Рішення № 4220398, 18.06.2009, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

18.06.2009р. Справа № 14/55

За позовом Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Вигодського Сергія Володимировича, пров. Поштовий, 2, к.82, м. Кременчук, 39614

до Кременчуцького комунального автотранспортного підприємства 1628, вул. Горького, 48/75, м. Кременчук, 39605

про стягнення 19210,98 гривень

Суддя О. Т. Іваницький

Представники сторін:

від позивача: Вигодський С.В., підприємець

від відповідача: Бублик П.М., дов. № 02-06/308 від 28.04.2009 р.

Справа слухається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 09.06.2009 року.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості з а договором № 012-2004 від 01.01.2004 р. про надання юридичних послуг у сумі 19210,98 гривень.

Представниками сторін відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України суду було подано клопотання про продовження строку вирішення спору в термін більший, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд вказане клопотання прийняв, розглянув та ухвалою від 26.05.2009 р. задовольнив.

Позивач заявою від 21.04.2009 р. № 10935 уточнив позовні вимоги та просив стягнути з Відповідача на його користь за період з 01.01.2006 р. по 01.05.2008 р. заборгованість у розмірі 19342,57 гривень, з яких основний борг 17128,52 гривень, збитки від інфляції 2214,05 гривень.

Позивач заявами від 29.04.2009 р. № 10991 (вхід. № 05775 від 30.04.2009 р. канцелярії суду), від 14.05.2009 р. № 11017 (вхід. № 06214 від 14.05.2009 р. канцелярії суду), від 15.06.2009 р. № 11133 з урахуванням часткового погашення суми позовних вимог (докази в матеріалах справи) Відповідачем неодноразово уточняв позовні вимоги в сторону їх зменшення та остаточно просить стягнути на його користь з Відповідача суму основного боргу в розмірі 16108,72 гривень. Провадження у справі в частині стягнення 3733,85 гривень та 3% річних в розмірі 386,74 гривень Позивач просить припинити.

Суд заяви прийняв до розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір (див. п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року").

Таким чином, предметом спору є стягнення з Відповідача на користь Позивача суми основного боргу в розмірі 16108,72 гривень. Провадження у справі в частині стягнення 3733,85 гривень та 3% річних в розмірі 386,74 гривень припинити.

Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та його представник заявлені вимоги визнав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази, всебічно, повно та об'єктивно розглянувши в судовому засіданні всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін суд встановив, що сторони мають між собою договірні відносини, що витікають з договору про надання юридичних послуг від 01.01.2004 р. № 012-2004, за яким Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Вигодський Сергій Володимирович, м. Кременчук (надалі Позивач) зобов’язався надавати юридичні послуги, а Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628, м. Кременчук (надалі Відповідач) оплачувати їх на умовах та в строки, передбачені договором.

Пунктом 6.1. вказаного вище договору передбачено, що щомісячна абонентська плати складає у сумі двох розмірів мінімальних заробітної плати, встановленої законодавством України.

Додатковою угодою № 2 від 30.03.2007 р. сторони внесли зміни до п. 6.1. договору від 01.01.2004 р. шляхом збільшення щомісячної абонентської плати до двох с половиною розмірів мінімальних заробітної плати, встановленої законодавством України.

Згідно із п.п. 6.10., 6.10.1., 6.10.2. договору від 01.01.2004 р. оплата за послуги, що надаються виконавцем (Позивач у справі) здійснюється на підставі рахунків і на окрему вимогу замовника (Відповідач у справі) можуть складатися акт виконаних робіт, а також сплата абонентської плати не залежить від обсягу юридичних послуг, наданих у розрахунковому періоді і, фактично, є умовно фіксованою (залежить лише від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством України).

Позивачем також, окрім абонентської плати, надавалися Відповідачу додаткові платні юридичні послуги, передбачені п. п. 6.3.1. - 6.3.2. договору від 01.04.2004 р. на суму загальну суму 7494,71 гривень, що повністю оплачені платіжними дорученнями від 20.12.2005 р. № 1617 та від 10.03.2006 р. № 344. Ці обставини сторонами не заперечуються.

