Рішення № 4219409, 23.04.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"23" квітня 2009 р. Справа № 5/040-09

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Закритого акціонерного товариства «Корпорація «Інтерагросистема», м. Мена

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг», смт Гостомель

про

стягнення 253752,56 грн.

за участю представників:

позивача:

Заїка В.М. –дов. від 01.03.2009р.

відповідача:

Семенович Ю.О. –дов. від 26.02.2008р. № 26/02-08Д

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства «Корпорація «Інтерагросистема»(далі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг»(далі - Відповідач) про стягнення 253752,56 грн. основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Позивачем в порядку ст. 22 ГПК України в зв’язку з частковим погашенням відповідачем суми основного боргу неодноразово уточнювались позовні вимоги Згідно останнього уточнення яке було подане позивачем до суду 23.04.2009р. він просить суд стягнути з відповідача 100000 грн. основного боргу, 11348,41 грн. пені, 18466,85 грн. інфляційних втрат та 2653,86 грн. 3% річних.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про зміну розміру позовних вимог від 23.04.2009р. № 57 та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача, присутній в судовому засіданні, письмовий відзив на позовну заяву не подав, однак проти позовних вимог заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки (контрактації сільськогосподарської продукції (картопля) від 11.09.2008р. № 01-09/К (далі –договір), відповідно до умов якого позивач - постачальник зобов’язався поставити, а відповідач –отримувач прийняти у власність товарну картоплю округло –овальної форми сорту Фантазія (далі –товар), яка відповідає вимогам, викладеним в Специфікації до договору.

У відповідності до п. 5.1.2 договору відповідач зобов’язався оплатити поставлений позивачем товар наступним чином:

- 50% вартості належної до поставки партії товару на протязі одного дня з моменту отримання підтвердження позивача про готовність партії товару до відвантаження. Сторони домовились, що підтвердженням готовності буде вважатися рахунок –фактура позивача на партію товару.

- 50% вартості поставленої партії товару на протязі п’яти днів з дати прийняття товару, за умови надання належним чином оформлених документів.

На виконання умов договору, позивач по видаткових накладних за період з вересня 2008р. по жовтень 2008р. поставив, а відповідач на підставі довіреностей отримав товар – картоплю у кількості 666,966 тон на загальну суму 933752,56 грн. Завірені копії видаткових накладних, які підписані в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені печатками товариств та довіреностей залучені до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар здійснив частково на суму 833752,56 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача. Завірені копії банківських виписок залучені до матеріалів справи.

За таких обставин за відповідачем рахувався борг в розмірі 100000 грн.

На час прийняття рішення у справі, відповідач сплативши позивачу частину суми основного боргу в розмірі 50000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 562 від 22.04.2009р., завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Оскільки відповідачем сплачена частина суми основного боргу в розмірі 50000 грн. то предмет спору в даній справі у вказаній частині відсутній.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі в зазначеній частині припинити.

Разом з тим, відповідач свої зобов’язання щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар не виконав, в зв’язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 50000 грн. - різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов в частині стягнення 50000 грн. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач на протязі дії договору порушив строки виконання грошового зобов’язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, інфляційні втрати складають 18466,85 грн., три проценти річних з простроченої суми, складають 2653,86 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 18466,85 грн. та трьох процентів річних в розмірі 2653,86 грн. підлягає задоволенню.

Також позивач посилаючись на п. 6.3 договору просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення, яка за його розрахунком складає 11348,41 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 50000 грн. основного боргу, 11348,41 грн. пені, 2653,86 грн. 3% річних та 18466,85 грн. інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 77, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 50000 грн.

2. Решту позовних вимог задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг»(08290, Київської обл., м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Радгоспна, 34, код ЄДРПОУ 32754128) на користь Закритого акціонерного товариства «Корпорація «Інтерагросистема»(15600, Чернігівська обл., м. Мена, вул. Гастелло, 4, код ЄДРПОУ 24839440) 50000 (п’ятдесят тисяч) грн. основного боргу, 18466 (вісімнадцять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 85 коп. інфляційних втрат, 2653 (дві тисячі шістсот п’ятдесят три) грн. 86 коп. 3% річних, 11348 (одинадцять тисяч триста сорок вісім) грн. 41 коп. пені, 2037 (дві тисячі тридцять сім) грн. 53 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.