязі і стягнув з поручителя ОСОБА_6 на користь банку кредитну заборгованість на загальну суму 38548497, 27 грн. (з яких 35610319 грн. 11коп. та 249304,54 доларів США) а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3441грн..

Рішення суду відповідає матеріалам справи, вимогам закону і підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги, - не вбачається.

Доводи останньої не є суттєвими і на обґрунтованість висновків суду не впливають.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317, 218 ЦПК України, судова палата, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 вересня 2014 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :