Рішення № 42193382, 29.12.2014, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/9648/14-ц

2/264/11589/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" грудня 2014 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю. О. , при секретарі Кадимовій А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на період навчання,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року до Іллічівського суду м. Маріуполя звернулася ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 з позовом до відповідача про стягнення аліментів на період навчання у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку щомісяця до закінчення навчання. В обґрунтування позову вона зазначила, що вона перебувала з відповідачем у шлюбі, від якого народилась дитина ОСОБА_2, 1996 року. 23 січня 1997 року Іллічівським райсудом м.Маріуполя на її користь стягнуті аліменти з відповідача на утримання дочки в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття. 05 грудня 2014 року дитина досягла повноліття та з цього часу аліменти перестали стягуватись на її користь, однак дитина продовжує навчання в Запорізькому державному медичному університеті за денною формою навчання на контрактній основі. Термін навчання триває до 25 червня 2020 року. У звязку з тим, що позивачка навчається за денною формою навчання, в неї не має можливості додатково працювати, та забезпечувати себе засобами на навчання та існування. Просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку щомісяця до закінчення навчання, оскільки відповідач має таку можливість.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні позов не визнали, пояснивши, що відповідач має іншу родину та утримує її, а саме: має малолітніх дітей ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2, його дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Крім того, має на утриманні батьків похилого віку. З огляду на наведене заперечують проти стягнення з нього аліментів, вважаючи, що до повноліття він виконував рішення суду та регулярно платив аліменти.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно із свідоцтвом про народження серії І-НО № 436923, виданим 12 грудня 1996 року, актовий запис № 688.

Шлюб між батьками позивачки розірвано, тому ОСОБА_2 проживає разом з матірю та перебуває на її утриманні.

Відповідно до рішення Іллічівського райсуду м.Маріуполя від 23 січня 1997 року з відповідача біли стягнуті аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

У звязку з досягненням дитиною повноліття, після 05 грудня 2014 року, припинено стягнення аліментів на її утримання.

ОСОБА_2 є студенткою 1 курсу Запорізького державного медичного університету за денною формою навчання, основа навчання-контрактна, що підтверджується договором про навчання від 14 серпня 2014 року та довідкою №4245 від 22 вересня 2014 року.

Статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Тобто, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Стаття 201 СК України передбачає, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189 - 192 і 194 - 197 цього Кодексу.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 20 постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Тобто наявність у батька можливості надавати матеріальну допомогу дитині, що продовжує навчання у сукупності з іншими обставинами є вирішальною підставою для стягнення з батька аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання після досягнення вісімнадцятирічного віку.

Як встановлено ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи питання про розмір належних до стягнення аліментів, суд с урахуванням здоров?я та матеріального положення дитини, платника аліментів приходить до наступного.

Позивачка продовжує навчання, що підтверджено наданими суду документами, у звязку з чим потребує матеріальної допомоги.

Відповідно до довідки з Центру зайнятості від 12 грудня 2014 року, ОСОБА_3 перебуває на обліку, як безробітний та з 11 листопада 2014 року йому припинена виплата допомоги по безробіттю у звязку з закінченням строку її виплати.

При визначенні суми аліментів суд бере до уваги наявність у відповідача сімї, малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, 05 березня 2013 року, що підтверджується свідоцтвами про народження, дружини, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, батьків похилого віку, відсутності офіційного місця роботи та стабільного доходу, а відтак розмір аліментів повинен бути зменшений до 1/8 частини з усіх видів заробітку щомісяця на період навчання, оскільки суду не надані належні та допустимі докази того, що відповідач має можливість платити аліменти саме в заявленому позивачкою розмірі.

Позивачка просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 525 грн., які підтверджуються документально.

Частиною 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже з відповідача на користь ОСОБА_2 на відшкодування витрат на правову допомогу підлягає стягненню 385,88 грн.

Разом з тим, судові витрати по справі, що складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 243,60 грн., від сплати яких позивачка була звільнена при подачі позову, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на період навчання задовольнити частково.

Стягнути аліменти з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, який не працює, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, що проживає: ІНФОРМАЦІЯ_6, кім.50 у розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку щомісяця до закінчення навчання, а саме до 25 червня 2020 року, починаючи утримання з 08 грудня 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, який не працює, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, що проживає: ІНФОРМАЦІЯ_6, кім.50 витрати на правову допомогу в розмірі 385,88 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, який не працює, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 гривень.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ю. О. Матвєєва