Вирок № 42202983, 24.12.2014, Підволочиський районний суд Тернопільської області

1-кп/604/119/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого судді Могачевської В. Й.

при секретарі Реєнт Г.М.

з участю прокурорів Марцуна М.І., Яреми А. В.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

представника цивільного позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Підволочиськ Тернопільської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014210150000242 від 22 вересня 2014 року по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та зареєстрованої в АДРЕСА_1, жительки АДРЕСА_2 громадянки України, з середньою освітою, одруженої, яка не має неповнолітніх дітей, не працюючої, зареєстрованої в центрі зайнятості як безробітна, раніше не судимої, за ст. 124 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

21 вересня 2014 року, близько 20 год. 30 хв., жителька села Остап'є Підволочиського району Тернопільської області ОСОБА_2, знаходячись в одній з кімнат житлового будинку, в якому вона більше двох років проживає разом з своїм чоловіком ОСОБА_4, розташованого в АДРЕСА_2 перевищивши межі необхідної оборони, умисно заподіяла тяжке тілесне ушкодження жителю цього ж села ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Кримінальне правопорушення було вчинене обвинуваченою за наступних обставин.

21 вересня 2014 року близько 20 - ї 30 хвилин потерпілий ОСОБА_1 розпивав спиртні напитки в будинку обвинуваченої разом з її чоловіком ОСОБА_4.

Так як ОСОБА_4 після розпиття спиртного заснув, а обвинувачена, зібравши зі столу посуд пішла на кухню, потерпілий пішов за нею, маючи намір вступити з нею в інтимні стосунки.

Реалізовуючи свій намір, ОСОБА_1 штовхнув обвинувачену руками в плечі від чого остання втратила рівновагу і впала на ліжко, яке знаходилося біля столу, а потерпілий, незважаючи на опір, який чинила обвинувачена, намагався вчинити з нею статеві зносини.

Після того, обвинувачена, скинувши ОСОБА_1 на підлогу, почала виганяти його з будинку.

Однак, ОСОБА_1 знов почав наближатися до неї, намагаючись, з його слів, попросити вибачення, але не повідомивши про це обвинувачену, котра знаходячись біля столу на якому лежав кухонний ніж, не співвіднісши в певній мірі свої майбутні дії з небезпекою ймовірного посягання зі сторони потерпілого, реально сприймаючи дії ОСОБА_1 як намагання на її зґвалтування і загрозу для її життя і здоров'я, маючи реальну можливість ефективно відбити суспільно - небезпечне посягання іншим способом, із заподіянням ймовірному ґвалтівнику шкоди, необхідної і достатньої в конкретних обставинах для негайного відбиття і припинення посягання зі сторони потерпілого, в тому числі і шляхом втечі з будинку, помилково вважаючи, що, крім умисного заподіяння тілесних ушкоджень, інші способи будуть не дієвими, перевищуючи межі необхідної оборони, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків своїх дій задала удар ножем в живіт потерпілого, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді поранення передньої черевної стінки у правій підреберній ділянці, яке проникало у черевну порожнину з ушкодженням внутрішніх органів (правої частки печінки, жовчного міхура) та супроводжувалось внутрішньо - черевною кровотечею з розвитком перитоніту (запалення оболонки, що вистилає внутрішню поверхню живота ), яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення.

У зв'язку з заподіянням обвинуваченою потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, останній, в період з 22. 09.2014 року по 03.10. 2014 року знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Підволочиської КЦРЛ, де провів 11 ліжко - днів і на його лікування було затрачено кошти в сумі 3280 ( три тисячі двісті вісімдесят ) гривень 53 копійки, які прокурор просить стягнути з обвинуваченої на користь держави в особі Підволочиської районної ради Підволочиського району Тернопільської області.

В судовому засіданні обвинувачена вину свою визнала повністю і пояснила, що вона дійсно вдарила ножем потерпілого ОСОБА_1 при обставинах зазначених в обвинувальному акті. При цьому повідомила, що вона також визнає цивільний позов, заявлений прокурором і вважає що нема необхідності досліджувати докази та обставини вчинення нею кримінального правопорушення, які нею не оспорюються.

