Рішення № 4219507, 28.05.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2009 Справа № 16/86-10/16-09

За позовом Комунального підприємства "Благоустрій Кременчука", 39605, м. Кременчук, вул. 1905 року, буд. 27

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору : Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, 39614, м. Кременчук, пл. Перемоги, буд. 2

до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26 лютого 2008 року по справі № 01-02-50/06-2008 про порушення Комунальним підприємством "Благоустрій Кременчука" законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача: Сірачинська Я.І., дов. № 1 від 01.01.2009 р.;

від відповідача: Александров В.В., довіреність № 01/948 від 12.03.2009 р.;

від третьої особи : не з'явилися.

Суть спору : Розглядається позов Комунального підприємства "Благоустрій Кременчука", м. Кременчук про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26 лютого 2008 року по справі № 01-02-50/06-2008 про порушення Комунальним підприємством "Благоустрій Кременчука" законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Відповідач позов не визнає за мотивами відзиву № 01/2159 від 02.06.2008 р. (вх. № 20856 від 19.12.2008 р.), посилаючись на правомірність спірного рішення.

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору : Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області –надала суду письмові пояснення № 06-21/344 від 26.03.2009 р. (вх. № 04229 від 26.03.2009 р.), у яких зазначає про підтримання нею позову Комунального підприємства "Благоустрій Кременчука", м. Кременчука та відсутність законодавчо врегульованої процедури затвердження (погодження) тарифів на послуги з обстеження зелених насаджень і підготовки документації по знесенню дерев.

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору : Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області надала суду клопотання № 06-21/479 від 27.05.2009 р. (вх. № 06891 від 28.05.2009 р.) про розгляд справи за відсутністю її представника.

Суд дане клопотання прийняв та задовольнив як таке, що не суперечить чинним процесуальним нормам.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази,

в с т а н о в и в:

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005 також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.

Підставою порушення адміністративною колегією територіального відділення справи № 01-02-50/06-2008 була заява (звернення) ТОВ "Дізопак", м. Кременчук (див. 1 арк. спірного рішення).

За результатами розгляду матеріалів справи № 01-02-50/06-2008 та відповідно до статті 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статей 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", пункту 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 р. № 32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 р. за № 291/5482 зі змінами та доповненнями, пункту 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 № 169-р, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.1998 р. за № 471/2911 зі змінами та доповненнями, адміністративна колегія Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 01/13-рш від 26 лютого 2008 року, яким:

1. визнано, що починаючи з 22.09.2006 року та за результатами роботи за 2007 рік КП "Благоустрій Кременчука" займає монопольне (домінуюче) становище на ринку "надання послуг з підготовки та оформлення документів на обстеження та видалення зелених насаджень" в територіальних межах м. Кременчука з часткою 100 відсотків;

2. визнано, що дії КП "Благоустрій Кременчука" щодо встановлення та стягнення із замовників не затвердженої належним чином та економічно необґрунтованої оплати за надання послуг з обстеження земельної ділянки (складання акту обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню) є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене частиною першою, пунктом першим частини другої статті 13 та пунктом другим статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку "надання послуг з підготовки та оформлення документів на обстеження та видалення зелених насаджень", які полягають у встановленні таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, що призвело або може призвести до ущемлення інтересів споживачів;

3. за вчинення порушення, зазначене у пункті 2 цього рішення, відповідно до частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено на КП "Благоустрій Кременчука" штраф у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.;

4. зобов'язано КП "Благоустрій Кременчука" припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визначене у пункті 2 резолютивної частини.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся з даним позовом.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо правомірності застосування адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України заходів майнової відповідальності до КП "Благоустрій Кременчука" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідно до спірного рішення.

Територіальне відділення АМК при прийнятті спірного рішення кваліфікувало дії КП "Благоустрій Кременчука" за ознаками частини 1, пункту 1 частини 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" як дії по встановленню таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, що призвело або може призвести до ущемлення інтересів споживачів послуг з підготовки та оформлення документів на обстеження та видалення зелених насаджень.

Враховуючи викладене, суд при вирішенні даного спору має з'ясувати обставини, які входять до предмету доказування в даній справі, а саме, по-перше, чи займає КП "Благоустрій Кременчука" за результатами своєї діяльності монопольне (домінуюче) становище на ринку відповідних послуг, по-друге, чи припускалось вказане підприємство, займаючи таке становище, дій щодо зловживання монопольним (домінуючим) становищем, по-третє, чи призвели такі дії до ущемлення інтересів споживачів.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що у справах щодо скасування рішення органу антимонопольного комітету та аналогічних справах діє правило розмежування обов'язків по доказуванню. Юридична особа або підприємець не зобов'язані доказувати незаконність рішення. На позивачеві лежить обов'язок довести факт порушення прийнятим рішенням його законних прав та інтересів.

