Рішення № 4220331, 21.05.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"21" травня 2009 р. Справа № 6/082-09

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Маляренка А.В.

при секретарі Поліщук О.Д.

розглянувши справу № 6/082-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківконтракт», м. Біла Церква

до Фізичної особи –підприємця Гусаковської Аліси Василівни, м. Біла Церква

про стягнення 39 836,50 грн.

Представники сторін:

від позивача: Скорина Ю.А. (довіреність № б/н від 01.02.2009 року)

від відповідача: не з’явився

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківконтракт»звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи –підприємця Гусаковської Аліси Василівни про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов’язань за договором № 1-1101/07 купівлі - продажу продовольчих товарів від 01.11.2007 року у розмірі 39 836,50 грн., з яких 36 180,53 грн. –основний борг, 3 655,97 грн. –пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 21.05.2009 року. Про час, дату та місце засідання господарського суду сторони належним чином повідомлені.

Представник позивача у судовому засіданні 21.05.2009 року підтримав заявлені позовні вимоги та навів додаткові обґрунтування правомірності своїх позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 21.05.2009 року не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 02.04.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Білоцерківконтракт» (надалі - позивач) та Фізичною особою –підприємцем Гусаковською Алісою Василівною (надалі - відповідач) 01.11.2007 року був укладений Договір № 1-1101/07 купівлі-продажу продовольчих товарів (надалі - договір), згідно якого (п.1.1.) позивач зобов'язався передати відповідачу замовлений товар-кондитерські вироби, а відповідач прийняти його та оплатити на умовах, викладених у договорі.

Виконуючи умови п. 3.2 договору, позивач передав відповідачу товар -кондитерські вироби на загальну суму 38 025,81 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 36231 від 09.08.2008 року на суму 4 045,03 грн.; № 37774 від 21.08.2008 року на суму 3 683,19 грн.; № 39816 від 02.09.2008 року на суму 3 529,23 грн.; № 43968 від 27.09.2008 року на суму 5 360,99 грн.; № 45611 від 09.10.2008 року на суму 953,33 грн.; № 46243 від 17.10.2008 року на суму 4 619,78 грн.; № 48636 від 24.10.2008 року на суму 4 000,07 грн.; № 52572 від 20.11.2008 року на суму 5 668,02 грн.; № 53770 від 25.11.2008 року на суму 2 224,24 грн.; № 56000 від 06.12.2008 року на суму 3 941,93 грн. (копії додані до матеріалів справи).

Факт отримання товару підтверджується підписами уповноваженого представника відповідача на вказаних видаткових накладних.

Відповідно до п. 6.2. договору, покупець зобов'язаний проводити розрахунок не пізніше одного календарного дня з моменту поставки та прийняття товару по окремій накладній, відповідно до п. 6.3 договору у виключних випадках, лише по домовленості сторін відповідач здійснює оплату за поставку товару на протязі 5 банківських днів або 7 календарних днів.

Відповідачем було здійснено оплату лише частково - за товари, отримані за накладною № 36231 від 09.08.2008 року - в сумі 1 845,28 грн.

Таким чином, за бухгалтерськими даними позивача, станом на час розгляду справи в суді заборгованість Фізичної особи –підприємця Гусаковської Аліси Василівни перед ТОВ «Білоцерківконтракт»становить 36 180,53 грн., що підтверджується довідкою № 15-юр від 23.03.2009 року.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості чи кількості товару від відповідача не надходило.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В зв’язку з несплатою відповідачем заборгованості за поставлений товар, позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 6-юр від 29.01.2009 року з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар та штрафні санкції за порушення термінів оплати товару, відповідно до поштового повідомлення претензія вручена 14.02.2009 року, яка залишена без відповіді та задоволення (претензія та докази її направлення наявні в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з’явився, доказів оплати поставленого позивачем товару суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 36 180,53 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього пеню у розмірі 3 655,97 грн.

Відповідно до п. 7.2 договору, за прострочення оплати стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, за кожен день прострочення платежу.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування пені за заявлений позивачем період та вважає вимоги в цій частині правомірними та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов‘язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов‘язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно заявленим вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 549, 625, 626, 655, 692 ЦК України, ст. 193, 230 ГК України та ст.ст. 33, 44, 49, 55, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи –підприємця Гусаковської Аліси Василівни (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. 9-го Січня, 15, кв. 3 ідентифікаційний код 2398311222) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківконтракт»(09113, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 48, код ЄДРПОУ 20605107) 36 180,53 грн. –основного боргу, 3 655,97 грн. –пені, витрати по сплаті державного мита в сумі 398,37 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Маляренко А.В.