Постанова № 42200396, 25.11.2014, Сумський окружний адміністративний суд

ч копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2014 р. Справа №818/2644/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп'яненка О.В.

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини до Державної фінансової інспекції в Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який його представники підтримали в судовому засіданні, та мотивують тим, що відповідачем проведено планову ревізію позивача. За наслідками ревізії 29.08. 2014 року винесено лист-вимогу про усунення виявлених ревізією порушень. Вважає вимоги відповідача протиправними.

Відповідачем зроблено висновок про безпідставну виплату заробітної плати та нарахувань на неї позаштатному працівнику, яким завдано збитків на суму 112 003 грн. 65 коп. Такий висновок є хибним, оскільки накази про поновлення на посаді директора Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини видавались начальником головного управління ветеринарної медицини в сумській області на виконання судового рішення. Особа, яка видавала накази не перебуває у трудових відносинах з позивачем. За таких обставин, відповідачем заявлено неправомірну вимогу в п. 2 листа-вимоги про відшкодування коштів.

В пункті 3 вимоги зобов'язано провести звірку взаєморозрахунків з ДП "Сумський державний селекційний центр", відобразити в обліку дебіторську заборгованість в розмірі 603 грн. 49 коп., в іншому випадку стягнути з винних осіб ці кошти. Підставою зазначено незабезпечення обрахування пені за несвоєчасними розрахунками. Зазначає, що застосування штрафних санкцій є правом, а не обов'язком суб'єкта господарювання.

В ході ревізії відповідачем зроблено безпідставний висновок, викладений в п. 5 вимоги, про порушення позивачем порядку акумулювання, перерозподілу та використання коштів спеціального фонду за надання платних послуг. Зазначає, що Порядок акумулювання, перерозподілу, та використання коштів спеціального фонду, затверджений наказом Державного комітету ветмедицини № 487 регулює рух бюджетних коштів між розпорядниками різних рівнів. Державна фітосанітарна служба є головним розпорядником, а не одержувачем коштів. Лабораторія не тільки акумулювала кошти в розмірі 390 000 грн. , а мала залишок на кінець року - 146 170,02 грн., що свідчить про відсутність складу порушення.

Висновок відповідача, викладений в п. 6 вимоги про недовиконання позивачем обов'язку перерахування коштів, отриманих позивачем від надання адміністративних послуг, є безпідставним. Кошти, отримані лабораторією від надання адміністративних послуг, зараховувались в 2011 році до спеціального фонду бюджету як власні надходження. Тому відповідач неправомірно вимагає ці кошти, які були зараховані до спеціального форду держбюджету повторно перерахувати за іншим кодом надходження.

Просить визнати протиправним та скасувати п.п. 2,3,5,6 листа-вимоги від 29.08.2014 року .

Представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що в ході ревізії позивача було виявлено ряд порушень законодавства. Так, було встановлено, що директора лабораторії ОСОБА_1 було звільнено з посади, а згодом за рішенням суду поновлено. Проте за штатним розписом лабораторії така посада відсутня. Позивачем не було забезпечено внесення змін до штатного розпису та безпідставно нараховувалась заробітна плата ОСОБА_1 Перевіркою встановлена несвоєчасна оплата наданих позивачем послуг Селекційним центром та ПАТ "Конотопм'ясо". Позивач не скористався правом, визначеним в укладених договорах, на стягнення пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт. Також встановлено порушення порядку акумулювання коштів. Перерахування має здійснюватись лише у випадку перевищення доходів позивача над запланованими потребами. Таких коштів позивач не мав, а тому не мав права здійснювати перерахування. Відповідно до вимог закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" позивач зобов'язаний був перераховувати кошти, отримані від надання платних адміністративних послуг до спеціального фонду держбюджету, для чого відкрити спеціальний рахунок. Такого рахунку позивач не відкрив, а кошти були спрямовані на видатки установи, що є порушенням вимог закону.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що відповідачем проведено ревізію позивача, за наслідками якої 29 серпня 2014 року позивачу направлено лист-вимогу № 18-07-14-14/6167 про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства (т. 1 а.с. 8-15). Позивач вважає його частково протиправною та просить скасувати вимоги, що містяться в п.п. 2,3,5,6.

Відповідно до акту ревізії відповідачем встановлено, що в порушення п. 2.1.1.1. Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 року № 333 у 2012 - січні - лютому 2014 року здійснювались видатки позаштатному працівникові - утримувалась посада директора Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини - лікаря ветеринарної медицини (завідувача вірусологічним відділом). Наказом головного управління ветеринарної медицини в Сумській області його було звільнено з посади. Згодом за рішенням Апеляційного суду Сумської області - поновлено. Згідно штатного розпису в лабораторії такої посади не передбачено, тому він рахувався поза штатом. йому було виплачено 82 174,28 грн. заробітної плати та здійснено нарахування на заробітну плату в сумі 29 829 грн. 37 коп., чим нанесено матеріальних збитків бюджетній установі. В зв'язку з цим в пункті 2 листа - вимоги позивача зобов'язано стягнути з осіб, винних у виплатах заробітної плати на суму 112 003 грн. 65 коп. шкоду в порядку та в розмірі, встановленому ст.ст. 130-0135 КЗпП України. З таким висновком суд погодитись не може.

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Судом встановлено, що на виконання рішення апеляційного суду Сумської області від 07.03.2012 року у справі № 2-1145/11 ОСОБА_1 було поновлено на посаді. Підстав для непоновлення його та, відповідно, невиплати йому заробітної плати й позивача у перевіряємому періоді не було. Крім того, статтями 130 - 136 Кодексу законів про працю України регулюється порядок відшкодування шкоди, заподіяної працівниками підприємств, установ, організацій внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. Як вбачається з матеріалів справи, наказ від 12 березня 2012 року № 13 про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини - лікаря ветеринарної медицини (завідувача вірусологічним відділом) виданий в.о. начальника головного управління ветеринарної медицини в Сумській області Лузаном М.П. (т. 1 а.с. 96) Тобто особа, яка видала наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді не перебуває у трудових відносинах із позивачем, а відтак, немає жодних підстав для стягнення з нього у відповідності до статей 130-136 КЗпП України коштів.

В пункті 3 листа від 29.08.2014 року вимагається провести звірку взаєморозрахунків з ДП "Сумський державний селекційний центр", відобразити в обліку дебіторську заборгованість в розмірі 603 грн. 49 коп., в іншому випадку стягнути з винних осіб ці кошти. Підставою для такої вимоги стало незабезпечення обрахування пені за несвоєчасними розрахунками ДП "Сумський державний селекційний центр" (а.с. 8-9). Перевіркою встановлено відсутність оплати Селекційним центром послуг із лабораторних досліджень та робіт з контролю якості дезінфекції, у зв'язку з чим вимагається стягнути пеню. Договорами, укладеними позивачем з ДП "Сумський державний селекційний центр" передбачено право позивача вимагати від замовника сплату пені, а не обов'язок (т. 1 а.с. 111-114). У зв'язку з цим суд приходить до переконання про протиправність вимоги про зобов'язання позивача вчинити дії по стягненню пені.

Пунктом 6 листа-вимоги відповідач вимагає від позивача стягнути з Державної ветеринарної та фітосанітарної служби зайво перераховані кошти в сумі 183 172 грн. 56 коп. В іншому випадку стягнути кошти з винних осіб. Відповідно до акту ревізії позивачем за підсумками роботи в 2012 та 2013 роках порушено вимоги "Порядку акумулювання, перерозподілу та використання коштів спеціального фонду за надання платних послуг бюджетними установами, що входять до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України" затвердженого Наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 10 листопада 2010 року № 487, при перерахуванні коштів до Державного комітету ветеринарної медицини України. Відповідно до порядку, таке перерахування здійснюється з урахуванням забезпеченості коштами, що визначені законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік. Перерахуванню підлягають кошти, отримані понад кошторисні призначення за підсумками виконання основних функцій цих установ. В ході ревізії відповідачем встановлено, що за підсумками роботи в 2012 році позивачем перераховано 390 000 грн., а за 2012 рік - 140 000 грн. При цьому в 2012 році надходження, що перевищують кошторисні призначення склали 312 331,44 грн, за результатами роботи у 2013 році обсяги власних надходжень перевищили обсяги витрат на 34 496 грн. За підсумками двох років зайво перераховано 183 172 грн. 56 коп.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 "Порядку акумулювання, перерозподілу та використання коштів спеціального фонду за надання платних послуг бюджетними установами, що входять до сфери управління Державного комітету ветеринарної медицини України", затвердженого Наказом Державного комітету ветеринарної медицини України 10.11.2010 N 487 (був чинним на момент існування відносин, які розглядаються) бюджетні установи ветеринарної медицини перераховують Комітету кошти з урахуванням забезпеченості коштами, що визначені законом про Державний бюджет України на відповідний рік, які отримані понад кошторисні призначення за підсумками виконання основних функцій цих установ. Кошти перераховуються не пізніше 10 числа першого місяця, що настає за звітним кварталом, на підставі наказу Комітету.

На виконання встановленого порядку Державним комітетом ветеринарної медицини України видавались накази про затвердження планів надходження коштів від надання платних послуг, якими встановлювався поквартальний план надходження коштів у відсотках до затвердженого обсягу для управлінь ветеринарної медицини в областях та АР Крим. На виконання цих наказів головним управлінням ветеринарної медицини в Сумській області видавались накази, якими затверджувались плани надходження коштів за надання платних послуг бюджетними установами, в тому числі і позивачем (т. 1 а.с. 16-19). На виконання таких наказів позивачем здійснювалось перерахування коштів порядку та розмірах, встановлених наказами (т. 2. а.с. 39-40). Як вбачається з наведених документів, перерахування мало здійснюватись поквартально, тобто з урахуванням надходжень від надання платних послуг за квартал. Відповідачем в акті перевірки наводиться розрахунок надходжень та перерахувань за 2012 та 2013 роки. З акту перевірки не вбачається проведення відповідачем в ході ревізії аналізу надходжень від надання платних послуг поквартально. За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено факту вчинення позивачем порушення вимог "Порядку акумулювання, перерозподілу та використання коштів спеціального фонду за надання платних послуг бюджетними установами, що входять до сфери управління Державного комітету ветеринарної медицини України", а тому вимоги про відображення в обліку заборгованості за Державною ветеринарною та фітосанітарною службою, стягнення коштів шляхом проведення претензійно-позовної роботи, або стягнення з винних осіб, що міститься в п. 6 листа-вимоги, є безпідставними та підлягають скасуванню.

