Ухвала суду № 42200039, 16.12.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Приндюк М.В., Глиняного В.П.

з участю секретаря Кацідима В.О

прокурора Дем"янюка Н.М.

представників власника майна ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу старшого прокурора відділу прокуратури Київської області Дем"янюка Н.М., на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.12.2014 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, а саме на погрузчик «Hyundai», моделі HL780-7А, серійний номер ENGINE 324/238/20000, жовтого кольору, вантажний автомобіль ISUZU NQR, державний номер НОМЕР_1 з причіпом, вантажний автомобіль Ford, державний номер НОМЕР_2, вантажний автомобіль «БЕЛАЗ», державний номер НОМЕР_12, вантажний автомобіль Ford, державний номер НОМЕР_3, вантажний автомобіль Ford, державний номер НОМЕР_4, вантажний автомобіль IVECO TRAKKER 450, державний номер НОМЕР_5, вантажний автомобіль «БЕЛАЗ», державний номер НОМЕР_13, екскаватор кар'єрний гусеничний «ЭКГ-4,6Б Гост.5.391-70», дробарку Х44SBS, вантажний автомобіль, державний номер НОМЕР_6, трактор ЮМЗ-6002 з знаками НОМЕР_11, які належать ТОВ «Енергетична група», автомобіль МАЗ 5549, кузов НОМЕР_9, 1989 р.в., державний номер НОМЕР_7, який на праві власності належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, автомобіль VOLVO FM-440, шасі НОМЕР_10, 200 р.в., державний номер НОМЕР_8, який на праві власності належить ТОВ «Україна-Трансервіс» (ЄДРПОУ 37949839) та печатку «Філія Соснівський гранітний кар'єр», які ТОВ «Енергетична група» використовували як знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції про відмову у накладенні арешту на вказане майно прокурор у кримінальному провадженніподав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.12.2014 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про накладення арешту.

Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що клопотання про накладення арешту на майно відповідає вимогам ст. 171 КПК України. При постановленні рішення слідчим суддею не досліджувались матеріали кримінального провадження, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов невірного висновку та відмовив у задоволенні клопотання. Матеріали кримінального провадження підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення, а також те, що зазначене майно є знаряддям вчинення злочину. Так, Транспортна техніка та обладнання, які є предметом клопотання про арешт майна, використовувались на самовільно зайнятій земельній ділянці на території Соснівського гранітного кар'єру з метою проведення робіт з видобування та перевезення корисних копалин. Тобто зазначене майно відповідає критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України, тобто слідчий суддя був зобов'язаний відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України накласти арешт на вказане майно.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, думку представників власника майна, які просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, вважають ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів клопотання слідчого, слідчим управлінням ГУ МВС України в Київській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013000000000519 від 05.09.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

03 грудня 2014 року старшим прокурором відділу прокуратури Київської області на розгляд слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва було внесено клопотання про накладення арешту на майно, а саме на погрузчик «Hyundai», моделі HL 780-7А, серійний номер ENGINE324/238/20000, жовтого кольору, вантажний автомобіль ISUZUNQR, державний номер НОМЕР_1 з причіпом, вантажний автомобіль Ford, державний номер НОМЕР_2, вантажний автомобіль «БЕЛАЗ», державний номер НОМЕР_12, вантажний автомобіль Ford, державний номер НОМЕР_3, вантажний автомобіль Ford, державний номер НОМЕР_4, вантажний автомобіль IVECO TRAKKER 450, державний номер НОМЕР_5, вантажний автомобіль «БЕЛАЗ», державний номер НОМЕР_13, екскаватор кар'єрний гусеничний «ЭКГ-4,6Б Гост.5.391-70», дробарку Х44SBS, вантажний автомобіль, державний номер НОМЕР_6, трактор ЮМЗ-6002 з знаками НОМЕР_11, які належать ТОВ «Енергетична група», автомобіль МАЗ 5549, кузов НОМЕР_9, 1989 р.в., державний номер НОМЕР_7, який на праві власності належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, автомобіль VOLVO FM-440, шасі НОМЕР_10, 200 р.в., державний номер НОМЕР_8, який на праві власності належить ТОВ «Україна-Трансервіс» (ЄДРПОУ 37949839) та печатку «Філія Соснівський гранітний кар'єр», які ТОВ «Енергетична група» використовували як знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

05 грудня 2014 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.

Згідно ст. 171 КПК України, слідчий має право, за погодженням з прокурором, в межах кримінального провадження звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у виді речей, документів або грошей, в якому повинно зазначатись підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а відповідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, якщо є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.

Так, слідчий суддя дослідив обставини, якими обґрунтовується клопотання про накладення арешту на майно та дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується і колегія суддів, про те, що на даний час підозра у рамках кримінального провадження № 12013000000000519, внесеного до ЄРДР ще від 05.09.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364-1 КК України, ні кому не повідомлена. Відповідно до витягу з ЄРДР слідчим не внесено в реєстр інформації щодо незаконного видобутку надр.

Крім того, посилаючись на те, що майно, на яке потрібно накласти арешт відповідає критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України, прокурором не надано доказів того, що вказані автомобілі були знаряддям кримінальних правопорушень, а також того, що в даний час здійснюється незаконне видобування корисних копалин.

З цих підстав слідчий суддя обґрунтовано відмовив у накладенні арешту на вказане майно, а тому доводи апеляційної скарги про необхідність скасування ухвали слідчого судді є необґрунтованими.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу з викладеними у ній доводами - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 167, 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 грудня 2014 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, а саме транспортну техніку та обладнання - залишити без змін, а апеляційну скаргу старшого прокурора відділу прокуратури Київської області Демянюка Н.М., - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

___ _______ _____

Рибак І.О. ПриндюкМ.В. Глиняний В.П.

Справа № 11-сс/796/2491/2014 Категорія ст. 172 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Притула Н.Г.

Доповідач: Рибак І.О.