Постанова № 42194717, 18.12.2014, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/17501/2012

н/п 2-а/640/84/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2014 Київський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді Зуб Г.А.

при секретарі Левченко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Об`єднання житлових кооперативів ДОМ-СЕРВІС до Харківської міської ради, посадової особи Харківського міського голови ОСОБА_1, ОСОБА_2 служби Харківського міського управління юстиції, Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», третя особа- Житловий кооператив «Флора-15» про визнання незаконним та скасування розпорядження Харківського міського голови №2951 від 02.02.2012 року «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно» та про визнання незаконним та скасування рішення щодо державної реєстрації права власності на квартиру №2 у житловому будинку по вул. Метробудівників, 9 у м. Харкові, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2012 року представник позивача звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з подальшим уточненням просить визнати незаконним та скасувати розпорядження Харківського міського голови №2951 від 02.07.2012 року «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно» щодо оформлення права приватної власності за житловим кооперативом «Флора-15» на квартиру у житловому будинку літ. «А-9» АДРЕСА_1, визнати незаконним та скасувати рішення КП «ХМБТІ» від 18.07.2012 року та скасувати запис у електронному реєстрі про реєстрацію права власності на нерухоме майно на вище вказану квартиру за житловим кооперативом «Флора-15» та зобовязати Державну реєстраційну службу України (Укрдержреєстр), ОСОБА_2 службу ХМУЮ скасувати запис про реєстрацію права власності на вказану квартиру.

В обґрунтування позовних вимог посилається на наступне.

20.07.2012 року позивач дізнався про те, що 02.07.2012 року Харківський міський голова ОСОБА_1 видав розпорядження від 02.07.2012 року №2951 на підставі якого видано ЖК «Флора-15» свідоцтво про право власності на 3-кімнатну квартиру №2 загальною площею 76,4 кв.м., житловою площею 41,7 кв.м., яка розташована у житловому будинку літ. «А-9» по вул. Метробудівників в м. Харкові. Реалізуючи це розпорядження, ЖК «Флора-15» звернувся до КП «ХМБТІ» та отримав свідоцтво про право власності на квартиру. Дане розпорядження є незаконним з наступних підстав. Відповідно до рішення №288 від 09.10.1989 року «О создании домоуправления и жилищно- эксплуатационной конторы по обслуживанию домов жилищно строительных кооперативов Московского и Киевского районов г. Харькова» було створено з 01.10.1989 року житлово-експлуатаційну контору №2 по обслуговуванню домів житлово-будівельних кооперативів Київського району м. Харкова з житловою площею 84095 кв.м. Згідно з прийнятим рішенням у виконкомі ХМР народних депутатів було зареєстроване «Положення про житлову експлуатаційну контору №2 по обслуговуванню домів житлово- будівельних кооперативів Київського району м. Харкова» за адресою: АДРЕСА_2. Але, у подальшому у положення були внесені зміни у юридичну адресу. Враховуючи ту обставину, що ЖЕК ЖБК 2 займала квартиру. №93 по вул. Метробудівників, 2 квартиру необхідно було викупити. Тому, усіма 12 кооперативами, що входили у ЖЕК ЖБК 2 у тому числі кооперативом «Флора-15» були прийняті рішення по викупу цієї квартири. Загальна сума, що підлягала сплаті була визначена у розмірі 13432,99 рублів. Саме ця сума була сплачена усіма кооперативами у рівних частках по 1119,42 рубля. Цей факт підтверджується протоколами зборів уповноважених членів. Таким чином, співвласниками зазначеної квартири є усі 12 кооперативів, які перерахували кошти кооперативу Флора-15 за квартиру АДРЕСА_3 та входили у ЖЕК ЖБК 2. Ураховуючи викладене, позивач вважає, що зазначене рішення відповідач прийняв за межі своїх повноважень, чим порушив майнові інтереси та право власності позивача.

Представники позивача ОСОБА_3 у судове засідання з'явилась, позов підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача ХМР ОСОБА_4 у судове засідання зявився, просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на його безпідставність, оскільки розпорядження видано відповідно до норм діючого законодавства.

Посадова особа Харківський міський голова ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, повідомлений належним чином та своєчасно.

Представник відповідача ОСОБА_2 служби ХМУЮ ОСОБА_5 в судове засідання зявилась, в задоволенні позову просила відмовити, надані письмові заперечення.