Обов'язок доказування законності прийнятого рішення покладається на орган, який таке рішення прийняв. Фактично слід зазначити на існування доказової презумпції незаконності спірного нормативного акта. Прийняте спірне рішення відповідача вважається незаконним, якщо інше не доказано органом або посадовою особою, яка його прийняла.

Відповідна позиція викладена у інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.04.2007 № 01-8/229, згідно п. 10.3 якого обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі.

Крім того судом береться до уваги те, що згідно п. 10.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.04.2007 р. № 01-8/229 господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 р. № 49-р..

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:

- на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;

- не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції (ч. 2 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Розроблена відповідно до ст. 12 зазначеного Закону та затверджена розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 р. № 49-р Методика визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.

Згідно з пунктом 1.2 Методики об'єктами для визначення монопольного (домінуючого) становища є: суб'єкти господарювання; групи суб'єктів господарювання - декілька суб'єктів господарювання, які діють на ринку в певних товарних та територіальних (географічних) межах; обставини, які визначають на відповідному товарному ринку умови здійснення господарської діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт, а також умови придбання та використання зазначених товарів, робіт, послуг.

Пунктом 2.1 Методики передбачено, що визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе такі дії:

- встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання;

- складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи;

- складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп);

- визначення товарних меж ринку;

- визначення територіальних (географічних) меж ринку;

- встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку;

- визначення обсягів товару, який обертається на ринку;

- розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку;

- складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку;

- визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку;

- встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку.

Враховуючи вищенаведене суд відзначає наступне.

Приймаючи спірне рішення (див. додаткові пояснення № 01/1696 від 27.05.2009 р.), відповідач виходив з того, що об'єктом аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища є :

- суб'єкт господарювання - КП "Благоустрій Кременчука";

- товар, щодо якого визначалось монопольне (домінуюче) становище, є "послуги з підготовки та оформлення документів на обстеження та видалення зелених насаджень ";

- товарні межі ринку - "надання послуг з підготовки та оформлення документів на обстеження та видалення зелених насаджень";

- територіальні (географічні) межі –м. Кременчук;

- часові межі ринку - з 22.09.2006 року та за результатами робота за 2007 рік.

Встановивши вказані обставини, відповідач у спірному рішенні дійшов висновку про те, що починаючи з 22.09.2006 року та за результатами робота за 2007 рік КП "Благоустрій Кременчука" займає монопольне становище на ринку "надання послуг з підготовки та оформлення документів на обстеження та видалення зелених насаджень" в територіальних межах міста Кременчука з часткою 100 відсотків.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 01.08.2006 року затверджено Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, відповідно до якого діяльність з визначення стану зелених насаджень, обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню, та складення відповідного акту здійснює виключно комісія з обстеження стану зелених насаджень.

В дотримання приписів цього Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 983 "Про затвердження складу комісії з обстеження зелених насаджень у м. Кременчуці" від 22.09.2006 року затверджено склад комісії з обстеження стану зелених насаджень у м. Кременчуці (том 1, а.с. 26).

Враховуючи вищевикладене, єдиним суб'єктом, який може вести діяльність з визначення стану зелених насаджень, обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню, та складення відповідних актів, являється Комісія з обстеження зелених насаджень, а тому КП "Благоустрій Кременчука" об'єктивно не могло займати монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг та не може бути суб'єктом порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

За викладеного, висновок Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету за спірним рішенням щодо зайняття КП "Благоустрій Кременчука" монопольного (домінуючого) становища на ринку "надання послуг з оформлення документів на обстеження та видалення зелених насаджень" є неправомірним.

В той же час висновок Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету за спірним рішенням щодо зайняття КП "Благоустрій Кременчука" монопольного (домінуючого) становища на ринку "підготовки документів на обстеження та видалення зелених насаджень" є правомірним з огляду на наступне.

Відповідно до листа виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 02.01.2008 року № 01-26/7254, проведення робіт з обстеження земельної ділянки на предмет наявності зелених насаджень нормативно-правовими актами не регламентується, ці роботи виконуються спеціалізованим КП "Благоустрій Кременчука", яке має у своєму штаті кваліфікованих фахівців з озеленення.

Листом Управління житлово-комунального господарства м. Кременчука від 13.02.2008 року № 27-04/85 зазначено, що матеріально-технічне забезпечення діяльності Комісії (організація транспорту, обстеження зелених насаджень, здійснення підрахунків, підготовка актів та проектів рішень, збір підписів на актах та візування проектів рішень виконкому) здійснюється КП "Благоустрій Кременчука".

Доказів наявності іншого учасника, ніж позивач, на ринку підготовки документів на обстеження та видалення зелених насаджень в м. Кременчуці учасниками судового провадження не надано, дані обставини позивачем не спростовуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, зокрема обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Зі змісту наведеної вище норми Закону України "Про захист економічної конкуренції" вбачається, що для визнання суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, таким, що зловживає монопольним становищем на ринку, є встановлення цим суб'єктом таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Виходячи із спірного рішення, як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на товарному ринку "підготовки документів на обстеження та видалення зелених насаджень" відповідачем кваліфіковано дії КП "Благоустрій Кременчука" щодо встановлення та стягнення із замовників не затвердженої належним чином та економічно необґрунтованої оплати за надання послуг з обстеження земельної ділянки (складання акту обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню), які полягають у встановленні таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, що призвело або може призвести до ущемлення інтересів споживачів.

У матеріалах справи наявні калькуляції на виконання робіт з обстеження зелених насаджень та підготовці документації по знесенню дерев, затверджені наказом № 138 від 01.09.2006 р. директора КП "Благоустрій Кременчука" (том 2, а.с. 40-41) та наказом № 159/1 від 28.08.2007 р. (том 2, а.с. 42-43), економічне обґрунтування калькуляцій вартості робіт (том 1, а.с. 44-45). Відповідно до зазначених калькуляцій та обґрунтування КП "Благоустрій Кременчука" формувало ціну послуг виходячи з власних витрат, понесених на здійснення матеріально-технічного забезпечення діяльності Комісії з обстеження зелених насаджень у м. Кременчуці, оскільки місцевим бюджетом не було передбачено жодних витрат на забезпечення її діяльності.

Слід зазначити, що відповідно до акту комісійного дослідження від 17.07.2007 р. за результатами проведених узагальнень практики роботи, замірів та досліджень відносно одного замовника в розрахунку вартості послуг позивачем враховані мінімальні витрати часу роботи працівників (заступника директора та інженера-кошторисника) та мінімальні витрати часу роботи легкового автомобіля (том 1, а.с. 38).

При обстеженні зелених насаджень згідно актів та рахунків-фактур, що залучені до справи клопотанням № 210/10 від 08.05.2009 р.(вх № 06064 від 12.05.2009 р.), позивачем не було враховано площі земельної ділянки, кількості зелених насаджень, використання транспорту замовника та інші показники витрат, оскільки вартість послуг визначалася за зазначеними вище мінімальними витратами.

За ч. 1 ст. 632 Цивільного Кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно ч. 4 ст. 191 Господарського Кодексу України законом може бути передбачено встановлення комунальних цін на продукцію та послуги, виробництво яких здійснюється комунальними підприємствами.

У листі Управління житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Полтавської області вих. № 2704/85 від 13.02.2007 року вказується, що КП "Благоустрій Кременчука" має право відшкодувати понесені підприємством витрати, розраховані за затвердженими методиками згідно з калькуляцією, за рахунок фізичних та юридичних осіб, за заявами яких виконуються роботи з обстеження зелених насаджень.

У листі виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 02.01.2008 року зазначено, що калькуляція на виконання робіт з обстеження зелених насаджень з органами місцевого самоврядування не погоджувалась, оскільки КП "Благоустрій Кременчука" є госпрозрахунковим підприємством. Відповідач не діє від імені органу місцевого самоврядування, не є його органом чи підрозділом, не є підконтрольним чи підзвітним виконавчому комітету Кременчуцької міської ради.

Жодним законом не передбачено встановлення комунальних цін на послуги з підготовки документів на обстеження та видалення зелених насаджень, наявність рішення органу місцевого самоврядування щодо затвердження (погодження) калькуляція на виконання робіт з обстеження зелених насаджень документально не підтверджена.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дії КП "Благоустрій Кременчука" по встановленню мінімальних цін на послуги не призвели та не можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів.

Відповідачем належними та допустимими засобами доказування не доведено суду як факт зловживання з боку позивача монопольним (домінуючим) становищем на ринку у вигляді встановлення необґрунтованих тарифів на послуги, так і в чому конкретно полягають негативні відповідні наслідки дій позивача.

Отже, у територіального відділення АМК при прийнятті спірного рішення не було достатніх правових підстав для кваліфікації дій КП "Благоустрій Кременчука" за ознаками частини першою, пункту першого частини другої статті 13 та пунктом другим статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а відтак і для застосування до позивача штрафу на підставі статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є :

- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У пункті 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

За викладеного, висновки за спірним рішенням не відповідають обставинам справи, заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним, позовні вимоги підтверджені як нормами права, так і поданими доказами, а тому підлягають задоволенню.

В силу ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26 лютого 2008 року по справі № 01-02-50/06-2008 про порушення Комунальним підприємством "Благоустрій Кременчука" законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

3. Стягнути з Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1) на користь Комунального підприємства "Благоустрій Кременчука" (39605, м. Кременчук, вул. 1905 року, буд. 27), код ЄДРПОУ 03351958, п/р 26008028306980 в ФБ "ПРРУ "Фінанси та кредит" ТОВ, м. Комсомольськ, МФО 331564 - 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

4. Рішення надіслати сторонам та третій особі за адресами, вказаними у її вступній частині.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.