Вирок № 42198092, 19.11.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.2014 Справа №607/13543/14-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Делікатної Л.В.

за участю секретаря Клюхи І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження № 12014210010001477 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Збараж Тернопільської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, інваліда 2 групи, непрацюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Гульовської О.Г., потерпілої ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2014 року о 18 год. 15 хв. у обвинуваченого ОСОБА_1, який перебував в громадському місці - неподалік кінотеатру ім. Довженка, що по вул. Злуки, 45 в м. Тернополі, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганства.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, 18 травня 2014 року о 18 год. 15 хв. обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи в громадському місці - неподалік кінотеатру ім. Довженка, що по вул. Злуки, 45 в м. Тернополі, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокій громадян, а також дотримання правил поведінки у побуті, з метою самоутвердитись в очах сторонніх осіб, що на той момент перебували поблизу, діючи із особливою зухвалістю, яка виразилась у пошкодженні майна, безпричинно, умисно пошкодив автомобіль марки «Део Матіз» державний номерний знак НОМЕР_1, червоного кольору, власником якого являється ОСОБА_2, чим спричинив останній матеріальну шкоду на суму 836 гривень 40 копійок.

В результаті злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_1, було грубо порушено громадський порядок, а саме суспільні відносини, які забезпечують нормальні умови життя людей, спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки в побуті, а також заподіяно шкоду особистим інтересам потерпілої ОСОБА_2, наданих їй Конституцією України правом на не порушення приватної власності.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що 18 травня 2014 року о 09 год. 00 хв. він перебував по вул. Злуки в м. Тернополі, неподалік кінотеатру ім. Довженка, оскільки приїхав на зібрання П'ятидесятників. Їдучи на зібрання в автобусі, він зустрів свого давнього товариша та в подальшому разом із ним випив горілки. Під час вживання спиртних напоїв вони почали згадувати минуле, в результаті чого між ними розпочалась сварка. В процесі сварки, він взяв металеву лінійку та хотів налякати друга. Однак, побачив автомобіль та вдарив його, але куди саме не пригадує. Чий це був автомобіль на той час він не знав, проте зараз йому відомо, що це автомобіль дружини його друга, з яким у нього виник конфлікт. Завдані збитки він відшкодував повністю.

У вчиненому обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаюється та просить суд суворо його не карати та не позбавляти волі, обіцяє в подальшому кримінальних правопорушень не вчиняти.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що 18 травня 2014 року обвинувачений ОСОБА_1 пошкодив її автомобіль марки «Део Матіз» державний номерний знак НОМЕР_1, шляхом нанесення удару ногою в бампер. Автомобіль знаходився по вул. Злуки в м. Тернополі, неподалік кінотеатру ім. Довженка.

Претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого немає, а щодо міри покарання обвинуваченого покладається на думку суду.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_1 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, згідно повідомлення про підозру та обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 296 КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, те, що він є інвалідом другої групи, позитивну характеристику за місцем проживання, наявність на його утриманні матері, яка є інвалідом другої групи, конкретні обставини справи, обставини, які пом'якшують покарання, а саме: визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням. Обставин, які б обтяжували покарання, суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1, враховуючи усі обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи всі дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1, беручи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання за ч. 1 ст. 296 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі нижчому від найнижчої межі, встановленої в санкції статті обвинувачення.

По справі є процесуальні витрати за проведення автотоварознавчої експертизи № 4-110/14 від 19 червня 2014 року в розмірі 491 грн. 92 коп. (чотириста дев'яносто одна гривня 92 копійки), які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), оскільки вони виникли у зв'язку із витратами органами досудового розслідування при провадженні у даній справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання за цією статтею, із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі ста вісімнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2006 (дві тисячі шість) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726) процесуальні витрати за проведення автотоварознавчої експертизи № 4-110/14 від 19 червня 2014 року в розмірі 491 грн. 92 коп. (чотириста дев'яносто одна гривня 92 копійки).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяЛ. В. Делікатна