Рішення № 4220605, 03.07.2009, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2009 р.

Справа № 8/25-610

Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді Гирили І.М.

Розглянув справу:

за позовом: Прокурора Збаразького району в інтересах держави, вул. Кобилянської, 2, м. Збараж Тернопільської області, в особі Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції в Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, Романовоселівської сільської ради, с. Романове Село Збаразького району Тернопільської області

до відповідача: Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Надзбруччя –Агро", с. Романове Село Збаразького району Тернопільської області

про: стягнення 7 487 грн. 21коп. збитків, заподіяних внаслідок самовільного використання води

За участю представників сторін:

прокурора: Савки М.В. –прокурора відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури області, посвідчення № 16 від 13.06.07 р.

Позивача: Сушка А.С. –головного спеціаліста юрисконсульта, довіреність № 2/324 від 01.06.2007р.

Відповідача: Бахірєва В.К. –юрисконсульта, довіреність № 108 від 13.08.2008р.

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 81 –1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи:

Прокурор Збаразького району звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави, в особі Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції в Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, Романовоселівської сільської ради, с. Романове Село Збаразького району Тернопільської області, до Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Надзбруччя –Агро", с. Романове Село Збаразького району Тернопільської області про стягнення 7 487грн. 21 коп. збитків, завданих внаслідок самовільного використання води.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушено ст. ст. 38, 43, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ (далі –Закон № 1264-ХІІ), п.9 ст. 44 Водного Кодексу України від 06.06.1995 р. № 213/95-ВР, а саме –за період з 01.03.08р. по 01.03.09р. без дозволу на спеціальне водокористування із застосуванням технічних споруд використано 5756 м3 води, у зв’язку з чим державі завдано збитків на суму 7 478,21 грн., які просить стягнути із відповідача.

В підтвердження викладеного додає: постанову від 27.03.2009 р. про порушення кримінальної справи за фактом незаконного видобування посадовими особами ДСП "Надзбруччя –Агро" корисних копалин загальнодержавного значення (підземні питні води), протокол № 002557 від 24.03.2009 р. про адміністративне правопорушення, розрахунок суми заборгованості, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше на 10:10 год. 13.05.09р., в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 10:10 год. 15.06.2009 р., у зв’язку із непредставленням сторонами усіх витребовуваних судом документів. За клопотанням сторін в судовому засідання 15.06.09р. оголошено перерву до 11:20 год. 02.07.2009 р. та, відповідно, до 09:50 год. 03.07.2009р.

Термін вирішення спору продовжено в порядку ч.3 ст. 69 ГПК України.

Представник відповідача в судові засідання прибув, проти позову заперечує з підстав зазначених у відзиві на позов б/н, б/д (отримано та зареєстровано канцелярією суду 15.06.09р.за вх. №15595(н), мотивуючи свої заперечення тим, що криниця, башня та водогін які знаходяться на території та балансі Романовоселівської сільської ради були передані підприємству в оренду; ДП «Надзбруччя-агро»є вторинним водокористувачем і отримує воду із водозабірних споруд первинних водокористувачів –Романовоселівської сільської ради, на умовах оренди, тому, вважає, що вважає, що в силу ст.42 Водного кодексу України, наявність дозволу у підприємства на спеціальне водокористування не є обов’язковою. Окрім того, стверджує, що підприємство є платником фіксованого сільськогосподарського податку, до складу якого входить плата за спец водокористування. Відтак, просить суд в задоволенні позову відмовити. Разом з тим, зазначає, що станом на день розгляду справи в суді ним завершується процедура виготовлення дозволу на спеціальне водокористування.

Представник позивача та прокурор в судових засіданнях позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, думку прокурора, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру»при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ст. 37 Закон № 1264-ХІІ прокурорський нагляд за додержанням законодавства про охорону природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством права, включаючи звернення до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Повноваження місцевих Рад у галузі охорони навколишнього природного середовища визначені ст. 15 Закон № 1264-ХІІ, від 25.06.1991р. № 1264-ХІІ, зокрема, місцеві Ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожний повинен не наносити шкоду природі.

