Вирок № 42191981, 24.12.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/12148/14-к

1-кп/639/566/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року м. Харків

Жовтневий районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

при секретарі Кузнецові М.І.,

за участю прокурора Сагуна М.О.,

підозрюваного ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові угоду про примирення та обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014220500002242 від 22.11.2014 року, згідно якого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харкова, українець, громадянин України, із середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше судимий: 16.11.2012 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186, ч.2 ст.263, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки, зареєстрований за адресою:АДРЕСА_2,

підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_2, будучи раніше судимим 16.11.2012 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186, ч.2 ст. 263, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, на шлях виправлення і перевиховання не став, відповідних висновків для себе не зробив і знову скоїв новий умисний, корисливий злочин при наступних обставинах.

21 листопада 2014 приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_2, прийшов до ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, де останні вживали спиртні напої. Приблизно о 20:00 годині ОСОБА_3 заснув, так як був в стані сильного алкогольного сп'яніння. В цей час у ОСОБА_2 виник умисел, спрямований на таємне викрадення майна ОСОБА_3 Після чого, ОСОБА_2, реалізуючи раніше виниклий умисел, скориставшись тим, що ОСОБА_3 спить і не може усвідомлювати факт вчинення злочину та завадити ОСОБА_1 довести умисел до кінця, таємно, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, викрав з правої кишені штанів ОСОБА_3, мобільний телефон марки «Самсунг 87262 Дуос», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3905 від 28.11.2014 року, - 352 гривні, після чого з місця скоєння злочину пішов та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану вище суму.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

30 листопада 2014 року в м. Харкові між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3, укладена угода про примирення, відповідно до якої ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні та зобов'язуються беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні та відшкодувати судові витрати.

Сторони погодили покарання відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, із звільненням ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, з іспитовим строком.

В підготовчому судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1, провину в обсягу підозри визнав повністю, просив суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджену міру покарання.

Потерпілий ОСОБА_4 подав до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, також просив суд затвердити угоду про примирення та призначити підозрюваному узгоджену міру покарання.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення та просив призначити ОСОБА_1 узгоджену міру покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, про примирення суд виходив з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти зокрема рішення про затвердження угоди.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно ч.4 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюваний ОСОБА_1 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Суд, переконавшись, що сторони примирилися і укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, зобов'язання взяті за угодою підозрюваним виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим затвердити угоду про примирення від 30 листопада 2014 року, визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, з іспитовим строком.

Запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_1 в ході досудового слідства не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Також суд, вважає за необхідне, на підставі вимог ч.2 ст.124 КПК України, стягнути з підозрюваного ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень по кримінальному провадженню.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 475 КПК України,

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення від 30 листопада 2014 року, що укладена в м. Харкові між потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі звільнити протягом іспитового строку - 1 (одного) року, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 2, 3 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально - виконавчої системи про зміну місця мешкання, роботи.

Речовий доказ по кримінальному провадженню: мобільний телефон марки «Самсунг 87262 Дуос», який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3, - повернути останньому як власнику.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі - 293 гривні 40 коп., які перерахувати на Р/Р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Копію вироку після проголошення вручити підозрюваному та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим (підозрюваним) може бути оскаржений в апеляційному порядку: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Суддя М.В.Федюшин