Рішення № 4220544, 13.05.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2009 р. Справа № 12/149/09

м. Миколаїв

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю “Аляска ЛД”,

03680, м. Київ, бульв. І. Лепсе, 8,к орю 59, код ЄДРПОУ 30056246,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вояс”

54001, м. Миколаїв, просп. Жовтневий, 312-А,

54001, м. Миколаїв, вул. В.Морська, 21/51,,

про: стягнення 13305 грн. 56 коп.

Суддя Семенов А.К.

Представники:

Від позивача: представник Шликова М.В., довіреність № 4 від 01.02.2009р.;

Від відповідача: представник не з’явився.

Суть спору: 06.04.2009р. товариство з обмеженою відповідальністю “Аляска ЛД” звернулося у господарський суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Вояс” про стягнення 13305,56 грн., в тому числі основного боргу в сумі 12877,43 грн., інфляційних збитків в сумі 193,17 грн., процентів річних в сумі 234,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються незаконним та безпідставним не виконанням відповідачем умов договору поставки товару № 357 від 04.02.2008р.

Відповідач свого представника в судове засідання 13.05.2009р. не направив, хоча був повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином.

Розглянувши матеріали справи господарський суд встановив.

31.01.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Липова долина»та товариством з обмеженою відповідальністю «Вояс»було укладено договір поставки № 35 (надалі-1Договір).

30.01.2008р. загальними зборами учасників ТОВ «Липова Долина»було прийнято рішення про зміну найменування товариства з обмеженою відповідальністю «Липова Долина»на товариство з обмеженою відповідальністю «Аляска ЛД», що оформлено протоколом загальних зборів учасників № 19 від 30.01.2008р. Державну реєстрацію зміни найменування було проведено 04.02.2008р. Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією.

04.02.2008р., у зв'язку зі зміною назви постачальника, між товариством з обмеженою відповідальністю «Аляска ЛД»(надалі-Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Вояс»(надалі-Відповідач) було укладено Договір поставки № 357 (надалі-2Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 2Договору Позивач (постачальник) зобов'язався передавати, а Відповідач (покупець) - приймати і оплачувати товар за ціною, що зазначається в специфікації.

Відповідно до умов п. 2.1 2Договору покупець зобов'язаний провести оплату отриманого товару протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

У позовній заяві Позивач зазначає, що у період з 01.02.2008р. по 20.03.2008р. поставив Відповідачу товар загальною вартістю 15799,25 гривень, а Відповідач прийняв цей товар у повному обсязі, та надає видаткові накладні підписані та скріплені печаткою Відповідача: № НИ-0000465 від 01.02.2008 р. на суму 2 921,84 грн.; № НИ-0000708 від 15.02.2008 р. на суму 1871,84 грн.; № НИ-0000862 від 26.02.2008 р. на суму 2431,86 грн.; № НИ-0001003 від 04.03.2008 р. на суму 3107,40 грн.; № НИ-0001154 від 12.03.2008 р. на суму 955,32 грн.; № НИ-0001235 від 18.03.2008 р. на суму 1001,91 грн.; № НИ-0001296 від 20.03.2008 р. на суму 3509,10 грн.

Крім того, Позивач стверджує, що внаслідок помилки його робітників зазначені видаткові накладні виписувалися на підставі Договору поставки від 31.01.2008 р. № 35, оскільки до бази програми 1С:Підприємство не були внесені відповідні зміни. Більш того, договір № 35 від 31.01.2008 р. було втрачено.

Отже, Позивач наполягає, що Відповідачем не оплачений товар на загальну суму 12877,43 грн. Факт приймання-передачі товару підтверджується вищенаведеними накладними.

06.08.2008 р. Відповідачу була виставлена претензія про сплату 12877,43 грн. за вих. № 3І2. Позивач не отримав ніякої відповіді на претензію.

12.02.2009р. Позивач надіслав акт звірки взаєморозрахунків між Позивачем та Відповідачем, але відповіді від Відповідача на адресу Позивача не надходило.

Позивач також наполягає на відшкодування йому за рахунок Відповідача 193,17 грн. - інфляційних, 234,96 грн. річних.

Дослідивши матеріали справи господарський суд дійшов до таких висновків.

Зі змісту наданих Позивачем видаткових накладних вбачається отримання Відповідачем товару за договором № 35 від 31.01.2008р., що суперечить змісту позовних вимог та поясненням представника Позивача від 13.05.2009р., який наполягає на поставці товару за договором № 357 від 04.02.2008р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, враховуючи зміст наданих Позивачем у справі документів, а саме договору поставки № 357 від 04.02.2008р., перелічених вище видаткових накладних та банківських виписок, Позивачем не доведено суду обставини на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме не виконання Відповідачами умов договору № 357, шляхом отримання товару та несплати за нього.

За таких обставин, у задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Аляска ЛД” до товариства з обмеженою відповідальністю “Вояс” про стягнення 13305,56 грн., в тому числі основного боргу в сумі 12877,43 грн., інфляційних збитків в сумі 193,17 грн., процентів річних в сумі 234,96 грн., слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш І В:

У задоволені позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя А.К.Семенов