Рішення № 42201211, 29.12.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 грудня 2014 р. Справа № 902/1535/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Вінницької філії ПАТ "Укртелеком" (01601, м. Київ, б-р Шевченка, 18, код ЄДР 01182204)

до: Вінницького обласного військового комісаріату (21036, м. Вінниця, вул. 40-річчя Перемоги, 31)

про стягнення 27 303,11 грн.

Суд:

Суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Матущак О.В.

Представники :

позивача: Музика О.В. - за дорученням

відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", в особі Вінницької філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Вінницького обласного військового комісаріату 41 562,35 грн. за договором про надання телекомунікаційних послуг бізнес-мережі № 814-907 від 01.12.2009 р. з яких : 34 171, 54 грн. основного боргу, 324,76 грн. пені, 5 858,25 грн. інфляційних нарахувань, 1 207,80 грн. 3% річних.

Ухвалою від 31.10.2014 р. порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 25.11.2014 р.

18.11.2014р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № КПР/2573 від 17.11.2014р., в якому він просить, беручи до уваги майновий стан Вінницького ОВК, згідно ст.233 Господарського кодексу України, зменшити розмір штрафних санкцій та зазначає наступне.

Згідно Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 року № 389, фінансове і матеріальне забезпечення військових комісаріатів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в установленому законодавством порядку. Кошти вчасно і в необхідній кількості для сплати наданих послуг, до Вінницького ОВК не надходили, в зв'язку з цим, за період з лютого 2013 року по серпень 2014 року виникла заборгованість в сумі 34171,54 грн. Даний борг Вінницьким ОВК буде сплачено при надходженні коштів.

21.11.2014р. до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог на 9834,26 грн. боргу та 324,76 грн. пені; внаслідок чого останній просив стягнути з відповідача 24 337,68 грн. боргу, 5 858,25 грн. інфляційних, 1 207,80 грн. - 3% річних. Дана заява підтримана представником позивача в судовому засіданні 25.11.2014 р.

Заява прийнята судом до розгляду відповідно до ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні 25.11.2014р. оголошено перерву до 11.12.2014р. для надання представником позивача обґрунтованого розрахунку пені, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Ухвалою суду від 11.12.2014р. розгляд справи відкладено на 29.12.2014р.

29.12.2014р. від представника позивача надійшла заява № 20-6455 від 26.12.2014р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 21 194,07 грн. боргу, 4 986,66 грн. інфляційних, 1 122,38 грн. 3% річних та 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

В судове засідання 29.12.2014р. з"явився представник позивача, який підтримав подану 29.12.2014р. заяву № 20-6455 від 26.12.2014р. про зменшення розміру позовних вимог.

Заява прийнята судом до розгляду відповідно до ст. 22 ГПК України.

Відповідач повноважного представника не направив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 18.12.2014р. за № 2103623732364.

Відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Враховуючи подані раніше заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, ціна позову становить 27 303,11 грн., з яких: 21 194,07 грн. боргу, 4 986,66 грн. інфляційних, 1 122,38 грн. 3% річних.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.12.2009р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", правонаступником якого є позивач (Оператор), та Вінницьким обласним військовим комісаріатом (Бізнес-абонент) укладено договір про надання послуг бізнес-мережі № 814-907, відповідно до якого Оператор надає Бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі (надалі - Послуги), а Бізнес-абонент отримує зазначені Послуги та сплачує їх вартість.

Під Бізнес-мережею розуміється система комплексного обслуговування Бізнес-абонентів, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування (п. 1.2. Договору).

Перелік та опис Послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання Послуг Бізнес-абоненту визначаються в окремих додаткових угодах до цього Договору, що підписуються Сторонами по кожному з видів замовлених Послуг (п. 2.2. Договору).

Надання Послуг за цим Договором є платним (п. 4.1. Договору).

Порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг - попередня оплата (внесення авансу) (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 4.3. Договору, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, Оператор виставляє Бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих Послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися Послуги.

В разі авансової системи оплати: Бізнес-абонент для одержання Послуг проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих Послуг. Залишок авансу переноситься на наступний розрахунковий період (п. 4.5.1 Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2010р. (п. 8.1. Договору).

