Рішення № 4219256, 02.04.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" квітня 2009 р. Справа № 5/021-09

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина», м. Київ

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромехбуд», с. Трипілля

про

стягнення 71637,36 грн.

за участю представників:

позивача:

Ситниченко О.В. –дов. від 12.01.2008р. № 1744

відповідача:

Кібець С.В. –дов. від 20.03.2009р.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина»(далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромехбуд»(далі –Відповідач) про стягнення 71637,36 грн., з яких 53250 грн. основний борг, 1544,57 грн. 3% річних, 11363,58 грн. інфляційних втрат та 5479,21 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений трактор.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача, присутній в судовому засіданні письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки трактору (тракторів) з умовою про розстрочення платежу від 25.09.2007р. № 071/07 (далі –договір), відповідно до умов якого постачальник - позивач зобов’язався передати у власність покупця - відповідача трактор (далі –товар) партіями, у кількості, комплектності, асортименті та по ціні, які вказуються в специфікаціях, що є додатками до договору, з умовою про розстрочення платежу, а покупець зобов’язався сплатити за нього грошову суму та прийняти товар на умовах договору (п. 1.2 договору).

Сума договору складає орієнтовну грошову суму у розмірі 106500 грн., яка розраховується з урахуванням податку на додану вартість та конкретизується у специфікаціях до договору (п. 3.1 договору).

Згідно п. 3.2 договору ціна товару вказується у специфікаціях до договору.

У відповідності до п. 3.3 договору платежі за кожну окрему партію товару по договору здійснюються відповідачем платежами на умовах розстрочення платежу, у наступному порядку та на наступних умовах:

3.3.1 у термін не пізніше одного календарного дня з моменту підписання специфікації до договору відповідач здійснює перший платіж за партію товару, зазначену у специфікації у розмірі 53250 грн., що складає 50% вартості партії товару, наведеної у специфікації до договору.

3.3.2 у термін не пізніше 20 календарних днів, з моменту передачі товару, зазначеного в накладній та акті приймання –передачі відповідач здійснює другий платіж у розмірі 10650 грн., що складає 10% вартості партії товару, наведеної у специфікації до договору.

3.3.3 у термін не пізніше 55 календарних днів, з моменту передачі товару, зазначеного в накладній та акті приймання –передачі відповідач здійснює третій платіж у розмірі 10650 грн., що складає 10% вартості партії товару, наведеної у специфікації до договору.

3.3.4 у термін не пізніше 83 календарних днів, з моменту передачі товару, зазначеного в накладній та акті приймання –передачі відповідач здійснює четвертий платіж у розмірі 10650 грн., що складає 10% вартості парії товару, наведеної у специфікації до договору.

3.3.5 у термін не пізніше 111 календарних днів, з моменту передачі товару, зазначеного в накладній та акті приймання –передачі відповідач здійснює п’ятий платіж у розмірі 10650 грн., що складає 10% вартості партії товару, наведеної у специфікації до договору.

3.3.2 у термін не пізніше 147 календарних днів, з моменту передачі товару, зазначеного в накладній та акті приймання –передачі відповідач здійснює шостий платіж у розмірі 10650 грн., що складає 10% вартості партії товару, наведеної у специфікації до договору.

Перехід права власності на товар до відповідача відбувається в момент передачі товару у місці поставки, вказаному у п. 4.1 договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.04.2008р. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 11.1 договору).

На виконання умов п. 3.3.1 договору відповідач перерахував позивачу перший платіж в сумі 53250 грн. Отримавши перший платіж за товар позивач передав відповідачу трактор МТЗ –82.1.26, № трактора 007785, № двигуна 387878, рік випуску 2007 у кількості 1 одиниці за ціною 106500 грн. про що свідчить акт приймання передачі товару від 25.09.2007р., який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи, видаткова накладна № ТРЗРНк –00109 від 25.09.2007р. та довіреність серії ЯНЮ № 765783 від 25.09.2007р., завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

Судом встановлено, що після отримання товару відповідач припинив виконання своїх зобов’язань щодо здійснення платежів, в зв’язку з чим позивач направив на адресу відповідача претензію від 29.05.2008р. № ІК-0020-201/08 з вимогою здійснити розрахунок за поставлений товар в розмірі 53250 грн. Факт надіслання претензії підтверджується чеком «Укрпошти» № 9378 від 30.05.2008р. та поштовим описом вкладення від 30.05.2008р., завірені копії яких залучені до матеріалів справи. Однак, відповідач зазначену вимогу позивача залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, в порушення умов договору відповідач свої зобов’язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар виконав не в повному обсязі, в зв’язку з чим за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 53250 грн. –різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 53250 грн. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов’язання щодо здійснення оплати поставленого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати складають 11363,58 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 1544,57 грн.

Розрахунок позивача інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка за розрахунком позивача складає 5479,21 грн.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату будь –якого з платежів за товар, передбачених п. п. 3.3.1 - 3.3.2 договору відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару за кожний день прострочення оплати.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 53250 грн. основного боргу, 5479,21 грн. пені, 1544,57 грн. 3% річних та 11363,58 грн. інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромехбуд»(08722, Київська область, Обухівський р-н., с. Трипілля, вул. Дружби, 6, код ЄДРПОУ 33646624) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» (02088, м. Київ, вул. 1-го Травня, 1-А, код ЄДРПОУ 30722204) 53250 (п’ятдесят три тисячі двісті п’ятдесят) грн. основного боргу, 5479 (п’ять тисяч чотириста сімдесят дев’ять) грн. 21 коп. пені, 1544 (одну тисячу п’ятсот сорок чотири) грн. 57 коп. 3% річних, 11363 (одинадцять тисяч триста шістдесят три) грн. 58 коп. інфляційних втрат, 716 (сімсот шістнадцять) грн. 37 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.