Рішення № 42195506, 04.12.2014, Печенізький районний суд Харківської області

Справа № 633/384/14-ц

Номер провадження 2/633/152/2014

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 грудня 2014 року Печенізький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Танасевич О.В.,

при секретарі - Криворучко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Печеніги, Харківської області цивільну справу за позовом Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь затрати зі страхового відшкодування потерпілій особі ОСОБА_2 в розмірі 15 303 гривні 94 копійки.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 18 жовтня 2012 року між позивачем та потерпілою особою ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування № 143526Га/12хАС, за яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу легкового автомобіля TOYOTA COROLLA, реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі автомобіль потерпілого). 11 липня 2013 року на а/д Київ-Харків-Довжонський відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі, ДТП) за участю автомобіля TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував відповідач ОСОБА_1 та за участю автомобіля потерпілого. Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 9 жовтня 2013 року встановлено, що ДТП відбулось з вини відповідача внаслідок порушення ним Правил дорожнього руху у звязку з чим, його притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Потерпілий в результаті ДТП зазнав матеріальної шкоди в розмірі 15 303 гривні 94 копійки, яка і була виплачена йому позивачем у якості страхового відшкодування. Позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо компенсації виплат в добровільному порядку, але відповідач відшкодування не здійснив.

В судове засідання представник позивача не зявився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а. с. 61)

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату та час розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову та заяв про розгляд справи за його відсутності суду не надав (а. с. 55, 59).

У звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до частини 2 статті 197 Цивільного процесуального кодексу України, судом не здійснювалось.

Відповідно до статті 224 Цивільного процесуального кодексу України суд за згодою позивача розглянув справу за відсутності відповідача у порядку заочного провадження.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 жовтня 2012 року між потерпілим ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 143526Га/12хАС, предметом якого є страхування автомобіля TOYOTA COROLLA, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а. с. 7-16).

Відповідно до довідки відділення ДАІ Дергачівського РВ ГУМВС України в Харківській області від 25 листопада 2013 року, 11 липня 2013 року о 9 годині 40 хвилин на а/д Київ-Харків-Довжонський 490 км + 150 м Дергачівського району, Харківської області, відбулось зіткнення автомобіля TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля TOYOTA COROLLA, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 (а. с. 27).

Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 9 жовтня 2013 року, відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності (а. с. 28).

11 липня 2013 року до позивача звернувся страхувальник з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу № 143526Га/12хАС від 18 жовтня 2012 року (а. с. 19).

Згідно довідки від 11 липня 2013 року, виданої УДАЇ ГУМВС України в Харківській області, транспортний засіб марки TOYOTA COROLLA за реєстраційним номером АХ 6845 СМ, що є власністю потерпілого, отримав механічні пошкодження у вигляді деформованого лівого переднього крила, деформованої лівої фари та переднього бамперу з лівої сторони (а. с. 26).

Згідно акту огляду транспортного засобу потерпілого від 12 липня 2013 року, проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОАРТ», були виявлені механічні пошкодження переднього бампера, деформації лівого переднього крила, передня ліва фара зруйнована, деформовано передній лівий захист арки, ковпак лівого переднього колеса пошкоджено, також деформовано петлі ковпака та кронштейни переднього лівого крила, перекошено моторний відсік (а. с. 39-40)

Відповідно до страхового акту № 1.002.13.08865/VESKO26157 від 24 липня 2013 року, висновком комісії даний випадок визнано страховою подією і сума страхового відшкодування, на підставі розрахунку від 19 липня 2013 року складає 15 303 гривні 94 копійки (а. с. 29-31).

Згідно платіжного доручення № 47 240 від 25 липня 2013 року позивачем було виплачено суму страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_2 згідно акту 1.002.13.08865/VESKO26157 від 24 липня 2013 року в розмірі 15 303 гривні 94 копійки (а. с. 32).

Ремонт автомобільного засобу потерпілого здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОАРТ», де згідно рахунку-фактури № 1-00003896 від 16 липня 2013 року та калькуляції/висновку № 1.002.13.0 від 18 липня 2013 року вартість ремонту становить 15 912 гривень 58 копійок (а. с. 33-38).

7 березня 2014 року відповідачу було направлено Лист № 776 АГ з вимогою сплатити заборгованість, але відповідач жодним чином на вимогу не відреагував, вказаної суми заборгованості до цього часу не сплатив (а. с. 43).

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана майну ОСОБА_2 має бути відшкодована в повному обсязі відповідачем, як таким, що її завдав.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, позивач, як особа, що відшкодувала шкоду ОСОБА_2, завдану відповідачем, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Як розяснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 4 своєї постанови від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Крім того, в абзаці 3 пункту 5 вищенаведеної постанови, зазначено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням), а також при мимовільному проявленні шкідливих властивостей об'єктів, що використовуються в цій діяльності (наприклад, у випадку завдання шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Відповідно до абзацу 3 пункту 11 цієї ж постанови, регресну вимогу може бути пред'явлено протягом трьох років із дня виконання зобов'язання про відшкодування шкоди (відшкодування в натурі, виплати суми періодичних платежів тощо).

Таким чином, на підставі наданих позивачем доказів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену суму страхового відшкодування у розмірі 15 303 гривні 94 копійки.

Судові витрати суд розподіляє в порядку статті 88 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 10, 11, 17, 27, 31, 60, 61, 88 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, статтею 27 Закону України «Про страхування» суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3), ІНФОРМАЦІЯ_1, (адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок № 8, р/р 26503253730300, код ЄДРПОУ 20474912, в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) суму страхового відшкодування у розмірі 15 303 (п'ятнадцять тисяч триста три) гривні 94 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3), ІНФОРМАЦІЯ_1, (адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2), на користь Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок № 8, р/р 26503253730300, код ЄДРПОУ 20474912, в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог статті 229 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Печенізький районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: