Рішення № 42190827, 23.12.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/1104/14-ц 22-ц/774/2271/К/14

Справа №211/1004/14-ц

Провадження №22ц/774/2271/К/14 Головуючий в 1 інстанції

Категорія 24 (3) Сарат Н.О.

Доповідач - Михайлів Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого- судді: Михайлів Л.В.,

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.,

при секретарі: Булах К.А.,

за участю: позивача - ОСОБА_2 його представника - ОСОБА_3,

представника відповідача Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз"-Котенко Валентини Андріївни,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 10 вересня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство "Криворіжгаз" (надалі - ПАТ "Криворіжгаз") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, посилаючись на те, що відповідачеві, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 позивачем щомісячно надавалися послуги з газопостачання, відповідач, порушуючи норми діючого законодавства та договору укладеного з ПАТ "Криворіжгаз" не здійснює належним чином оплату за надані послуги, внаслідок чого станом на 01.03.2014р. утворилася заборгованість на суму 13007,84 грн.

Після уточнення заявлених позовних вимог, просили суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за спожитий природний газ за період з 01.03.2010 року по 01.03.2014 року у сумі 10699,15 грн., 1208,64 грн.- інфляційних витрат та 1100,05 грн. - 3% річних та судові витрати по справі.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 вересня 2014 року позовні вимоги ПАТ "Криворіжгаз" задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за спожитий газ у сумі 10699,15 грн., 1208,64 грн.- інфляційних витрат, 1100,05 грн. - 3% річних а також судовий збір у розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що висновки, зроблені судом при розгляді справи, не ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному дослідженню всих доказів у справі, не надана належна оцінка допустимості, достовірності та належності кожного доказу окремо, що в свою чергу призвело до помилкового висновку про правомірність позову.

Зокрема, суд не взяв до уваги, що позивачем не було надано суду жодного документу на підтвердження показань лічильника газу, який установлений в квартирі відповідача, станом на 30.11.2009р., показання на якому, відповідно о наданого позивачем розрахунку заборгованості складав 31728, що в свою чергу не відповідає дійсності.

Суд не звернув уваги і на те, що тривалий час, а саме з осені 2008 року у будинку №9 по вул. Червонопресненській у м.Кривому Розі ніхто не проживав, тому газ практично не споживався, про що свідчить акт обстеження, складений контролером газової служби 01.03.2011 року та який міститься у матеріалах справи.

Висновок суду, щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних витрат та 3% річних є таким, є таким що не ґрунтується на законі.

Крім того, суд першої інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин строк позовної давності, оскільки як вбачається з уточненої позовної заяви борг виник з 30.11.2008 року.

В запереченнях ПАТ "Криворіжгаз" просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1.

Його домогосподарство обладнано приладом обліку спожитого природного газу ( газовий лічильник)

29.04.2011 року між ПАТ «Криворіжгаз» та ОСОБА_2 укладений договор про надання населенню послуг з газопостачання №7081826, і за вказаною адресою ПАТ "Криворіжгаз" надає відповідачу послуги з газопостачання.

За період з 01.03.2010 року до 01.03.2014 року позивач надав відповідачу 12 403,42 м. куб. природного газу на загальну суму 11590,63 грн., однак добровільно відповідачем було оплачено лише 891,48 грн. Суд першої інстанції зазначив, що заборгованість по сплаті за споживання газу за вказаний період становить 10699,15 грн., крім того 1208,64 грн.- інфляційних витрат та 1100,05 грн. - 3% річних від простроченої суми, а разом 13007,84 грн.

Між сторонами виник спір щодо вірного обрахування позивачем у справі обсягів спожитого природного газу за період з 01.03.2010 року по 01.03.2014 року. Відповідач оспорює показники газового лічильника станом на 30.11.2006 року та станом на 2008 року.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Криворіжгаз" про стягнення заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами склалися договірні правовідносини з приводу надання послуг з газопостачання, відповідно до яких сторони взяли на себе певні зобов'язання, але відповідач ОСОБА_2 неналежно виконував своїх зобов'язань щодо повної сплати за надані ПАТ "Криворіжгаз" послуги та виходив із того що позов заявлений в межах строку позовної давності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, щодо неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків по оплаті позивачу за надані послуги.

Так, відповідно до ст. 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) сплачується, окрім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифам.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання свого обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" (далі - Закону) передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 24 Договору про надання послуг з газопостачання № 7081826 від 29.04.2011 року, укладеного між сторонами (а.с. 8), у разі отримання споживачем субсидії та/або пільг з оплати природного газу споживач вносить плату за наданні послуги з газопостачання у встановленому законодавством порядку.

У відповідності до п.10 затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09.12.1999 Правил надання населенню послуг з газопостачання розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється починаючи з 1 січня 2007 року за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу.

Зняття показань лічильників газу проводиться споживачем щомісяця. Газопостачальне підприємство має право контролювати правильність зняття показань та оформлення споживачем платіжних документів (п.17 Правил).

Заперечуючи проти розрахунку заборгованості за показниками лічильника газу в розмірі 31 728 м3, які зазначені позивачем на 30.11.2009 року, ОСОБА_2 посилався на показники в квитанції, яку він особисто заповнював за жовтень 2008 року та липень 2009 року про сплату коштів за послуги.

Між тим, із акту звірки взаєморозрахунків за спожитий природний газ від 14.01.2012 року, вбачається, що споживач ОСОБА_2 погоджувався та не оспорював показники лічильника газу (за якими позивачем складено розрахунок заборгованості) за вказаний періоди (а.с.40).

До того ж, правильність зняття показань лічильників газу та оформлення споживачем платіжних документів контролювалось працівниками газового господарства у відповідності до вимог абз. 2 пункту 17 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №2246 від 09 грудня 1999 року (а.с.29).

Надані відповідачем квитанції щодо сплати ним коштів за спожитий газ враховані позивачем в розрахунку заборгованості.

Нарахування за спожитий природний газ за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Червонопрєсненська, буд. 9 виконуються за 2 тарифною сіткою роздрібних цін (річний обсяг споживання природного газу від 2500 м3 до 6000 м3, а не»більше 6000 м3 в рік»).

Ціна 1 м3 природного газу за 2 категорією складає суму 1,098 грн., яка правомірно вказана в договорі про надання населенню послуг з газопостачання.

Відповідно до п. 29 Правил надання населенню послуг з газопостачання (зі змінами та доповненнями) споживач природного газу зобов'язаний виконувати передбачену п.10 Правил, звірку фактичного обсягу споживання природного газу в попередньому році та першому півріччі поточного року, з підписанням актів.

Доводи ОСОБА_2, що тривалий час, а саме з осені 2008 року у будинку №9 по вул. Червонопресненській у м.Кривому Розі ніхто не проживав, тому газ практично не споживався, колегія суддів не бере до уваги, оскільки даний довід не спростовує висновки суду та заявлені позовні вимоги, щодо наявності у відповідача боргу за спожитий природний газ починаючи з березня 2010 року.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, з приводу того, що суд першої інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин строк позовної давності, колегія суддів приходить із наступного.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 ЦК України зазначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності переривається вчинення особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу і позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач. ( ч.ч. 1, 2 ст.264 ЦК).

З матеріалів справи убачається, що позивач у 2013 році звертався до Довгинцівського районного суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення із боржника ОСОБА_2 заборгованості за спожитий природний газ в сумі 10657,16 грн., 1012,89 інфляційних витрат та 656,91 грн.-3% річних. 22.03.2013 року було видано судовий наказ, який ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від було скасовано.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011р. №14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" - наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Отже, строк позовної давності за позовом про стягнення заборгованості за період з 01.03.2010р. переривався подією - зверненням ПАТ «Криворіжгаз» із заявою про видачу судового наказу та видачею судового наказу від 22.03.2013 року, а тому колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку позовної давності.

Проте, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, щодо необґрунтованого стягнення, судом першої інстанції заборгованості за спожитий природний газ розрахованої за період з 30.08.2008 року по 01.03.2010 року у сумі 3070,28 грн., за період що передує березню 2010 року і виходить за межі строку позовної давності.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає зміні, із зазначенням що стягненню з ОСОБА_2 підлягає сума у розмірі 7628,87 грн., за спожитий природний газ.

Доводи апеляційної скарги, щодо незаконності стягнення 3% річних та інфляційних витрат, не заслуговують на увагу.

Так відповідно до ст.. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності через неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції в цій частині є правильними та такими, що ґрунтуються на законі.

Інших, належних та допустимих доказів щодо необґрунтованості розміру нарахованої заборгованості за спожитий природний газ, відповідач не надав, хоча згідно ст. 60 ЦПК України, то є його обов'язком.

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду -зміні, відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 10 вересня 2014 року - змінити.

Зменшити суму стягнутої заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» з 10 699,15 грн. до 7 628,87 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: