Рішення № 4220620, 02.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/296

02.07.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро лізинг»

До

Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал»

Про

стягнення 27446,26 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Корєнєвська Х.О. –дов.

Від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал»про стягнення 257521,65 грн. боргу по сплаті лізингових платежів, 153,82 грн. збитків від інфляції, 1448,30 грн. пені, 122,49 грн. 3% річних, а всього 27446,26 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу № 684 від 13.02.2008р.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача 40812,55 грн. боргу, 2819,52 грн. пені, 231,74 грн. 3% річних, 153,82 грн. індексу інфляції, а всього 44017,63 грн. заборгованості.

Відповідач в засідання суду 02.07.2009р.не з’явився, в судовому засіданні 28.05.2009р. надав відзив на позовну заявув якому повністю заперечує проти позову.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Євро лізинг»та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Страховий капітал»було укладено договір фінансового лізингу № 684.

Відповідно до п.2. договору фінансового лізингу, лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб відповідно з замовленням на транспортний засіб.

Згідно зазначеного договору позивач передав на підставі замовлення на транспортних засіб № 684/002 від 25.02.2008р. було надано транспортний засіб Skoda Octavia Tour 1.9TDI/66kw 5+, шасі № TMBDG41U78B012295, реєстраційний номер АА2239НВ.

Між позивачем та відповідачем було складено та підписано акт приймання-передачі транспортного засобу № 684/002 від 12.03.2008р.

Сторонами Договору лізингу було підписано план лізингу № 684/002 від 25.02.2008, зміни до плану лізингу № 684/002 від 12.03.2008р., що є невід’ємною частиною договору, встановлено строки сплати відповідачем лізингових платежів.

Згідно до п.5.1. договору за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачується лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в плані лізингу.

Лізингоодержувач не має права затримувати лізингові платежі, термін сплати яких настав, навіть з причин пошкодження ТЗ або виникнення обставин, які виникли не з вини лізингоодержувача (п.5.5. договору).

Відповідно до п.5.8. договору встановлена оплата вартості послуг лізингодавця здійснюється в українських гривнях.

Згідно умов договору до обов’язків та відповідальності відповідача передбачено зобов’язання вчасно та у повному обсязі сплачувати позивачу всі необхідні платежів, які пов‘язані з використанням ТЗ.

На підставі п.7.16 договору лізингоодержувач зобов’язаний вчасно та і повному обсязі сплачувати лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов’язані з використанням ТЗ і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.

Відповідно до п.16.1. договору при порушенні лізингоодержувачем зобов’язань по сплаті лізингових платежів, передбачених планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених договором, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідач не виконав умови договору.

Суду доведено і відповідачем не спростовано, що заборгованість відповідача за договором за період з 20.11.2008р. по 21.05.2009р. становить 40812,55 грн. і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.16.1. договору при порушенні лізингоодержувачем зобов’язань по сплаті лізингових платежів, передбачених планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених договором, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки.

Отже, порушення відповідачем строків оплати, передбачених п. 16.1 договору фінансового лізингу № 684 від 13.02.2008, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 2819,52 грн. відповідно до розрахунку позивача.

Підлягає також задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних у сумі 231,74 грн. та 153,82 грн. індексу інфляції відповідно до розрахунку позивача.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страховий капітал»(юр.адреса: 01004, м. Київ, вул.. Кропивницького, 6, кв. 2, факт.адреса: 04119, м. Київ, вул.. Зоологічна, 8, код ЄДРПОУ 32206908) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро лізинг»(03062, м. Київ, пр.. перемоги. 67, 03035, м. Київ, вул.. Сурікова, 3, код ЄДРПОУ 32774741) 40812 грн. 55 коп. основного боргу, 2 819 грн. 52 коп. коп. пені, 231 грн. 74 коп. 3% річних, 153 грн. 82 коп. індексу інфляції, 440 грн. 17 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя І.І.Борисенко