ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"11" червня 2009 р. Справа № 19/074-09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторг Плюс», м. Київ
до Закритого акціонерного товариства «Київський м’ясопереробний
завод», м. Вишневе
про стягнення 58 508 грн. 20 коп.
Суддя Т.П. Карпечкін
Представники:
від позивача –Марусенко Ю.Г. (довіреність б/н від 10.03.2009 р.);
від відповідача – не з’явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Асторг Плюс»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до закритого акціонерного товариства «Київський м’ясопереробний завод» (далі-відповідач) про стягнення 58 508,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови договору поставки № 79 від 28.07.2008 р. та не сплатив кошти за одержаний товар в сумі 52 520 грн. у встановлений строк, в зв’язку з чим за прострочення платежу нараховані пеня в сумі 5322,85 грн. і 3% річних –в сумі 1259,71 грн.
На підставі ст.22 ГПК України, позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, оскільки здійснив перерахунок пені, згідно з вимогами п.6 ст.232 ГК України, та в зв’язку з чим просить стягнути пеню в розмірі 3484,96 грн.
Відповідач в засідання суду тричі не з’явився, відзив на позов не надав і не надіслав, ухвалу про порушення провадження у справі від 01.04.2009 р. та ухвали від 23.04.2009 р. і від 25.05.2009 р. не виконав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
За таких обставин, рішення винесене на підставі вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Між товариством з обмеженою відповідальністю «Асторг Плюс»(далі - постачальник) та закритим акціонерним товариством «Київський м’ясопереробний завод»(далі –покупець) 28 липня 2008 року було укладено договір поставки №79.
Відповідно до умов договору позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти і оплатити товар (п.1.1. договору). Предметом постачання є товар , який зазначається у заявках покупця, переданих постачальнику в письмовому вигляді, телефонограмою, шляхом факсимільного зв’язку (1.2. договору). Кількість та найменування товару визначаються сторонами згідно заявок-замовлень, погоджених сторонами (п.2.1. договору). Постачальник відпускає товар по договірним, узгодженим між сторонами цінам, які вказуються в супровідних видаткових накладних, і які є невід’ємною частиною договору (п.4.1. договору).
Згідно з п.2 Додаткової угоди № 1 від 01 серпня 2008 року до договору поставки № 79 від 28.07.2008р., оплата за поставлений товар здійснюється покупцем з відстрочкою платежу протягом 5 робочих днів з дня його отримання.
На підставі договору, позивач за видатковою накладною № АС-0000449 від 02.08.2008 р. поставив відповідачеві товар загальною вартістю 77 520 грн. За одержаний товар відповідач розрахувався частково, сплативши тільки 25 000 грн.
Таким чином, борг відповідача перед позивачем за поставлений товар, станом на 20.03.2009 р., становив 52 520 грн.
Відповідно до ст.193 ГК України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до п.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статі 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідач порушив умови договору, кошти за одержаний товар у встановлений строк не сплатив, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 52520 грн. підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню.
Згідно п.1 ст.199 Господарського кодексу України, виконання зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов’язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»№ 543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Згідно п.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі (п.1 ст.547 ЦК України).
Пунктом 7.1 договору передбачено що, за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства України.
Таким чином, сторонами у договорі не було передбачено виду забезпечення виконання зобов’язання та конкретного розміру відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, а тому вимоги в частині стягнення 3484,96 грн. –пені задоволенню не підлягають.
У відповідності до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, розмір 3% річних складає 1259,71 грн., отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Виходячи з вище викладених обставин, позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Київський м’ясопереробний завод»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, 9; код 05407953) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторг Плюс»(02002, м. Київ, вул. С.Сагайдака, 114-А, офіс 109, код 35592665) – 52 520 (п’ятдесят дві тисячі п’ятсот двадцять) грн. –боргу, 1 259 (одна тисяча двісті п’ятдесят дев’ять) грн. 71 коп. –3% річних, 537 (п’ятсот тридцять сім) грн. 80 коп. державного мита та 110 (сто десять) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині вимог в позові відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Карпечкін Т.П.
Рішення підписано
16.06.2009 р.
Судове рішення № 4220145, Господарський суд Київської області було прийнято 11.06.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 19/074-09. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: