Ухвала суду № 42190385, 18.12.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2994/14 Справа № 407/578/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Шаповал Г. І. Доповідач - Григорченко Е.І.

Категорія 39

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Григорченка Е.І.

суддів - Кочкової Н.О., Максюти Ж.І.

при секретарі - Новицькій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 25 січня 2014 року та додаткове рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна,

встановила:

ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, де ставить питання про скасування рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 25.01.2014 року та на додаткове рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 03.02.2014 року в частині поділу домоволодіння та судових витрат, посилається на те, що зазначені судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального і матеріального права.

Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 25.01.2014 року позовні вимоги задоволені, ОСОБА_3 вселений в житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

В порядку спадкування за законом розділено належне спадкодавцю ОСОБА_4 спадкове майно в натурі, відповідно до висновку Дніпропетровського НДІ судових експертиз № 616/617-13 від 10.10.2013 року, за першим варіантом поділу спірного спадкового майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 виділено у власнику 1/2 частки домоволодіння, квартиру №1 в житлового будинку з наступними приміщеннями: в веранді приміщення 2 (8,3 м2) -веранда; в житловому будинку приміщення 3 ( 13,8 м2) - житлова кімната; приміщення 4 (7,8м2) - житлова кімната, - всього площа квартири № 1, яка виділяється ОСОБА_3, як першому власнику 1/2 частини домоволодіння, складає 29,9 м2, що менше від ідеальної 1/2 частки (29,95 кв.м.) на 0,05 м2.

За першим варіантом поділу житлового будинку ОСОБА_3 виділено у власність 1/2 частину надвірних будівель та споруд, в тому числі загального користування: літня кухня літ «Б-1»; ґанок літ. «б»; вбиральня літ. «В-1»; 1/2 частину огорожі №1; 1/2 частину водопроводу №2; 1/2 частину хвіртки №3; 1/2 частину огорожі №4; 1/2 частину огорожі №5; 1/2 частину мощення І.

ОСОБА_2 виділено у власність квартиру №2 в жилому будинку з наступними приміщеннями: в тамбурі приміщення І (3,7 м2) - тамбур; в веранді приміщення 1 (4,5 м ) - коридор; приміщення 8 (2,8м2) - санвузол; в житловому будинку: приміщення 5 (8,2 м2) - житлова кімната; приміщення 6 (6,2 м2) - кухня; приміщення 7 (4.6 м2) - коридор, - всього площа квартири №2 складає: 30,0 кв.м.

Виділено ОСОБА_2 у власність 1/2 частину домоволодіння, наступні надвірні будівлі та споруди: ґанок літ. «а1»; гараж літ. «Б-1»; сарай літ. «Г-1»; огорожа №7; хвіртка №8; ворота №6; фундамент під будівництво II; і/2 частину огорожі №1; 1/2 частину водопроводу №2; 1/2 частину хвіртки №3; 1/2 частину огорожі №4; 1/2 частину огорожі №5; 1/2 частину мощення І.

Відповідач ОСОБА_2 зобов'язана сплатити ОСОБА_3 грошову компенсацію у розмірі -3577,5 грн., як різницю від ідеальної 1/2 частини вартості спадкового майна (97251 грн.) Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Додатковим рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 03.02.2014 року додатково стягнено судовий сбір в дохід держави в розмірі 243,60 грн.

Додатковим рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 16 липня 2014 року визначені переобладнання та перепланування у житловому будинку АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції встановив, що після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку та господарських будівель і споруд, що розташовані по АДРЕСА_1.

Спадкоємцями першої черги за законом в рівних частках, зазначеного спадкового майна, є дві особи: мати померлого - ОСОБА_2, та син померлого - ОСОБА_3, які отримали свідоцтва про право на спадщину.

Згідно висновку № 616/617-13 судової будівельно-технічної експертизи від 10.10.2013 р., ринкова вартість будинку та господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, складає - 194502.00 грн., вартість ? ідеальної частини цього домоволодіння складає - 97251.00 грн., передбачено два оптимально можливих варіанта поділу будинку та господарських будівель і споруд (а.с.73-105).

Згідно акту здачі-приймання вартості висновку судового експерта, за проведення експертизи сплачено 2937.60 грн. (а.с.107).

Враховуючи встановлені обставини, вимоги законодавства, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, поділивши спірне домоволодіння відповідно до проведеної експертизи за першим варіантом, та вселив позивача в спірний будинок.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та, дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями учасників процесу.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції відповідно до ст.ст. 355, 364, 1267, 1296-1299 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи відповідача, приведені в апеляційні скарзі, що у позивача відсутній інтерес до спірного будинку та йому не заборонялося проживати в будинку, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки право спадкоємця на виділ його частки в натурі передбачено ст. 1278 ЦК України.

Відповідно до ст. 1278 ЦК частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними. Кожен зі спадкоємців має право на виділ його частки в натурі. У разі якщо частку в натурі виділити неможливо, спадкове майно передається одному зі спадкоємців, а іншим - відповідна грошова компенсація.

При успадкуванні спадщини кількома особами на спадкове майно поширюється правовий режим спільної часткової власності відповідно до гл. 26 ЦК.

Правовий режим спільної часткової власності визначається гл. 26 ЦК з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники, при здійсненні зазначених правомочностей, мають рівні права.

Відповідно до ст. 364 ЦК кожен зі співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі частки, що є у спільній частковій власності.

Отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Приведені в апеляційній скарзі доводи, що суд не вирішив питання щодо поділу земельної ділянки, на якій розташоване спірне домоволодіння, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки такі позовні вимоги не заявлені.

Посилання апелянта на те, що судові витрати на проведення судової експертизи сторони повинні нести порівну, не може бути прийнято до уваги, оскільки суд обґрунтовано вирішив питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу у відповідності із вимогами ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України про змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, в межах заявлених вимог та на підставі наданих суду доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду в оскаржуваній частині залишити без змін. В іншій частині судові рішення не оскаржені, тому не переглядаються.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 25 січня 2014 року, додаткове рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

СУДДІ: