Вирок № 42191609, 22.12.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/12149/14-к

Провадження №1-кп/639/567/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2014 року м.Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Боровської М.І.,

прокурора - Діденка В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали кримінального провадження, зареєстровані в ЄРДР за №12014220500001937 від 09.10.2014 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Мерефа, Харківської області, росіянина, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, раніше неодноразово судимого: 1) 02 серпня 2010 року Харківським районним судом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки; 2) 08 травня 2012 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.190, 71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі, звільнився 06.05.2014 року з Олексіївської ВК (№25) за відбуттям строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, та знову повторно вчинив новий корисливий злочин при наступних обставинах.

14.06.2014 року приблизно о 11 год. 00 хв. ОСОБА_2, знаходячись у свого знайомого ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_6, де вони разом розпивали спиртні напої з останнім, в ході чого він побачив на серванті мобільний телефон марки «Nokia-Ashа 302», що належить ОСОБА_3 та вирішив таємно ним заволодіти. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою наживи, шляхом вільного доступу, діючи повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2 викрав мобільний телефон марки «Nokia Ashа-302», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3350 від 15.10.2014 року складає 838,00 грн., після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_3, матеріальну шкоду на зазначену суму (к/п а.с.45-46).

Крім того, 31.10.2014 року приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_2, знаходячись у свого знайомого ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, де вони разом розпивали спиртні напої з останнім, в ході чого він побачив залишений без нагляду гаманець, що знаходився в правому кармані куртки ОСОБА_4, що висіла біля входу та вирішив таємно ним заволодіти. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою наживи, шляхом вільного доступу, діючи повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2 викрав гаманець, в якому знаходились гроші у сумі 300 грн., після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на зазначену суму.

Також, 04.11.2014 року приблизно 18 год. 00 хв. ОСОБА_2, знаходячись за адресою: м. Харків, пров. Краснодонський, 5-А, побачив залишений без нагляду перфоратор марки «Електромаш П-900», що належав ОСОБА_5 та вирішив таємно ним заволодіти. Так, ОСОБА_2, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою наживи, шляхом вільного доступу, повторно, заволодів перфоратором марки «Електромаш П-900», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3652 від 14.11.2014 року становить 215 грн. 00 коп., чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальну шкоду на зазначену суму (к/п а.с.113-114).

Крім того, 05.11.2014 року приблизно 18 год. 00 хв. ОСОБА_2, знаходячись у свого знайомого ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2, де вони разом розпивали спиртні напої з останнім, в ході чого побачив залишену без нагляду шкатулку, в якій знаходилась золота каблучка, яка належить ОСОБА_7 та вирішив таємно нею заволодіти. Знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою наживи, шляхом вільного доступу, діючи повторно, ОСОБА_2 заволодів золотою каблучкою, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3651 від 14.11.2014 року становить 837 грн. 63 коп., чим завдав ОСОБА_7 матеріальну шкоду на зазначену суму (к/п а.с.128-130).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину в інкримінованому йому злочині за ч.2 ст.185 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, повністю підтверджує фактичні обставини вчинення злочину, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом.

Під час допиту у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що в червні 2014 року у денний час він перебував за адресою: АДРЕСА_3, де розпивав зі своїм знайомим ОСОБА_3 алкогольні напої, після чого дочекавшись поки ОСОБА_3 відвернеться, викрав із серванту належний потерпілому мобільний телефон. Також обвинувачений пояснив, що у кінці жовтня 2014 року ввечорі, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1, розпивав спиртні напої зі своїм знайомим ОСОБА_4, побачив в кармані куртки останнього гаманець, потім викрав зазначений гаманець, в якому знайшов 300 гривень. Крім того, у листопаді 2014 року вечорі за адресою: м. Харків, пров. Краснодонський, 5-А, у зв'язку із тим, що з ним не розрахувались на попередньому місці роботи, звідки викрав перфоратор, який наступного дня продав своєму знайомому. Також обвинувачений пояснив, що наступного дня ввечорі він розпивав спиртні напої зі своїм знайомим ОСОБА_6, де за місцем проживання останнього викрав золоту обручку.

Підсудний ОСОБА_2 пояснив, що вину у вчиненому злочині визнає у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, показання на стадії досудового розслідування та розгляду справи у суді надає добровільно, без примусу зі сторони працівників правоохоронного органу, претензій матеріального характеру до нього потерпілі не мають, оскільки він повернув викрадене та відшкодував спричинені збитки.

Показання ОСОБА_2 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, у порядку визначеному ч.1 ст.135 КПК України, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.325 КПК України за погодженням із учасниками судовий розгляд проведено за відсутності вказаних осіб.

Враховуючи повне визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини у скоєному злочині та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом підсудного та дослідженням матеріалів кримінального провадження. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 своєї провини, його вина підтверджується наступними доказами дослідженими та перевіреними судом, а саме:

- протоколом огляду місця події від 09.10.2014 року за адресою АДРЕСА_3, під час якого встановлено факт викрадення майна потерпілого ОСОБА_3;

- заявою ОСОБА_2 про добровільну видачу викраденого мобільного телефону «Nokia-Ashа 302»;

- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 21.10.2014 року, під час якого ОСОБА_2 пояснив про обставини вчинення ним крадіжки майна потерпілого ОСОБА_3;

- протоколом огляду місця події від 01.11.2014 року за адресою АДРЕСА_1, під час якого встановлено факт викрадення майна потерпілого ОСОБА_4, а також встановлено місцезнаходження викраденого гаманця потерпілого;

- заявою ОСОБА_2 про добровільну видачу перфоратора марки «Електромаш П-900» та протоколом огляду зазначеного предмету;

- заявою ОСОБА_2 про добровільну видачу викраденої золотої каблучки, яка належить потерпілій ОСОБА_7

- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 30.11.2014 року за участі ОСОБА_2, під час якого він підтвердив обставини вчинення ним крадіжок (к/п а.с.9-12, 13, 56-59, 84-86, 104-106, 124, 148-150).

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив злочин за ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не одружений, однак знаходиться у цивільному шлюбі з гр. ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, працює неофіційно зварювальником в ПСП «Будагросервіс», має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, раніше неодноразово судимий (к/п а.с.26-39, 132-137).

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_2, є щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю злочину.

Згідно ст.67 КК України обставиною, яка обтяжують покарання ОСОБА_2, є скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд виходить із положень ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, наявність пом'якшуючої та обтяжуючої покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, кількість епізодів злочинної діяльності підсудного, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання в межах санкції частини 2 статті 185 КК України у вигляді позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_2 від реального відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, оскільки виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає.

Потерпілі цивільні позови по кримінальному провадженню не заявляли, що не позбавляє їх в подальшому права заявити зазначені позови у порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого по справі в порядку ст.124 КПК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.370, 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведені експертизи на суму 782,40 грн. (сімсот вісімдесят дві гривні 40 коп.), шляхом перерахування їх на користь держави (р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова), з призначенням виду платежу - «за експертні послуги» (к/п а.с.44, 112, 131).

Речові докази по кримінальному провадженню: мобільний телефон марки «NokiaAshа 302», який зберігається у ОСОБА_3; перфоратор марки «Електромаш П-900», який зберігається у ОСОБА_5; гаманець із чорного кольору, який зберігається у ОСОБА_4, золоту каблучку, яка зберігається у ОСОБА_7, вважати повернутими останнім як законним власникам (к/п а.с.150-154).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О.Курило