Вирок № 42194132, 18.12.2014, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/19145/14-к

н/п 1-кп/640/651/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2014 року місто Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Якуші Н.В.

при секретарі Пічугіна А.Г.

за участю:

прокурора Удовіченко В.В., Мозгової Н.О.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.09.2014 за №12014220010000235 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Первомайська Луганської області, громадянина України, не одруженого, з повною середньою освітою, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, без реєстрації з 27.09.2007 року, раніше судимого вироком Первомайського міського суду Луганської області від 12.03.2010 року за ст.ст. 307 ч.2, 309 ч.1, 70 КК України на строк 5 років позбавлення волі, 01.07.2014 року звільнений з місця позбавлення волі на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році»,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Барда Азербайджан, громадянин Азербайджану, розлучений, з середньою освітою, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , без реєстрації з 27.09.2007 року, раніше судимого вироком Московського районного суду м. Харкова від 14.03.2006 року за ст. ст. 187 ч.2, 187 ч.4, 69-71 КК України на строк 7 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений за відбуттям покарання.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

23 вересня 2014 року близько 21 годині 00 хвилин ОСОБА_1 вступивши з ОСОБА_2 та з іншою невстановленою на досудовому слідстві особою на ім'я ОСОБА_9, у злочинну змову, направлену на заволодіння чужим майно із корисливих спонукань шляхом обману, за допомогою мобільного телефону, з якого невстановлена в ході слідства невстановлена особа зателефонувала на стаціонарний телефон ОСОБА_7 та під виглядом онука повідомив її про те, що нібито йому потрібні гроші на покупку транспортного засобу та запропонував передати гроші у сумі 5000 грн. третій особі, на що ОСОБА_7 погодилась та в той же день, близько о 21 годині 30 хвилин ОСОБА_7 вийшла з дому, та знаходячись біля будинку АДРЕСА_3 передала ОСОБА_2 гроші у сумі 5000 грн., які вона за вимогою невстановленої в ході слідства особи, поклала у паперовий конверт.

23 вересня 2014 року о 21 годині 40 хвилин злочинні дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були припинені співробітниками СКР Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, які затримали ОСОБА_2 та ОСОБА_1, чим не дали довести їм злочин до кінця та крім того, в ході огляду місця події виявили та вилучили у ОСОБА_2 паперовий конверт та грошові кошти у розмірі 5000 грн.

Під час судового розгляду між сторонами кримінального провадження - потерпілою ОСОБА_7 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_2 з іншого боку було досягнуто та підписано угоду від 28 листопада 2014 року про примирення, за змістом якої вони погодились, що обвинувачений ОСОБА_2 зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторони угоди погодились, що обвинувачений ОСОБА_2 понесе покарання у вигляді одного року обмежені волі.

В угоді зазначено наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки невиконання угоди.

Також, між сторонами кримінального провадження - потерпілою ОСОБА_7 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_1 з іншого боку було досягнуто та підписано угоду від 28 листопада 2014 року про примирення, за змістом якої вони погодились, що обвинувачений ОСОБА_1 зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторони угоди погодились, що обвинувачений ОСОБА_1 понесе покарання у вигляді одного року обмежені волі.

В угоді зазначено наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки невиконання угоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся, підтвердив суду, що угоду про примирення він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього є зрозумілими.

Просив затвердити зазначену угоду.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся, підтвердив суду, що угоду про примирення він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього є зрозумілими.

Просив затвердити зазначену угоду.

Представник потерпілої ОСОБА_7 зі свого боку також підтвердив суду, що претензій будь-якого характеру до обвинувачених не мають, гроші, якими заволоділи обвинувачені у розмірі 5000 грн. були повернуті, крім того обвинувачені добровільно відшкодували потерпілій грошові кошти за понесені моральні страждання. Вказав, що зазначену угоду укладали добровільно, наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для них є зрозумілими. Просив суд затвердити зазначену угоду про примирення.

Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченими, оскільки вона не суперечить вимогам кримінального процессуального законодавства України.

Крім того, обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом було роз'яснено та ними усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є їх відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини 4 ст. 474 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо злочину, у вчиненні якого його обвинувачують; також обвинуваченим усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме: збереження можливості оскарження вироку лише з наступних підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 статті 474 цього Кодексу, в тому числі - не роз'яснення їм наслідків укладення угоди.

Наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зрозумілі.

Після таких роз'яснень обвинувачені не заперечували проти затвердження угод.

Пердставнику потерпілої ОСОБА_7 в судовому засіданні роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме: збереження можливості оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без їх згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами 6-7 статті 474 цього Кодексу.

Також представником потерпілої усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, представнику потерпілої зрозумілі. Після таких роз'яснень представник потерпілої ОСОБА_7 не заперечував проти затвердження угод про примирення.

Судом встановлено, що дані угоди про примирення за своїм змістом та порядком укладення відповідають вимогам ст.ст. 468-470, 471 відповідає Закону України про кримінальну відповідальність за ч.2 ст. 15 ст. 190 ч.2 КК України, в тому числі - щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Суд визнає вказані в угоді обставини, а саме: щире каяття, добровільне відшкодування потерпілій морального збитку такими, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ними злочину і тому обране сторонами покарання на думку суду є необхідним і достатнім покаранням для виправлення та перевиховання обвинувачених.

Крім того, узгоджені вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та характеристики обвинувачених, які раніше судимі, судимість не погашена, у лікаря психіатра та лікаря нарколога на обліку не перебувають, обвинувачений ОСОБА_2 має на утриманні неповнолітню дитину, обвинувачений ОСОБА_1 перебуває на обліку у лікаря - фтизіатра.

Суд переконався, що укладення угод є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.

Також судом встановлено, що умови угод відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб і є наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинувачених.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 і відповідає загальним засадам призначення покарання. А саме ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинувачених.

Підстав для відмови у затвердженні угоди, які передбачені ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.

Таким чином, за наслідками розгляду угод в судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угод вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угод про примирення між сторонами кримінального провадження: потерпілою ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_2; та між потерпілою ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_1 з призначенням обвинуваченим узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 190 КК України і ухвалення обвинувального вироку.

Цивільний позов не заявлено, судових витрат по справі не має.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Угоду про примирення між ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_7 - затвердити.

Угоду про примирення між ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_7 - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст.190 КК України, і призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за вказаним вироком Київського районного суду м. Харкова обчислювати з дня його фактичного затримання, а саме з 24 вересня 2014 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст.190 КК України, і призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за вказаним вироком Київського районного суду м. Харкова обчислювати з дня його фактичного затримання, а саме з 24 вересня 2014 року .

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком чинності залишити без змін - тримання під вартою в СІЗО УДДУ з ПВП України в Харківській області.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити без змін - тримання під вартою в СІЗО УДДУ з ПВП України в Харківській області.

Речові докази по справі:

· Один пакет з грошовими купюрами в сумі 5000 грн., 8 купюр номіналом 500 грн. серії БК2749547, ВБ4126622, ВЕ2300984, ЛГ3158615, БТ4918221, ВЕ 6538667, БТ3243602, ЗБ8060818, 5 купюр номіналом 200 грн. серії ЄШО 375223, КЖ7104845, КЙ6993611, МА4994808, ВИ7927723, які знаходяться під схоронною розпискою у потерпілої ОСОБА_7 - після набуття вироком законної сили - залишити останній за належністю.

· Мобільний телефон «Nokia» сіро чорного кольору модель 2330 IMEI НОМЕР_1 з сім карткою НОМЕР_2 мобільного оператора «Київстар» - після набуття вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_2 за належністю.

· Мобільний телефон «Nokia-C2» IMEI 1:НОМЕР_3; IMEI 2: НОМЕР_4 у вказаному телефоні знаходиться сім карта з НОМЕР_5 мобільного оператора «Лайф» та сім карта з НОМЕР_6 мобільного оператора «Київстар», сім карта МТС, карта «Приватбанк» «Універсальна» НОМЕР_7, Карта «Приватбанка» НОМЕР_8, ноутбук «Леново» серійний номер СВG2635545 модель G-555 - після набуття вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_1 за належністю.

· Два фрагменту паперу із записами, товарний чек №2237 від 09.2014, два чеки «Приватбанк» від 17.09.2014 та 18.09.2014 на поповнення карток банківський по їх номеру на суму 500 грн. та 200 грн.; чек з ТОВ «Айбокс» від 17.09.2014 на поповнення № телефону НОМЕР_9 на суму 291 грн.; записна книжка із записами; зошит із записами - після набуття вироком законної сили - знищити.

Вирок на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим (підозрюваним) може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Вирок постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Суддя

Київського районного суду м. Харкова Н.В. Якуша