Пунктом 6 листа - вимоги відповідач вимагає від позивача перерахувати в дохід бюджету за кодом надходження 28010500 кошти в сумі 129 120 грн. 48 коп. З акту ревізії вбачається, що відповідачем зроблено висновок про порушення в 2011 році вимог Закону України "Про Державний бюджет на 2011 рік", яким передбачалось зарахування коштів, отриманих від надання адміністративних послуг, до спеціального фонду Державного бюджету. Позивачем кошти зараховувались до спеціального фонду як власні надходження та використовувались для покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням цих послуг, в зв'язку з чим Державним бюджетом не було отримано 129 120 грн. 48 коп. З такою позицією суд погодитись не може.

Відповідно до ст. 4 ч. 1 п. 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" плата за адміністративні послуги є одним з джерел формування спеціального фонду Державного бюджету. Плата за надання таких послуг справляється у розмірах та порядку, визначених законодавчими актами України, а в разі, якщо це не передбачено законодавчими актами України, - актами Кабінету Міністрів України. В ході ревізії відповідачем встановлено та не заперечується позивачем, що протягом 2011 року кошти, отримані позивачем від надання адміністративних послуг, зараховувались до спеціального фонду як власні надходження. Відповідно до ст. 13 БК України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування, є складовою частиною спеціального фонду бюджету. Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи: перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством; друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ. У складі першої групи виділяються такі підгрупи, першою з яких є плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю. Власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини дев'ятої статті 51 цього Кодексу) на: покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи). Таким чином, порядок використання коштів, отриманих позивачем, як бюджетною установою, від надання платних послуг в межах його основної діяльності врегульовано Бюджетним кодексом України. Посилання відповідача на вимоги п. 4 "Тимчасового порядку надання адміністративних послуг" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 р. N 737, відповідно до вимог якого плата за адміністративні послуги, які надаються підприємствами, установами та організаціями, що не мають статусу бюджетних установ, яким повноваження стосовно надання адміністративних послуг надані нормативно-правовими актами, перераховується одержувачами таких послуг до спеціального фонду державного бюджету, суд вважає безпідставним. Як вбачається з наведеної норми, нею передбачено перерахування коштів до спеціального фонду державного бюджету за надання послуг суб'єктами, що не мають статусу бюджетних установ. Порядок використання плати за надання платних послуг бюджетними установами врегульовано Бюджетним кодексом України. Листом від 02 березня 2011 року 31-06040-03-24/5760 Міністерство фінансів України також роз'яснює, що надходження від плати за послуги, які надаються бюджетними установами згідно із законодавством, врегульовано частиною четвертою статті 13 БК України. Адміністративні послуги, які надають бюджетні установи відповідно до своїх функціональних повноважень, відображаються як власні надходження бюджетних установ та використовуються на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених послуг. Виходячи з викладеного, суд вважає, що позивачем не було допущено порушень вимог закону при відображенні в 2011 році коштів, отриманих від надання адміністративних послуг як власних надходжень, а тому вимоги п. 6 листа-вимоги від 29.08.2014 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини до Державної фінансової інспекції в Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати пункти 2,3,5,6 вимоги Державної фінансової інспекції в Сумській області від 29.08.2014 року № 18-07-1414/6167 про усунення виявлених ревізією порушень, а саме:

- пункт 2: стягнути з осіб, винних у виплатах заробітної плати, кошти в сумі 112 003 грн. 65 коп.;

- пункт 3: провести звірку взаєморозрахунків з ДП "Сумський державний селекційний центр", відобразити по обліку дебіторську заборгованість за даним контрагентом на 603 грн. 49 коп.; стягнути кошти в сумі 603 грн. 49 коп. з ДП "Сумський державний селекційний центр", в іншому випадку стягнути з осіб, винних у допущеному порушенні, шкоду в порядку та в розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України;

- пункт 5: стягнути зайво перераховані кошти в сумі 183 172 грн. 56 коп. з одержувача коштів, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у допущеному порушенні, шкоду в порядку та в розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України;

- пункт 6: перерахувати в доход державного бюджету за кодом надходження 28010500 кошти в сумі 129 120 грн. 48 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.В. Соп'яненко

З оригіналом згідно

Суддя О.В. Соп'яненко