Рішення № 42191183, 02.12.2014, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/4162/14-ц

Номер провадження 2/126/1101/14

"02" грудня 2014 р.

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Жарун А. П.

секретар Чернявська О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину. Позов мотивує тим, що вона з відповідачем ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії 1-АМ №116431. Після розірвання шлюбу із відповідачем син проживає біля неї та знаходиться на її утриманні . На підставі рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 09.03.2010 року з відповідача на її користь стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини з його заробітку на утримання їх сина ОСОБА_4. Кошти, які відповідач сплачує на утримання дитини не забезпечують сину рівень життя, який є достатній для його фізичного розвитку , оскільки син дуже часто хворіє , у зв"язку з чим постійно потребує медичного лікування і посиленого харчування. Хворобливий стан дитини підтверджує довідкою КУ "Бершадський районний центр первинної медико-санітарної допомоги". Лікування дитини вимагає немалих коштів, так стверджує, що на лікування сина на протязі 2014 року нею було витрачено 2989,90 грн., що підтверджує накладними та товарними чеками. Оскільки участь у додаткових витратах на дитину є обов"язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів , і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, тому вона звернулася до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача на її користь 2989,90 грн. витрачених на лікування ОСОБА_3.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судовому засідання позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просять задовольнити їх повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково.Згоден сплатити кошти за лікування сина в березні місяці , оскільки достовірно знає, що син в той період часу хворів та знаходився на стаціонарному лікуванні в Бершадській ЦРЛ.

Вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_5 , відповідача ОСОБА_2 та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Статтею 185 СК України, передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, з аналізу даної норми слідує, що участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

Судом встановлено , що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 являються батьками неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії 1-АМ № 116431 . Дитина проживає з разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні , а відповідач на підставі рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 09.03.2010 року сплачує аліменти на утримання сина , даний факт визнається сторонами та не підлягає доказуванню.

З довідок КУ "Бершадський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" від 01.12.2014 року вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на диспансерному обліку з приводу:часто хворіюча дитина та потребує частого медикаментозного лікування .

Також матеріалами справи встановлено, що за 2014 рік ОСОБА_3 хворів 09.01.2014 року , 11.03.2014 року , 06.05.2014 року та 10.09.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 4 ст. 60 цього Кодексу, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вартість лікування сина протягом 2014 року, згідно наданих позивачкою квитанцій (накладних, товарних чеків) складає 2989,90 грн.

Однак із такими доводами позивачки стосовно суми, яка підлягає до стягнення із відповідача, суд не погоджується, оскільки розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, виписками з історії хвороби дитини, амбулаторної карти, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами, які безпосередньо витрачені на лікування дитини).

Оскільки відповідач ОСОБА_2 визнав позов в частині додаткових витрат на лікування сина за березень 2014 року в сумі 561,65 грн., тому дана сума доказуванню не підлягає.

Надані позивачкою товарні чеки та накладні на придбання медикаментів на суму 2428,25 грн. не можуть бути допустимими доказами в даній справі, оскільки не підтверджують того факту, що ці медикаменти були придбані саме позивачкою ОСОБА_1 та саме для лікування сина ОСОБА_3.

За наведених обставин та у контексті приведених правових норм регулювання предмета спору, суд дійшов до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення.

На підставі ст. 88 ч. 3 ЦПК України, з відповідача в прибуток держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. 180, 181, 182, 184, 191 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", ст. ст. 10, 60, 88, 169, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею додаткові витрати на лікування сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 561 (п"ятсот шістдесят одна ) гривня 65 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 243,60 грн. судового збору, на користь УДКСУ у Бершадському районі , код ЄДРПОУ 37908394, банк одержувач ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, р/р 31210206700041, МФО 802015, КЕКД 22030001.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Бершадський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя А. П. Жарун