10.06.2008 р. договір між сторонами було розірвано за погодженням сторін з 10.06. 2008 р. за умови погашення Відповідачем заборгованості перед Позивачем за договором до 01.07.2008р., що підтверджується листом Відповідача від 16.04.2008 р. № 309 (отриманого Позивачем 04.06.2008 р. вхід. № 1748) та листом Позивача від 09.06.2008 р. № 10039 (отриманого Відповідачем 25.06.2008 р., поштове повідомлення про вручення № 59910).

Відповідач не надав суду доказів направлення та вручення (отримання) вимоги про складання акту виконаних робіт (послуг) на суму остаточного розрахунку за договором.

За період з 01.01.2006 р. по 01.05.2008 р. у відповідності до Законів України про Державний бюджет України на 2006-2008 рр., п. 6.1. договору від 01.01.2004 р., додаткової угоди № 2 від 30.03.2007 р. до договору –розмір абонентської плати складає 27537,50 гривень (п. 6.1. договору), з яких Позивачу фактично сплачено у безготівковій формі на розрахунковий рахунок коштів на загальну суму 10408,98 гривень (розрахунки наведені у позовній заяві від 10.03.2009 р. № 10746, додатках до неї).

25.12.2008 р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію, акт звіряння взаємних розрахунків, повторно рахунок від 30.05.2008 р. № 8/012-05 на суму остаточного рахунку в розмірі 6894,67 гривень (факт отримання Відповідачем цих документів підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 13.01.2009 р., описом вкладення у цінний лист та поштовою квитанцією від 25.12.2008 р. № 7540 –копії в матеріалах справи).

Відповідач погашення заборгованості в період з 10.06.2008 р. по 15.04.2009 р. не здійснював і ця обставина ним не заперечується.

Позивач за весь час прострочення оплати основного боргу (за період з 01.06.2008 р. по 01.03.2009 р.) нарахував Відповідачу 2082,46 гривень, з них збитки від інфляції 1695,72 гривень та 3% річних в сумі 386,74 гривень (розрахунки в матеріалах справи).

Після порушення господарським судом провадження у справі Відповідач частково задовольнив вимоги Позивача на загальну суму 3733,85 гривень, що підтверджується витягом з розрахункового рахунку Позивача за період з 15.04.2009 р. по 15.06.2009 р. - платіжними дорученнями від 15.04.2009 р. № 3202 на суму 500,00 гривень, від 23.04.2009 р. № 3346 на суму 1000,00 гривень, від 06.05.2009 р. № 3512 на суму 733,85 гривень, від 13.05.2009 р. № 3658 на суму 500,00 гривень, від 26.05.2009 р. № 3970 на суму 500,00 гривень та від 28.05.2009 р. № 4041 на суму 500,00 гривень.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Позивачем у відповідності до вимог статей 32-33, 36 ГПК України подано належні докази, які містяться в матеріалах справи, що дають підстави суду задовольнити позов та стягнути з Відповідача на користь Позивача суму основної заборгованості в розмірі 16108,72 гривень, державне мито в сумі 192,11 гривень та 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, ч. 4 ст. 69, 77, 82-85 ГПК України, суддя, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Кременчуцького комунального автотранспортного підприємства 1628 (вул. Горького, 48/75, м. Кременчук, 39605, р/р 260012300001 в КФ АКБ "Укрінбанк", МФО 331177, код ЄДРПОУ 03351898) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Вигодського Сергія Володимировича (провулок Поштовий, 2 кв. 82, м. Кременчук, 39614, п.і.н.2614304651, р/р26006530104128, КФ АКБ "Східно-Європейський банк", МФО 331650) суму основної заборгованості в розмірі 16108,72 гривень, державне мито в сумі 192,11 гривень та 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.