Рішення № 42191823, 23.12.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/10235/14-ц

2/639/2388/2014

РІШЕННЯ

(Заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 року Жовтневий районний суд м. Харкова

У складі: головуючого судді Труханович В.В.

за участю секретаря - Антохіної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громаді в особі Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 20.10.2014 року звернулася до суду з позовом, у якому просить ухвалити рішення про визнання за нею права власності у порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в м. Харкові по вул. Сосновій, 10, після смерті матері, ОСОБА_2, померлої 29.12.2005 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона, уроджена «Федоровська», після одруження 09.08.2008 року має прізвище «Головко». ЇЇ батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Мати позивача 29.10.1994 року вдруге вийшла заміж за ОСОБА_5 і отримала його прізвище. 12.10.2001 року ОСОБА_2 за договором дарування стала власником 39/100 частин домоволодіння № 10 по вул. Сосновій в м. Харкові, яке на той час складалося з двох житлових будинків літ «А-1», «Б-1» та надвірних будівель. 29.12.2005 року ОСОБА_2 померла. З її смертю відкрилася спадщина - житловий будинок літ. «А-1» з надвірними будовами, розташований за вищезазначеною адресою. Заповіту вона не залишила, єдиним її спадкоємцем за законом першої черги стала дочка, ОСОБА_1, яка спадщину прийняла, оскільки на час її відкриття постійно мешкала і була зареєстрована разом зі спадкодавцем за однією адресою, про відмову від прийняття спадщини не заявляла. Нещодавно позивач для оформлення своїх спадкових справ звернулася до ХДНК № 5, і після того була заведена спадкова справа № 265/2014. Однак державний нотаріус відмовив позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину і з питання визнання права власності за законом на мАйно померлої торжник В.О. пропонував звернутися до суду. Перешкодою для отримання свідоцтва про право на спадщину явилася та обставина, що згідно умов договору дарування ОСОБА_2 прийняла в дар 39/100 частин домоволодіння № 10 по вул. Сосновій в м. Харкові, яке на той час складалося з житлових будинків літ «А-1» та «Б-1» з надвірними будівлями. Відповідно до змісту довідки КП «ХМБТІ» від 16.06.2014 року, залученої до спадкової справи, згідно рішення Жовтневого РВК № 64-20 від 19.11.2010 року житловий будинок літ. «Б-1» з надвірними будівлями був виділений в окреме домоволодіння за адресою м. Харків, вул. Соснова, 10 «а». Правовстановлюючі документи не переоформлювалися. Вищезазначені обставини свідчать про відсутність факту виникнення у ОСОБА_2 права власності на 1/1 частку житлового будинку з надвірними будівлями літ. «А-1» за № 10 по вул. Сосновій в м. Харкові після переоформлення цього обєкту нерухомого майна шляхом його поділу на житлові будинки літ. «А-1» з надвірними будівлями та літ. «Б-1» з надвірними будівлями.

Надалі позивач уточнила первісні позовні вимоги, просить суд визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в м. Харкові по вул. Сосновій, 10, без врахування самовільно переобладнаного приміщення № 1-6, площею 20,0 кв.м., після смерті матері, ОСОБА_2, померлої 29.12.2005 року.

Представник позивача ОСОБА_6, діюча на підставі ордеру юридичної консультації Жовтневого району м. Харкова від 17.10.2014 року, ОСОБА_7 з договору № 66 про надання правової допомоги від 17.10.2014 року та заяви позивача від 20.10.2014 року про розгляд справи за її відсутністю, надала суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача - Територіальної громади в особі Харківської міської ради, до судового засідання не зявився, про час та місце слухання справи неодноразово повідомлявся належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення. Відомості про причини неявки представника відповідача до суду не надходили, тому за клопотанням представника позивача суд вважає можливим ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 224 Цивільно-процесуального кодексу України.

Враховуючи думку представника позивача, дослідивши матеріали справи і додатково отримані докази заявлених вимог, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позову і необхідність його задоволення у повному обсязі, виходячи з наступного.

Розглядаючи справу, суд приймає до уваги положення ст. 60 Цивільно-процесуального кодексу України, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У свідоцтві про народження 21.08.1970 року в м. Харкові позивача ОСОБА_4 (зараз «Головко») О.В., отриманого у Палаці немовлят м. Харкова на підставі актового запису № 9550 від 24.09.1970 року, зазначено, що батьками народженої являються ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 6).

Після реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 ОСОБА_9 змінила дошлюбне прізвище на прізвище чоловіка. Це підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу, виданим у палаці урочистих подій «Жовтневий» м. Харкова на підставі актового запису № 660 від 04.08.1988 року (а.с. 7).

