Рішення № 42198284, 22.12.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.12.2014 Справа №607/10421/14-ц Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої Герчаківської О.Я.,

з участю секретаря Мандзія В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та витребування майна, -

в с т а н о в и в:

11 листопада 2014 року Тернопільським міськрайонним судом винесено рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування квартири №2 у будинку №4, що знаходиться на бульварі ОСОБА_3 у м.Тернополі, який укладений 25 листопада 2000 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, посвідчений державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 і зареєстрований в реєстрі за №3-6623, та витребуванні квартири за вищевказаною адресою від ОСОБА_2 - відмовлено. Скасовано забезпечення позову: арешт на квартиру №2 у будинку №4, що знаходиться на бульварі ОСОБА_3 у м.Тернополі, та заборону ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо квартири №2 у будинку №4, що знаходиться на бульварі ОСОБА_3 у м.Тернополі, які накладено на підставі ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 25 червня 2014 року зі вступом рішення в законну силу.

На виконання ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 28 листопада 2014 року про усунення недоліків суд ухвалює додаткове рішення.

Учасники судового розгляду в судове засідання не зявилися, а тому суд у відповідності до змісту ч.3 ст.220 ЦПК України ухвалює додаткове рішення за їх відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу технічними засобами.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 11 листопада 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування квартири №2 у будинку №4, що знаходиться на бульварі ОСОБА_3 у м.Тернополі, який укладений 25 листопада 2000 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, посвідчений державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 і зареєстрований в реєстрі за №3-6623, та витребуванні квартири за вищевказаною адресою від ОСОБА_2 - відмовлено. Скасовано забезпечення позову: арешт на квартиру №2 у будинку №4, що знаходиться на бульварі ОСОБА_3 у м.Тернополі, та заборону ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо квартири №2 у будинку №4, що знаходиться на бульварі ОСОБА_3 у м.Тернополі, які накладено на підставі ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 25 червня 2014 року зі вступом рішення в законну силу.

Як вбачається із ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 28 листопада 2014 року, судом при ухваленні рішення не було вирішено питання про стягнення судових витрат за позовні вимоги немайнового характеру.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.220 ЦК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається зі позовної заяви, ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, що має одночасно майновий та немайновий характер.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для майнового та немайнового характеру.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру - 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

На день винесення судом рішення, ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлена у розмірі 243, 60 грн. (0,2 розміру мінімальної заробітної плати).

Таким чином, з урахуванням положень ч.3 ст.6, п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» сума судового збору, що підлягає до стягнення з ОСОБА_1 в користь держави, повинна складати 243,60 грн.

За вказаних обставин, суд вважає за доцільне постановити додаткове рішення до рішення Тернопільського міськрайонного суду від 11 листопада 2014 року, яким додатково стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.6, п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.197, 220 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Постановити додаткове рішення до рішення Тернопільського міськрайонного суді від 11 листопада 2014 року, яким додатково стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча О.Герчаківська