Ухвала суду № 42200215, 30.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

30 грудня 2014 року м. Київ В/800/5797/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Вербицька О.В. Лосєв А.М. Маринчак Н.Є. Приходько І.В. розглянувши заяву про перегляд Верховним Судом УкраїниЗвенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області постанови відВищого адміністративного суду України 02.09.2014 рокуу справі№ 823/1384/14(К/800/42247/14)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор»до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській областіпровизнання протиправними скасування податкових повідомлень-рішень,

В с т а н о в и в:

Звенигородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області подала заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 02.09.2014 року у справі № 823/1384/14(К/800/42247/14), якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» задоволено. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Заява подана з посиланням на ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. ст. 138, 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Подана заява не відповідає зазначеним вимогам з наступних підстав.

Подібність правовідносин, про яке зазначається в пункті 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

У справі № 823/1384/14(К/800/42247/14), про перегляд якої подана заява, суд касаційної інстанції прийняв нове рішення про задоволення позову, оскільки було встановлено правомірність формування податкового кредиту у зв'язку із реальністю господарських операцій позивача, які підтвердженні належним чином оформленими первинними документами. Зазначивши також, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податків від іншої особи, зокрема, від дотримання постачальником вимог податкового законодавства, а норма частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється виключно на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок.

В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення заявник посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17.02.2011 року у справі № 2а-402/08 (К-8831/09) та постанову Вищого адміністративного суду України від 16.02.2012 року у справі №28/41-А (К-25143/08), стверджуючи при цьому, що в даних справах мали місце подібні обставини.

Зі змісту вказаних рішень суду касаційної інстанції вбачається, що суд касаційної інстанції не застосовував норми ст.ст. 138, 198 Податкового кодексу України, оскільки спори стосувалися правовідносин, що виникли до прийняття Податкового кодексу України.

Отже, твердження заявника про застосування одних і тих самих норм матеріального права в зазначених судових рішеннях суду касаційної інстанції необґрунтоване, що виключає перегляд судового рішення касаційної інстанції в порядку, передбаченому Главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому в допуску справи до перегляду Верховним Судом України слід відмовити.

Посилання заявника на різне застосування ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не приймаються, оскільки підставою для перегляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України є різне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А л и в:

Відмовити Звенигородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області в допуску до провадження по перегляду Верховним Судом України справи № 823/1384/14(К/800/42247/14) Черкаського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

А. М. Лосєв

Н. Є. Маринчак

І.В. Приходько