Справа № 350/1702/14-а
Номер провадження 2-а/350/64/2014
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 грудня 2014 року смт. Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Пулика М.В.,
секретаря судового засідання Стадник О.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі доОСОБА_1 - старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області про оскарження дій державного виконавця, суд -
ВСТАНОВИВ:
У своєму адміністративному позові позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС головного управління юстиції ОСОБА_1 по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження. Судові витрати віднести за рахунок держави.
Представник позивача в судове засідання не прибув, суду подав заяву, в якій зазначив, щозаявлені вимоги підтримує з мотивів, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання також не прибув, хоч про час і місце судового розгляду повідомлявся у встановленому порядку, тому суд вважає, що рішення у справі слід ухвалити на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.
За змістом ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси. Позовна заява може бути подана до суду протягом 10 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Виходячи з вимог вищезазначеної норми та ст.28 Закону України Закону України " Про виконавче провадження" ( далі-Закон ), позовна заява, в тому числі про оскарження постановипро стягнення виконавчого збору, може бути подана до суду протягом 10 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Оскаржувана постанова отримана позивачем 17 жовтня 2014 року, що підтверджується вхідним штампом позивача на супровідному листі відповідача (а.с.4).
Судом встановлено, що 13 жовтня 2014 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа від 25 вересня 2014 року виданого Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області, яким стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі на користь ОСОБА_2 4312 (чотири тисячі триста дванадцять) гривень боргу по проведеному перерахунку за листопад 2011 року. Цією ж постановою зобов"язано управління Пенсійного фонду в Рожнятівському районі виконати рішення суду в семиденний строк, а стягнення суми в межах платежу за один місяць виконати негайно (а.с.4-зворот).
Позивач вважає, що постанова винесена з перевищенням повноважень,наданих Державній виконавчій службі, оскільки ч.2ст.3 Закону передбачено, що рішення про стягнення коштів з державнихорганів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, тому орган ДВС, отримавшивиконавчий лист зобов"язаний був відмовити у відкритті виконавчого провадження.
Однак, з таким твердженням позивача суд не погоджується виходячи з наступного.
Згідност.1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів ( посадових осіб)- це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів ( посадових осіб), які провадятьсяна підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вказаногоЗаконута інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.
Статтею 11 вказаного Законувизначені обов"язки та права державного виконавця, зокрема частина 1 вказаної статті передбачає, що державний виконавець зобов"язаний вживати передбаченихЗаконом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно частин 2 та 3ст.3 Закону, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Вказані органи не є органами примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності.
Відповідно дост.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється за заявою стягувача про виконання рішення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно пункту 3 Прикінцевих та Перехідних положень (пункт набрав чинності 16.10.2013 року) цього ж Закону, виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першоюст. 2 цього Законусуб'єкти (державний орган, державне підприємство, юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства), які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першоюстаті 2 цього Законусуб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.
Пунктом 1 частини 2ст.17 Закону України "Про виконавче провадження"передбачено, що відповідно довказаногоЗаконупідлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видані судами.
Згідновимог ст.25 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Наведені позивачем обставиниможуть бути перевірені в ході виконання судового рішення, що не позбавляє державного виконавця в межах наданих йому повноваженьвирішити питання про подальше спрямування виконавчого документа, відповідно до Порядкувиконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845у редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 року № 45та вимогЗакону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
З зв"язку з вищенаведеним суд приходить до переконання, що у державного виконавця були всі законні підстави для відкриття виконавчого провадження.
Оскільки постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №45053136 винесена у межах повноважень та у спосіб, що передбачені ЗакономУкраїни "Про виконавче провадження",томупідстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись, ст.ст.158-167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі до ОСОБА_1 - старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження та скасування постанови ВП № 45053136 від 13 жовтня 2014 року відмовити повністю.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду області через Рожнятівський районний суд протягом десяти днів з часу отримання її копії.
Суддя:
Судове рішення № 42191026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 30.12.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 350/1702/14-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: