Рішення № 4220099, 18.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/144

18.06.09

За позовом ВАТ „Київ –Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового

залізничного транспорту”;

До Державного територіально-галузевого об”єднання „Південно –Західна

залізниця”;

Про стягнення 5 249,16 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: Зайончковська В.Р., представник, довіреність №438 від 30.12.2008 р.;

Від відповідача: не з”явились

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2009 р. порушено провадження у справі №18/144, справа призначена слуханням на 05.05.2009 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 05.05.2009 р. до 28.05.2009 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 05.05.2009 р.

На підставі статті 77 ГПК України у справі з 28.05.2009 р. до 11.06.2009 р., з 11.06.2009 р. до 18.06.2009 р. були оголошені перерви.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 5 249,16 грн. безпідставно набутих коштів, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданих письмових запереченнях на позовну заяву та представник останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача заперечував, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що частиною 2 статті 9 Цивільного кодексу України, статтею 315 Господарського кодексу України та статтею 136 Статуту залізниць України передбачено, що позови вантажовідправників та вантажоодержувачів до залізниць можуть бути подані у шестимісячний строк, який обчислюється відповідно до статті 134 Статуту –з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення позову (комерційного акта, акта загальної форми, списання коштів з особового рахунку тощо). Списання коштів з особового рахунку мало місце 18.01.2008 р., а тому відповідач зазначає, що позивачем пропущений строк, встановлений статтею 315 Господарського кодексу України та статтею 136 Статуту залізниць України, для пред’явлення позову. Відповідно до пункту 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності є підставою для відмови в позові.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.04.2002 р. між сторонами укладений договір №304 про експлуатацію залізничної під”їздної колії при станції Козятин -2 та додаткова угода від 01.10.2007 р. до нього, за умовами якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під”їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Козятин –2 залізниці через стрілку №14 до 10 колії і яка обслуговується власним локомотивом.

18.01.2008 р. Технологічним центром по обробці перевізних документів Козятинської дирекції залізничних перевезень з особового рахунку Бродецької філії ВАТ „Київ –Дніпровське МППЗТ” №7272661 були списані кошти у сумі 5 249,16 грн. додаткових зборів. Списання даних коштів підтверджується накопичувальною карткою №18010007, згідно з якою кошти списані за зберігання вагонів вантажів з вини одержувача, недобір яких виявлено при перевірці працівником ревізорського апарату ст. Козятин –2.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наведеного нижче.

Відповідно до статті 58 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України „Укрзалізниця” №147 від 04.06.2003 р., накопичувальна картка є документом, на підставі якого справляються платежі за надані додаткові послуги з платників. До накопичувальної картки форми ФДУ-92 включаються додаткові збори, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) для платників, які розраховуються через ТехПД.

Накопичувальні картки складаються станцією на кожного платника в трьох примірниках: один - для станції, другий для ТехПД, третій - для вантажовласника. Нумерація накопичувальних карток починається з початку року і складається: перші чотири знака вказують на число та місяць, слідуючі знаки порядковий номер картки. Якщо накопичувальна картка надається до ТехПД не кожного дня, то поряд з її номером вказується період, за який включені збори (штрафи) в накопичувальну картку.

Всі примірники накопичувальної картки повинні заповнюватися чітко і розбірливо. У накопичувальних картках форми ФДУ-92 повинно бути вказано: повне найменування одержувача (відправника), код платника, його рахунок, найменування банку та його місце знаходження (район, місто, область).

Всі примірники накопичувальних карток підписуються товарним касиром станції та уповноваженим представником платника. На право підпису у представника повинно бути доручення. В разі відмови представника підприємства підпису накопичувальної картки, оформляється акт загальної форми ГУ-23. У цьому випадку у накопичувальній картці робиться відмітка про складання акту.

Накопичувальні картки при супровідному листі форми ФДУ-93 направляються до ТехПД для подальших розрахунків. Після їх обробки ТехПД проставляє штемпель та відмітку про обробку, яка засвідчується підписом працівника ТехПД. Два примірники картки повертаються на станцію, один з яких надається платнику під розписку на примірнику, що залишається на станції.

Статтею 60 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України „Укрзалізниця” №147 від 04.06.2003 р., передбачено, що у випадку відмови або ухилення відправників (одержувачів) від підпису накопичувальних карток складається акт загальної форми, який підписується особами, які брали участь у засвідчені обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше ніж двома особами. На станційній звітності робиться відмітка про складений акт.

В накопичувальній картці №18010007 не зазначена назва вантажу, вантажоодержувача, дата зберігання Бродецької філії ВАТ „Київ – Дніпровське МППЗТ”.

З доданих до матеріалів справи акту загальної форми ГУ-23 №425 від 15.08.2007 р., вагонного листа №2751, протоколу оперативної наради при в.о. начальника ст. Козятин-2 від 19.11.2007 р. вбачається, що 15.08.2007 р. о 13:30 поїздом 2751 на ст. Козятин-2 прибуло 50 вагонів завантажених вапняковим каменем, адресованих ВАТ „Бродецький цукровий завод”; 35 вагонів були подані на колії Бродецької філії ВАТ „Київ –Дніпровське МППЗТ” для вивантаження, решта 15 вагонів, загальною вагою 1020 тон залишились на коліях станції в очікуванні подавання під розвантаження з 15.08.2007 р. 17:20 до 16.08.2007 р. 18:05 по вині вантажоодержувача, у зв”язку з зайнятістю фронту вивантаження (розмір одночасного вивантаження 7 вагонів), про що було складено акт загальної форми №425 від 15.08.2007 р.

Відповідно до статті 46 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. №457, та п. 2.3. розділу 2 Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв”язку України №551 від 15.11.1999 р., за зберігання у вагонах вантажів, що мають вивантажуватись на місцях загального і незагального користування, але не подані під вивантаження з вини одержувача, збір справляється після закінчення терміну безоплатного зберігання, що визначається з 24-ї години дати повідомлення одержувача про прибуття вантажу.

Таким чином, дата безоплатного зберігання починається з 24 год. 15.08.2007 р. та закінчується о 24 год. 16.08.2007 р.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що час зберігання вантажів, за який було стягнуто плату в сумі 5 249,16 грн., був в межах доби безоплатного зберігання.

Статтею 60 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом державної адміністрації залізничного транспорту України „Укрзалізниця” №147 від 04.06.2003 р., передбачено, що акт загальної форми підписується особами, які брали участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше ніж двома особами. У випадку відмови від підпису акта представників одержувача акт підписується особами, що брали участь у його складанні. При цьому, у акті робиться відмітка про пред’явлення акта на підпис представнику одержувача та про його відмову від підписання акта. Ця відмітка також засвідчується підписами осіб, що брали участь у складанні акта.

Акт загальної форми ГУ-23 №425 від 15.08.2007 р. підписаний лише представниками станції Козятин –2, відмітка про пред’явлення акта на підпис одержувачу відсутня.

Таким чином, відповідачем грошові кошти у сумі 5 249,16 грн. списані з позивача без достатньої правової підстави.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до частини 1 статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об”єднання „Південно –Західна залізниця” (інд. 01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) на користь Відкритого акціонерного товариства „Київ –Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” (інд. 02092, м. Київ, вул. Алма –Атинська, 37, код ЄДРПОУ 04737111) 5 249 (п’ять тисяч двісті сорок дев”ять) грн. 16 коп. безпідставно набутих коштів, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

О.В. Мандриченко