Ухвала суду № 42200211, 29.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 грудня 2014 року м. Київ К/800/67338/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Ліпський Д.В. розглянувши касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва на постанову Заводського районного суду міста Миколаєва від 13 жовтня 2014 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, скаржник подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

З матеріалів касаційної скарги видно, що постановою Заводського районного суду міста Миколаєва від 13 жовтня 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та не включення до складової частини заробітної плати при розрахунку розміру пенсії повної суми винагороди за вислугу років, матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії, починаючи із 16 липня 2012 року з урахуванням до складових заробітної плати при призначенні пенсії повної суми винагороди за вислугу років у розмірі 40 % посадового окладу, матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.

Суд апеляційної інстанції змінив рішення першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та залишив позовні вимоги за період до 21 січня 2014 року без розгляду.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції зробив висновок, про те що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань, сума індексації заробітної плати входить до системи оплати праці державного службовця, при цьому суд керувався статтею 41 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статтею 66 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Крім того, факт отримання позивачем вихідної допомоги у розмірі 40 % підтверджується довідкою № 4619/10/05 від 16 вересня 2014 року, із сум винагороди за вислугу років стягувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 1 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення першої інстанції в частині позовних вимог та залишаючи їх без розгляду, виходив із того, що позивач звернулася до суду із позовом 21 липня 2014 року.

Враховуючи дату звернення позивача до суду та строк звернення до суду передбачений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що позовні вимоги підлягають задоволенню із 21 січня 2014 року.

Оскільки вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду були визнанні судом другої інстанції неповажними, то на підставі статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд правильно залишив позовні вимоги за період до 21 січня 2014 року без розгляду.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Враховуючи те, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, то правові підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись ст. 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва на постанову Заводського районного суду міста Миколаєва від 13 жовтня 2014 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Ліпський

Суддя Д.В. Ліпський