Представник КП «ХМБТІ» в судове засідання не зявився, повідомлений належним чином та своєчасно, причину не явки не повідомив.

Представники третьої особи ЖК «Флора-15» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання зявились, в задоволенні позову просили відмовити, посилаючись на його необґрунтованість.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 09.10.1989 року №288, з 01.10.1989 року створена ЖЕК №2 по обслуговуванню будинків житлово- будівельних кооперативів Київського району м. Харкова житловою площею 84095 кв.м. та затверджено положення про його діяльність, а в подальшому зміни до даного положення. (а.с. 29-36, т.1).

Відповідно до внесених змін, юридичною адресою ЖЕК 2 вважається: АДРЕСА_4. (а.с. 36, т.1).

Відповідно до виписок зі зборів уповноважених членів житлових кооперативів, вартість квартири, де знаходилась ЖЕК №2 була сплачена житловими кооперативами в розмірі 13 432,99 рублів, тобто по 1119,42 рубля з кожного кооперативу для здійснення діяльності ЖЕК №2.(а.с. 37-41, т.1).

При цьому позивачем не надано жодного фінансового документа щодо проведення розрахунку з ЖК «Флора-15», хоча весь будинок, який введений в експлуатацію з 1989 року, є кооперативним, і в такому разі право власності на квартиру набувається з моменту повного внесення платежів членами кооперативу. Разом з цим, ЖЕК №2 ніяких внесків до ЖК «Флора-15» не вносив і не був як юридична особа членом кооперативу.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію ЖЕК № 2 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів та довідки про включення до Єдиного державного реєстру, ЖЕК « є колективним підприємством та знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. (а.с. 42-43, т.1).

Судом встановлено, що позивач є правонаступником ЖЕК 2, що підтверджується статутом ОЖК «Дом-сервіс» та знаходився за адресою: АДРЕСА_5. (а.с. 9-19, т.1). Але, право власності на дану квартиру не зареєстровано. (а.с. 207, т.1).

Відповідно до розпорядження Міського голови ОСОБА_1 від 02.07.2012 року №2951 «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно», ЖК «Флора-15» видано свідоцтво про право власності на 3-кімнатну квартиру №2 загальною площею 76,4 кв.м., житловою площею 41,7 кв.м., яка розташована в житловому будинку літ. «А-9» по вул. Метробудівників, 9. (а.с. 22, т.1).

На підставі даного розпорядження, ЖК «Флора-15» отримав свідоцтво про право власності та зареєстрував своє право власності у встановленому законом порядку. (а.с. 20-21,23-28 т.1).

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до підпункту 10 пункту «б» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належить облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Відповідно до п. 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року 7/5, (в редакції, що була чинною на час прийняття оскаржуваного розпорядження) оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування: фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам; членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески; юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками); фізичним та юридичним особам, які в разі припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що припиняється; фізичним та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням учасників або органу, уповноваженого на це установчими документами, і отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм; інвесторам, які у результаті інвестиційної діяльності отримали у власність об'єкт нерухомого майна або його частину на підставі документів, установлених законодавством, що підтверджують набуття у власність закріпленого за інвестором об'єкта інвестування; реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об'єкти нерухомого майна, за умови надання рішення комісії з реабілітації про повернення цього майна; фізичним та юридичним особам у разі виділення окремого об'єкта нерухомого майна зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об'єктів (будинків, будівель або споруд), окрім випадків, коли такі об'єкти є приналежністю головної речі, складовою частиною речі або утворюють з іншими об'єктами складну річ; фізичним та юридичним особам у разі об'єднання двох або більше суміжних об'єктів нерухомого майна; фізичним та юридичним особам на об'єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки, за умови надання рішення відповідного органу; фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують право власності на об'єкти нерухомого майна та не віднесені до правовстановлювальних документів, передбачених у додатку 2 до Положення.

Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста та очолює виконавчий комітет міської ради (частини перша і третя статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно із пунктом 20 статті 42 вказаного Закону голова міської ради видає розпорядження в межах своїх повноважень.

За приписами частини десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», - акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України в п. 4 мотивувальної частини рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Таким чином, розпорядження Міського голови ОСОБА_1 від 02.07.2012 року №2951 є ненормативним актом. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, скасувати даний ненормативний акт неможливо.