Відповідно до ст. 40 Закон № 1264-ХІІ, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Згідно ст. 20 Закон № 1264-ХІІ державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Відповідно до норм Закону та Водного кодексу України усі води підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій.

Ст. 42 Водного кодексу України, зокрема, визначено, що водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Як передбачено п. 9 ст. 44 Водного кодексу України, користувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. У випадку використання води водних об'єктів загальнодержавного значення, дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища (ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України. Особи, які винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування несуть відповідальність за порушення водного законодавства (п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України).

Пунктом «з»частини 2 статті 68 Закон № 1264-ХІІ передбачено, що особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до ст. 68 Закон № 1264-ХІІ та ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України – підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення водного законодавства, не звільняє винних від збору на спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов’язку відшкодування збитків. Завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Так, проведеною прокуратурою Збаразького району спільно з працівниками Державної екологічної інспекції у Тернопільській області перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що Дочірнє сільськогосподарське підприємство "Надзбруччя-Агро", с. Романове Село Збаразького району Тернопільської області в порушення вимог ст.ст. 38, 43, 68 Закону № 1264-ХІІ, ст. ст. 16,19,24 Кодексу України про надра, п.9 ст. 44 Водного кодексу України, ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», за період з 01.03.2008 р. по 01.03.2009 р. без дозволу на спеціальне водокористування із застосуванням технічних споруд використало 5756 м. куб. води, внаслідок чого державі заподіяно збитки на загальну суму 7 478 грн. 21 коп.

По факту зафіксованого порушення природоохоронного законодавства 24.03.2009 р. складено протокол про адміністративне правопорушення № 002557.

27.03.09р. заступником прокурора Збаразького району по факту незаконного видобування посадовими особами ДСП «Надзбруччя-Агро»корисних копалин загальнодержавного значення (підземні питні води) винесено постанову про порушення кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 240 КК України.

Окрім того, як вбачається з наявних у матеріалах справи пояснень п. Качалуби Б.М., від 26.03.09р., останній визнає факт використання води без дозволу на спеціальне водокористування, та гарантує повну сплату суми нарахованої екологічною інспекцією в короткий термін.

Стаття 68 Закону № 1264-ХІІ передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Розмір шкоди у даному випадку проведений відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного Комітету України по водному господарству від 29.12.2001р. № 290, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.01.2002р. за № 44/6332, п. 4.2, 4.3 якої визначено, що дана Методика встановлює єдиний порядок розрахунків відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог водного законодавства та може застосовуватись спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно представленого позивачем розрахунку розміру збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного використання води ДСП "Надзбруччя-Агро", державі заподіяний збиток на суму 7 487,21 грн.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.15 ст. 48 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік», джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2009 році є 100 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування.

Слід відзначити, що факт виготовлення на даний час відповідачем дозволу на спеціальне водокористування, про що останній зазначає у відзиві на позов та підтримує викладене в судових засіданнях, додатково спростовує всі інші його заперечення.

Окрім того, стягнення з відповідача збитків, заподіяних внаслідок самовільного використання води у попередніх періодах вже було предметом судового розгляду, за наслідками якого 26.05.2008р. господарським судом винесено рішення у справі № 8/86-1690, яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі (рішення вступило в законну силу).

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що факт самовільного використання відповідачем води, за період з 01.03.08р. по 01.03. 09р., доведено позивачем та підтверджується матеріалами справи, що в силу ст. 44 п. 9 Водного кодексу України, користувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу, позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача 7 487 грн. 21коп. збитків є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 44, 49,69, 75, 82, 84, 85,115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Надзбруччя-Агро", с. Романове Село Збаразького району Тернопільської області (ідентифікаційний код 31973431):

- в доход місцевого бюджету Романовоселівської сільської ради, с. Романове Село Збаразького району Тернопільської області (ідентифікаційний код 23588094) на р/р 31518921700229 код бюджету 24062100 в ГУДК в Тернопільській області, МФО 838012 – 7 487 (сім тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 21 коп. збитків;

- в доход Державного бюджету України 102 (сто дві) грн. державного мита та 315 (триста п’ятнадцять) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя І.М. Гирила