Надалі цей шлюб було розірвано, що підтверджено відповідним свідоцтвом, отриманим у Жовтневому відділі РАЦС Харківського міського управління юстиції на підставі актового запису № 225 від 18.06.2008 року, після чого позивач залишила собі прізвище «Зубцова» (а.с. 8).

09.08.2008 року ОСОБА_10 вдруге вийшла заміж за ОСОБА_11 і змінила прізвище «Зубцова» на «Головко». Це доведено свідоцтвом про шлюб, виданим Ленінським відділом РАЦС Харківського міського управління юстиції, актовий запис за № 289 (а.с. 9).

Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_4, 29.10.1994 року вийшла заміж за ОСОБА_5 і змінила прізвище на «Торяник». Це вбачається зі свідоцтва про одруження 1-ВЛ № 77667, складеного відповідно до актового запису № 983 по Жовтневому відділу РАЦС м. Харкова (а.с. 10).

У судовому засіданні також встановлено, що 12.10.2002 року ОСОБА_2 за договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 за реєстровим № 5772, прийняла у дар від ОСОБА_12 39/100 частин домоволодіння № 10 по вул. Сосновій в м. Харкові. 08.01.2003 року зазначений договір був зареєстрований у КП «ХМБТІ» за реєстровим № 3761 (а.с. 12).

З тексту цього правовстановлюючого документу вбачається, що на час його складення спірне домоволодіння складалася з житлового будинку літ. «А-1» (деревяного, обкладеного цеглою), житловою площею 30,8 кв.м., житлового будинку літ. «Б-1», житловою площею 33,8 кв.м., та надвірних будівель: льохів літ «Г,З», літ «Пй», двох сараїв літ. «Н», «С», гаражу літ. «У», вбиралень літ. «О», літ. «Р», літ. «Г», огорож № 1, 3, 5, дворового водопроводу № 4 (п. 2 Договору).

У матеріалах справи (а.с. 22) знаходиться рішення № 64-20 виконавчого комітету Жовтневої районної ради в м. Харкові від 19.11.2010 року, з якого вбачається, що за заявою колишніх співвласників домоволодіння по вул. Сосновій, 10 в м. Харкові житловий будинок літ. «Б-1» з надвірними будівлями був виділений зі складу домоволодіння по вул. Сосновій, 10 в м. Харкові за фактичним користуванням з привласненням йому адреси м. Харків, вул. Соснова, 10 «а» та видачею окремого свідоцтва про право власності на житловий будинок літ. «Б-1».

З відповіді КП «ХМБТІ» вбачається, що станом на 31.12.2012 року житловий будинок літ. «Б-1» з надвірними будівлями по вул. Сосновій, 10 «а» в м. Харкові зареєстрований за ОСОБА_13 на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_14 за реєстровим № 2541 (а.с. 21).

У матеріалах справи знаходиться ще одна довідка КП «ХМБТІ» за № 1100722 від 16.06.2014 року, яка підтверджує, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи на підставі рішення № 64-20 від 19.11.2010 року виконавчого комітету Жовтневої районної ради м. Харкова житловий будинок літ. «Б-1» з надвірними побудовами дійсно був виділений зі складу домоволодіння № 10 по вул. Сосновій в м. Харкові в окреме домоволодіння за адресою м. Харків, вул. Соснова, 10 «а». Правовстановлюючі документ при цьому не переоформлялися. У житловому будинку літ. «А-2» по вул. Сосновій, 10 в м. Харкові приміщення № 1-6, площею 20,0 кв.м, є самочинно переобладнаним під житлове, без його урахування житлова площа будинку літ. «А-1» складає 31,0 кв.м. (а.с. 13).

З технічного паспорту на будинок № 10 по вул. Сосновій в м. Харкові від 22.05.2014 року (а.с. 15-18) вбачається, що на території земельної ділянки розташований деревяний, обкладений цеглою, житловий будинок літ «А-1», до 1917 року побудови, житловою площею 37,2 кв.м., з прибудовами а, а1, а2 та надвірними будівлями: гаражем літ. «У», сараєм літ. «О», вбиральнею літ. «Т» та погребами літ. «Г.З».

ОСОБА_2 померла 29.12.2005 року, що доведено свідоцтвом про смерть, отриманим у міському відділі РАГС № 4-1 Харківського обласного управління юстиції на підставі актового запису № 3853 від 21.12.2005 року (а.с. 11).

З її смертю відкрилася спадщина 39/100 частин домоволодіння № 10 по вул. Сосновій в м. Харкові. Заповіту спадкодавець не залишила, що перевірено і доведено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 39064700 від 03.12.2014 року (а.с. 40).

Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, зазначені у заповіті.

У випадку відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у випадку не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом отримують особи, зазначені у статтях 1261-1265 Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, що його пережив, і батьки.

Єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 першої черги за законом на підставі ст. 1261 Цивільного кодексу України являється її дочка, ОСОБА_11 (уроджена «Федоровська») ОСОБА_15 спадкодавця, ОСОБА_5, помер 06.07.2001 року, що доведено свідоцтвом про його смерть, виданим Харківським міським відділом РАЦС, актовий запис № 5915 від 07.07.2001 року (а.с. 14).

Згідно вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадок, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від спадщини.

Суд з письмової відповіді ХДНК № 5 від 04.12.2014 року за № 3711/01-16 та Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № 39064738 від 03.12.2014 року (а.с. 41) встановив, що за даними перевірки архівних матеріалів, що знаходяться на зберіганні у справах ХДНК № 5, після померлої 29.12.2005 року ОСОБА_2, що мешкала в АДРЕСА_1, була заведена спадкова справа № 265/2014 року. У матеріалах вищевказаної справи знаходяться наступні документи: заява ОСОБА_1, зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 623 від 16.05.2014 року, про фактичне прийняття нею спадщини (мешкала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем на день відкриття спадщини), її заява, зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 1314 від 29.09.2014 року про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, свідоцтво про право на спадщину за законом від 29.09.2014 року за реєстровим № 7-519, видане ОСОБА_1 в ХДНК № 5 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2, заява ОСОБА_1, зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 2561/02-14 від 30.09.2014 року про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель за № 10 по вул. Сосновій в м. Харкові після смерті матері та Розяснення, зареєстроване в книзі реєстрації вихідної кореспонденції за № 2986/02-14 від 30.09.2014 року, надане ХДНК № 5 ОСОБА_1 про причини неможливості видати їй свідоцтво про право на спадщину на частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель за № 10 по вул. Сосновій в м. Харкові. Інших заяв про прийняття або відмову від прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 в матеріалах спадкової справи немає (а.с. 38).

Таким чином суд вважає, що позивач ОСОБА_1 (уроджена «Федоровська») О.В., дочка спадкодавця ОСОБА_2, є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 за законом, яка прийняла спадщину у відповідності до вимог чинного цивільного законодавства.

У звязку з відсутністю у матеріалах спадкової справи № 265/2014 у ХДНК № 5 доказів набуття права власності померлою ОСОБА_2 на житловий будинок № 10 по вул. Сосновій в м. Харкові в цілому, тобто на 1/1 його частину, державний нотаріус ОСОБА_16 за відсутністю правових підстав відмовив позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину і запропонував ОСОБА_1 для вирішення питання щодо визнання права власності на цей обєкт нерухомості у порядку спадкування за законом звернутися до Жовтневого районного суду м. Харкова.

У п. 3.1 Роз'яснень Вищого Спеціалізованого суду України по розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року зазначено, що якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, який підлягає розгляду у позовному провадженні.

Обставини, викладені у листі державного нотаріуса за № 2986/02-14 від 30.09.2014 року на адресу спадкоємця ОСОБА_1, явилися перешкодою для отримання позивачем у ХДНК № 5 свідоцтва про право на спадкування (а.с. 19).

Ці обставини в розумінні приписів ЦК України, який повязує момент виникнення права власності з моментом державної реєстрації такого права у встановленому законом порядку, свідчать про відсутність фактичного виникнення у ОСОБА_2 права власності на спірний житловий будинок з відповідною частиною надвірних будівель в цілому.

Відповідно до ст. 1298 ЦК України та п. 4.9 глави 10 розділу 11 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (з дня смерті) при наявності у спадковій справі усіх необхідних документів (п. 4.12 глави 10 розділу 11 вищевказаного Порядку).

Пунктом 4.15 глави 10 розділу 11 вказаного Порядку передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. При цьому нотаріус, він же державний реєстратор, повинен встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документів.

Приписами п. 4.18 глави 10 розділу 11 Порядку передбачено, що якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус розяснює процедуру вирішення цього питання у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інших речових прав на нерухомі речі, обмеження цих прав, їхнє виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У ст. 1299 ЦК України зазначено, що якщо до складу спадщини, яку прийняв спадкоємець, входить нерухоме майно, спадкоємець зобовязаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 Кодексу).

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

У ст. 392 ЦК України зазначено, що власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою особою, а також у випадку втрати ним документу, що посвідчує його право власності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 114, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 182, 392, 1216-1218, 1220-1223, 1258, 1261, ч. 3 ст. 1268, 1299 ЦК України, п. п. 1, 3.1 Роз'яснень Вищого Спеціалізованого суду України по розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до територіальної громаді в особі Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в м. Харкові по вул. Сосновій, 10 (десять) без врахування самовільно переобладнаного приміщення, після смерті матері, ОСОБА_2, померлої 29.12.2005 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту одержання його копії.

СуддяВ. В. Труханович