Потерпілий ОСОБА_1 підтвердив факт заподіяння йому тілесних ушкоджень обвинуваченою ОСОБА_2 21 вересня 2014 року після розпивання в її будинку, разом з її чоловіком, спиртних напоїв і його спроби вступити в інтимні стосунки з обвинуваченою, яка цього не хотіла. При цьому повідомив, що жодних претензій до обвинуваченої не має і просить її не карати.

Представник Підволочиської районної ради ОСОБА_3 позов прокурора підтримала в повному обсязі і просить його задовольнити.

Враховуючи думку учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст. 124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони.

Призначаючи обвинуваченій покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченої, яка позитивно характеризується за місцем проживання, думку потерпілого, який просить суворо не карати, так як прощає обвинуваченій і не має до неї претензій.

Обставинами, що пом'якшують покарання є: щире каяття обвинуваченої, сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій не встановлено.

Враховуючи наведене, а також те, що обвинувачена ніде не працює, відсутність перешкод визначених ч. 3 ст. 61 КК України для обрання покарання у виді обмеження волі, суд приходить до висновку що їй слід обрати покарання у виді обмеження волі, оскільки саме таке покарання відповідатиме меті його призначення, є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, приймаючи до уваги всі вищеперераховані обставини: думку потерпілого, який просить обвинувачену суворо не карати, обставини, які пом"якшують покарання, суд приходить до переконання що до неї слід застосувати ст. ст. 75 та 76 КК України - звільнивши її від відбуття покарання з випробуванням та поклавши на неї певні обов'язки.

При вирішенні цивільного позову, заявленого прокурором, суд враховує те, що ОСОБА_1 з 22.09 .2014 року по 03.10 2014 року знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Підволочиської КЦРЛ, (історія хвороби № 2963), де провів 11 ліжко - днів, вартість одного ліжко - дня становить 298.23 (двісті дев'яносто вісім гривень 23 копійки), що стверджується довідкою Підволочиської КЦРЛ № 465 від 27.11. 2014 року, на його лікування витрачено 3280.53 ( три тисячі двісті вісімдесят гривень 53 копійки) (298.23*11= 3280.53 ), а тому приходить до висновку що позов прокурора слід задовольнити і стягнути з обвинуваченої ОСОБА_2, яка позов визнала, витрати понесені закладом охорони здоров'я на лікування ОСОБА_1 - потерпілого від злочину, а також судові витрати - судовий збір.

Крім того, з обвинуваченої також слід стягнути процесуальні витрати - вартість проведеної дактилоскопічної експертизи.

Речові докази: колготи, кофту та ніж, які були добровільно видані ОСОБА_2, повернуті їй під час проведення досудового слідства, - залишити їй; штани, сорочку, полотенці, які повернуті потерпілому ОСОБА_1, - залишити йому.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 124 КК України і призначити їй покарання - 1 ( один ) рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком 1 (один) рік.

Керуючись ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції;

- повідомляти орган кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов прокурора задовольнити. Стягнути з засудженої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Тернопіль, мешканки АДРЕСА_2 3280.53 грн. (три тисячі двісті вісімдесят гривень 53 копійки ) для відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на лікування ОСОБА_1, які підлягають зарахуванню на рахунок бюджету Підволочиського району Тернопільської області: розрахунковий рахунок 3145544700408, Банк одержувач: ГУДКСУ в Тернопільській області, КБК 24060300, МФО 838012, Код ЄДРПОУ 37863778, та 243 ( двісті сорок три ) гривні 60 копійок судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 147. 42 ( сто сорок сім гривень 42 копійки ) гривень за проведення дактилоскопічної експертизи № 12/70/14 від 09.10.2014 року, які необхідно перерахувати в користь держави на рахунок УК у м. Тернополі / м. Тернопіль /24060300, р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ 37977726, призначення платежу : *;_; інші надходження, за проведення дактилоскопічної експертизи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності скарги, а у випадку оскарження вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя :