Рішення № 4220107, 10.06.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" червня 2009 р. Справа № 4/089-09

Суддя Щоткін О.В., розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Анна»,м. Тетіїв

до Відкритого акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп», с. Кашперівка

про стягнення 28 878,13 грн.

за участю представників:

від позивача: Дудник А.В. –предст., довіреність № б/н від 12.01.2009р.

від відповідача: Гребінник О.О. –предст., довіреність № б/н від 02.10.2008р.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Анна»(далі-позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп»(далі –відповідач) про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 28 878,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином умови договору поставки б/н від 01.03.2007 р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Анна»та Відкритим акціонерним товариством «Кашперівський бурякорадгосп».

28 квітня 2009 р. позивач через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог та просив стягнути з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 28 844,41 грн.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 28.05.2009р., в якому проти позовних вимог заперечує та просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Крім того, відповідач зазначає, що договором б/н від 01.03.2007 р. між позивачем та відповідачем не передбачено право позивача на виплату процентів за користування чужими грошовими коштами та відповідно обов’язку відповідача сплатити такі проценти.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд,

встановив:

01 березня 2007 року між ТОВ «АННА»та ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп»був укладений Договір поставки б/н, відповідно до якого позивач зобов’язався поставити відповідачу товар - нафтопродукти, а саме 1800 літрів бензину А-92, 3700 літрів бензину А-76, 6500 літрів бензину А-95, а також 61000 літрів дизпалива, а відповідач зобов’язувався прийняти його та оплатити. Відповідно до п. 5.1. договору розрахунок здійснюється протягом 260 днів з моменту підписання договору, тобто до 15.10.2007 р. На виконання вищевказаного договору відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 285 148,40 грн.

Відповідачем була здійснена часткова оплата поставленого товару на суму 80 000,00 грн. Отже загальна сума основного боргу складає 205 148,40 грн.

У зв’язку з тим, що Відкрите акціонерне товариство «Кашперівський бурякорадгосп»заборгованість не сплатило, Товариство з обмеженою відповідальністю «Анна»звернулося до господарського суду Київської області про стягнення вказаної заборгованості.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21 жовтня 2008 р. по справі № 6/529-08 було стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Анна»205 148,40 грн. основного боргу; 43 277,06 грн. інфляційних витрат; 5 311,37 грн. 3% річних; 19 050,08 грн. пені; 3 446,00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.01.2009 р. рішення Господарського суду Київської області від 21 жовтня 2008р. було скасовано в частині стягнення пені.

Згідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки судами було встановлено факт прострочення виконання грошового зобов’язання відповідачем перед позивачем з 16.10.2007 р. в розмірі 205 148,40 грн., позивач і звернувся до суду з вимогою про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач проти вказаного позову заперечує, про що подав відзив на позов. Суд, заслухавши заперечення відповідача, вважає їх безпідставними, виходячи з наступного:

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відзиві відповідач посилається на ч. 1 ст. 536 згідно якої встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Проте, вказана стаття прямо вказує на встановлення даної суми тільки договором між фізичними особами. Буквальне тлумачення даного положення статті дозволяє зробити висновок, що юридичні особи не можуть бути звільнені від цього обов'язку.

А тому посилання відповідача на вказану норму є безпідставним та таким, що не має правового обґрунтування.

Відповідно до ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки розмір процентів договором не встановлено, він встановлюється згідно законодавства.

Підставою для стягнення з відповідача процентів за користування чужими коштами є факт прострочення покупцем оплати товару.

Відповідно до частини 3 статті 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Визначені у ст. 536 ЦК України проценти є платою за користування чужими грошовими коштами.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договором б/н від 01.03.2007 р. такий розмір процентів за користування чужими грошовими коштами на період прострочення виконання грошового зобов’язання не був встановлений.

В такому випадку їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Розрахунок наданий позивачем відповідає вимогам законодавства та матеріалам справи. За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, позивачем доведені, відповідачем не спростовані, а тому стягнення з відповідача 28 844,41 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами за період з 16.10.2007 р. по 31.01.2009 р. підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп»(09800, Київська обл., Тетіївський р-н, с. Кашперівка, код ЄДРПОУ 00385879) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Анна»(09800, Київська обл., м. Тетіїв, вул. Ворошилова, 49, код ЄДРПОУ 23581821) 28 844 (двадцять вісім тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 41 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 288 (двісіті вісімдесят вісім) грн.. 45 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щоткін О.В.

Дата підписання: 17.06.2009р.