Рішення № 42196709, 29.12.2014, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/5971/14-ц

Провадження №2/463/2307/14

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2014 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Леньо С. І.

з участю секретаря Станько Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ПАТ «ВіЕйБі Банк», який у встановленому законом порядку уточнила шляхом зменшення розміру позовних вимог, та в кінцевому, просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача суму неповернутого вкладу за договором банківського вкладу від 24.02.2014р. в розмірі 20000 доларів США, а також нараховані та несплачені відсотки за користування вкладом в розмірі 101 долар США, а також суму неповернутого вкладу за договором від 29.07.2013р. в розмірі 5305,39 доларів США.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 29.07.2013р. між нею та відповідачем укладено договір банківського вкладу № 624327/2013, за яким вона розмістила на депозит в банку 10000 доларів США на термін 13 місяців із сплатою за користування вкладом 11 % річних. Термін такого вкладу закінчився, однак сума в повному обсязі повернута не була. Залишок заборгованості становить 6000 доларів США. Крім того, 24.02.2014р., між нею та відповідачем укладено інший договір банківського вкладу № 751064/2014 на термін 13 місяців, згідно якого нею було внесено на депозитний рахунок 20 000 доларів США, а банк зобовязався повернути ці кошти з нарахованими процентами в розмірі 12 % річних. На виконання умов цих договорів, внесла обумовлені суми коштів, однак після предявлення вимоги про дострокове повернення вкладу за другим договором, отримала відмову. Оскільки в добровільному порядку відповідач відмовляється повернути вклад за першим договором, строк дії якого закінчився, та крім цього, відмовляється достроково розірвати другий договір, просить стягнути ці суми коштів в примусовому порядку. За умовами першого договору, неповернута сума вкладу становить 5305,39 доларів США, а за умовами другого, разом з відсотками, вона становить 20101 доларів США.

В судове засідання позивач та її повноважний представник не зявились, спільною заявою справу просять слухати у їх відсутності. Позов підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Представник відповідача в судове засідання не зявився повторно, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Розглянувши позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 29.07.2013р. між позивачем та відповідачем укладено договір банківського вкладу № 624327/2013 (а.с.20), за яким ОСОБА_1 розмістила депозит в банку в сумі 10000 доларів США на термін 13 місяців із сплатою за користування вкладом 11 % річних. Крім того, 24.02.2014р., між нею та відповідачем укладено інший договір банківського вкладу № 751064/2014 на термін 13 місяців (а.с.5), згідно якого нею було внесено на депозитний рахунок 20 000 доларів США, а банк зобовязався повернути ці кошти з нарахованими процентами в розмірі 12 % річних.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до вимог ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно із ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунку вкладника з інших підстав.

Як вбачається з копії виписки особового рахунку по договору від 29.07.2013р. (а.с.10), строк дії якого на час розгляду справи минув, вихідний залишок неповернутої суми вкладу станом на 03.11.2014р. становить 5305,39 доларів США.

Оскільки судом встановлено, що по спливу строку дії договору сума вкладу позивачу не повернута, суд вважає цю вимогу підставною та ухвалює рішення про її задоволення.

Разом з тим, відповідно до приписів, ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

В матеріалах справи наявні заяви позивача про її бажання достроково розірвати договір банківського вкладу від 24.02.2014р. № 75064/2014р. (а.с.6, 7).

Виходячи зі змісту виписки по цьому договору (а.с.12), станом на 03.11.2014р. сума банківського вкладу позивачу не повернута.

Оскільки в такому випадку є встановленим факт порушення прав позивача на дострокове повернення суми вкладу, такі кошти також підлягають до примусового стягнення в розмірі, який обраховано позивачем та становить 20101 долар США, оскільки такий розмір не суперечить змісту згаданої вище банківської виписки.

Разом, за двома договорами, до стягнення підлягає сума коштів, яка становить 25406,39 доларів США, що станом на дату та час ухвалення рішення згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 400629,93 грн., з яких неповернута сума вкладу за договором від 29.07.2013р. № 624327/2013 5305,39 доларів США, а за договором від 24.02.2014р. № 751064/2014 20101 доларів США.

При цьому, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 17 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволених вимог, що становить 3654 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10,60,88,169,209,212-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 509, 526, 533, 625, 629, 1058-1061 ЦК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т, Код ЄДРПОУ 19017842) на користь ОСОБА_1 (м. Львів, вул. Рєпіна, 11/6, ідентифікаційний код НОМЕР_1) неповернуту суму вкладу за договором банківського вкладу від 29.07.2013р. № 624327/2013 в розмірі 5305,39 доларів США та за договором банківського вкладу від 24.02.2014р. № 751064/2014 в розмірі 20101 доларів США, а разом - 25406,39 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на дату та час ухвалення рішення еквівалентно 400629,93 грн. (чотириста тисяч шістсот двадцять девять грн. девяносто три коп.).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» в дохід держави 3654 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки, передбачені ст.ст. 294, 296 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте Личаківським районним судом м. Львова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Леньо С. І.