З приписів ч. 1 ст. 328 ЦК України випливає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною.

Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами, права.

Позивач в своєму позові не визначив зміст свого права, яке він вважає порушеним, не навів будь-яких доказів у підтвердження існування у нього речових прав щодо вказаного майна, які порушуються відповідачами та третьою особою та відтак підлягають судовому захисту.

Слід зазначити, що позов до суду подано юридичною особою ОЖК «Дом-Сервіс». Відповідно до п. 2 Статуту ОЖК «Дом-Сервіс», метою діяльності Обєднання є задоволення та захист соціальних, економічних та інших спільних інтересів своїх членів в галузі житлового господарства. Основними напрямками діяльності Обєднання є: забезпечення належного утримання, поточного ремонту та благострою житлового фонду, іх інженерного обладнання та прилеглих територій; забезпечення згоди власників квартир, жилих та нежилих приміщень будинків про порядок реалізації ними своїх прав на володіння, користування та розпорядження обєктами будинків, що перебувають у спільній власності членів Обєднання; забезпечення виконання власниками квартир, жилих і нежилих приміщень будинків вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків та при будинковими територіями, затвердженими Постановою КМУ від 08.10.1992 року №572.

Як вже було встановлено судом, фактично предметом заявлених вимог позивача є спір про право на майно. Зі змісту ст.14 Закону України «Про органи самоорганізації населення» вбачається, що до власних повноважень органу самоорганізації населення не відносяться повноваження щодо захисту, у тому числі у судовому порядку, будь-яких майнових прав співвласників неподільного або загального майна.

Тобто, у позивача відсутнє порушення суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, оскільки на момент прийняття Харківським міським головою ОСОБА_1 оскаржуваного розпорядження, так і на час вирішення спору у суді, встановлено, що позивач не є балансоутримувачем, або співвласником спірної квартири. Таким чином, відсутнє право на позов у матеріальному розумінні та тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Відповідно до ст.. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід та припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до частин першої - четвертої, сьомої та одинадцятої статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості їх надходження. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує її особу, а у разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - також документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб.

Згідно частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація права власності на спірну квартиру за житловим кооперативом «Флора-15» відбулась згідно чинного законодавства.

Що стосується позовної вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення КП «ХМБТІ» від 18.07.2012 року щодо скасування запису у електронному реєстрі про реєстрацію права власності на вказану квартиру за житловим кооперативом «Флора-15» слід зазначити наступне.

Наказом Міністерства юстиції України №3502/5 від 12.12.2011 затверджено «Порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно». Відповідно до п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Внесення змін або скасування реєстрації права власності на нерухоме майно в реєстрі прав власності на нерухоме майно, який діяв до 31.12.2012 року нормативно-правовою базою не передбачений, і відповідно державний реєстратор прав власності на нерухоме майно не має правових підстав для внесення змін або скасування реєстрації у зазначеному реєстрі. Крім того, зі зміною порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на теперішній час КП «ХМБТІ» не є субєктом владних повноважень і з 01.01.2013 року не має доступу до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Також з матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2012 року, власником спірної квартири на теперішній час є ОСОБА_8, спірна квартира має наступні характеристики: загальна площа -77,2 кв.м., житлова площа - 42,5 кв.м., 3-х кімнатна, а оскаржуване розпорядження №2951 було видане на 3-кімнатну квартиру загальною площею 76,4 кв.м., житловою площею 41,7 кв.м.

Таким чином, враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 19 Конституцією України, ст. ст. 12, 152 ЗК України, ст. ст. 2, 7-14, 17, 19, 86, 99, 153-154, 158-163, 167, 186 КАС України, Закону України «Про місцеве самоврядування», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Об`єднання житлових кооперативів ДОМ-СЕРВІС до Харківської міської ради, посадової особи Харківського міського голови ОСОБА_1, ОСОБА_2 служби Харківського міського управління юстиції, Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», третя особа- Житловий кооператив «Флора-15» про визнання незаконним та скасування розпорядження Харківського міського голови №2951 від 02.02.2012 року «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно» та про визнання незаконним та скасування рішення щодо державної реєстрації права власності на квартиру №2 у житловому будинку по вул. Метробудівників, 9 у м. Харкові відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії цієї постанови.

СУДДЯ