Згідно з п. 8.2. Договору, в разі коли жодна зі Сторін за два тижні до закінчення строку дії Договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, Договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах.

Позивач виконав свої зобов'язання: за період з лютого 2013р. по серпень 2014р. забезпечив Відповідача телекомунікаційними послугами Бізнес-мережі на загальну суму 53 506,13 грн. та надав рахунки-акти для оплати.

Відповідач за отримані телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі розрахувався частково, в зв"язку з чим заборгував позивачу 21 194,07 грн.

Наведене стверджується наданими в судових засіданнях поясненнями представників сторін та матеріалами справи.

Заслухавши надані в судових засіданнях пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами склалися правовідносини щодо надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі, а відповідач заборгував за надані послуги 21 194,07 грн.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Вінницької філії ПАТ "Укртелеком" до Вінницького обласного військового комісаріату про стягнення 21 194,07 грн. боргу підлягають задоволенню.

Позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань нараховано до стягнення з відповідача 4 986,66 грн. інфляційних (за період з 11.03.2013р. по 10.09.2014р.), 1 122,38 грн. 3% річних (за період з 11.03.2013р. по 10.09.2014р.).

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.5.1. Договору, в разі авансової системи оплати: Бізнес-абонент для одержання Послуг проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих Послуг. Залишок авансу переноситься на наступний розрахунковий період.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у вказаний строк, він є боржником, що прострочив.

Дослідивши розрахунок позивача заявлених до стягнення з відповідача 1 122,38 грн. 3% річних, суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі що відповідають законодавству.

У розрахунку інфляційних позивач припустився помилок, не врахувавши індексу дефляції за липень-серпень 2013 року, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 986,66 грн. інфляційних підлягають частковому задоволенню в розмірі - 4 854,31 грн.

Суд не приймає заперечення відповідача, оскільки наведені ним обставини не звільняють його від виконання зобов"язань за договором. З положень ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 р. та тексту постанови Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 3-28гс12 випливає, що бюджетна організація навіть від відповідальності за порушення зобов"язання не звільняється через відсутність у неї коштів. Тим більше це не може звільнити її від виконання договірних зобов"язань.

Крім того, як зазначено у п. 1.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, що міститься у відзиві, то воно судом не розглядається, оскільки внаслідок зменшення позивачем розміру позовних вимог, пеня не є предметом розгляду даного спору по суті.

Також у п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.122011р. N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Відповідно до п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1. Постанови № 14).

Також позивач просив стягнути з відповідача 1 827,00 грн. у відшкодування витрат на сплату судового збору, оскільки відповідачем проводились проплати після звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в значній мірі здійснювались проплати і до звернення позивача з вказаним позовом до суду, а тому суд не вбачає підстав для покладення на відповідача в повному обсязі витрат понесених позивачем на сплату судового збору. Крім того, зменшення позивачем розміру пені, інфляційних та 3% річних здійснювалось також і внаслідок здійснення позивачем невірних розрахунків.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Зменшені позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Вінницького обласного військового комісаріату (21036, м. Вінниця, вул. 40-річчя Перемоги, 31, код 08362793, р/р 35212002004718 в ГУДКСУ у Вінницькій обл., МФО 802015) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Вінницької філії ПАТ "Укртелеком" (01601, м. Київ, б-р Шевченка, 18; р/р 26002001368796 у Вінницькому регіональному відділенні АТ "ОТП Банк", МФО 300528, код ЄДРПОУ 01182204) 21 194,07 грн. (двадцять одну тисячу сто дев"яносто чотири гривні 07 коп.) боргу, 4 854,31 грн. (чотири тисячі вісімсот п"ятдесят чотири гривні 31 коп.) інфляційних, 1 122,38 грн. (одну тисячу сто двадцять дві гривні 38 коп.) 3% річних та 1 194,37 грн. (одну тисячу сто дев"яносто чотири гривні 37 коп.) у відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити у позові в частині стягнення 132,35 грн. інфляційних.

Повне рішення складено 05 січня 2015 р.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21036, м. Вінниця, вул. 40-річчя Перемоги, 31)