Рішення № 4218740, 17.09.2008, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.09.08р.

Справа № 8/158-08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський сад" (м. Дніпропетровськ)

до Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)

про визнання права власності

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача: Дугністий М.А. –представник (дов. б/№ від 04.09.08 р.)

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, звернувся до відповідача з позовом про визнання за ним права власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю охорони водноспортивного комплексу літ. А-1, загальною площею 11,9 кв.м., ґанок а, сарай (тимчасовий) Б, сарай (тимчасовий) В, № 1-8 огорожа (№ 1 огорожа, № 2 ворота, № З хвіртка, № 4 ворота, № 5 хвіртка, № 6 хвіртка, № 7 ворота, № 8 хвіртка), що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 55, без акту введення в експлуатацію і просить суд зазначити у рішенні, що згідно до ст. 10 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту України від 07.02.02 р. за № 7/5 (зареєстрованого в Мін'юсті України 18.02.02 р. за № 157/6445) (зі змінами та доповненнями), дане рішення суду підлягає реєстрації як правовстановлюючий документ без акту введення в експлуатацію.

Позов мотивовано тим, що позивач здійснив будівництво спірного нерухомого майна без відповідного дозволу, що робить згадану нерухомість самочинно збудованою.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на наступне:

Діюче законодавство передбачає можливість визнання права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво лише у разі наявності у особи у власності або користуванні земельної ділянки. Між сторонами укладений договір оренди земельної ділянки від 26.03.07 р., строк дії якого встановлений до 26.03.09 р.

Позивачем здійснювалося будівництво в порушення вимог ст.ст. 24, 29 Закону України "Про планування та забудову територій" та Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.00 № 273.

Крім того, Позивачем не доведено, що об'єкти нерухомості відповідають державним будівельним, пожежним, санітарним нормам та правилам та чи є взагалі об'єктом нерухомості.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Позивач не звертався до Дніпропетровської міської ради щодо визнання права власності на спірний об'єкт, а отже - спору між сторонами не виникло.

Спірні об'єкти не прийняті в експлуатацію в установленому порядку та згідно матеріалів справи є самовільним будівництвом.

Позивачем не вказано адресу, за якою знаходиться самочинне будівництво.

Ухвалою голови господарського суду від 09.09.08 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 10.10.08 р. включно.

По справі оголошувалась перерва з 02.09.08 р. по 09.09.08 р.

В судове засідання 17.09.08 р. відповідач не з'явився, причин свого нез'явлення суду не повідомив.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпропетровської міської ради № 112/10 від 07.02.07 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Міський сад»(далі-позивач) було надано земельну ділянку по вул. Набережна Перемоги, в районі будинків №№ 94-96, площею 2,6106 га (кадастровий номер 1210100000:03:149:0050) в оренду строком на 2 (два) роки.

Цільове використання земельної ділянки за цим рішенням - землі комерційного використання (інша комерційна діяльність - 1.11.6 за УКЦВЗ).

Зазначена земельна ділянка була передана для проектування та улаштування водноспортивного комплексу без розміщення об'єктів капітального будівництва.

На виконання зазначеного рішення між сторонами 06.03.07 р. був укладений договір оренди землі, зареєстрований нотаріусом в реєстрі за № 1932, та який пройшов державну реєстрацію 03.05.07 р.

Факт передачі землі в оренду підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 26.03.07 р.

Протягом 2006-2008 р.р. позивач розробив проект водноспортивного комплексу та пляжу та на підставі вищезазначеного рішення міськради, звернувся в Державну архітектурну будівельну інспекцію (ДАБК) за отриманням дозволу на виконання будівельних робіт по улаштуванню водноспортивного комплексу.

Листом № 1571/3 від 25.12.07 р. ДАБК відмовив позивачу у наданні дозволу, посилаючись на те, що Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим наказом Держбуду № 273 від 05.12.00 р. не передбачено видачу дозволу на улаштування об'єкту.

Статтею 95 ЗК України встановлено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі та споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Керуючись цим положенням, позивач протягом 2007-2008 років за власні кошти здійснив на орендованій земельній ділянці будівництво будівлі охорони та огорожі, які згідно проекту є частиною водноспортивного комплексу.

Розпорядженням міського голови від 13.08.08 р. № 1267-р водноспортивному комплексу по вул Набережна Перемоги було присвоєно адресу: вул. Набережна Перемоги, 55.

Згідно технічному паспорту, виготовленому КП «ДМБТІ»09.09.08 р., спірне нерухоме майно складається з: будівлі охорони водноспортивного комплексу літ. А-1, загальною площею 11,9 кв.м., ґанку а, сараю (тимчасового) Б, сараю (тимчасового) В, № 1-8 огорожа (№ 1 огорожа, № 2 ворота, № З хвіртка, № 4 ворота, № 5 хвіртка, № 6 хвіртка, № 7 ворота, № 8 хвіртка).

Таким чином, фактично будівництво нерухомого майна було проведено позивачем без відповідного дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ч. 10 ст. 29 Закону України «Про планування та забудову території», здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самочинним будівництвом.

Згідно технічному висновку про стан конструкцій та можливість їх експлуатації, виконаному кафедрою залізобетонних конструкції Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (державна ліцензія АБ № 205927) встановлено, що станом на момент обстеження основні елементи та конструкції будівлі охорони та огорожі, що знаходяться за адресою: вул. Набережна Перемоги, 94-96, а саме: фундаменти, стіни, перегородки, перекриття забезпечують можливість його подальшого ефективного використання у відповідності з функціональним призначенням - знаходяться в нормальному та задовільному стані, закінчені будівництвом, відповідають державним архітектурно-будівельним нормам, підготовлені та придатні для експлуатації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України, будiвля, споруда, iнше нерухоме майно вважаються самочинним будiвництвом, якщо вони збудованi або будуються на земельнiй дiлянцi, що не була вiдведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з iстотними порушеннями будiвельних норм i правил. Особа, яка здiйснила або здiйснює самочинне будiвництво нерухомого майна, не набуває права власностi на нього.

Згідно ч.ч. 5, 7 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної дiлянки суд може визнати за ним право власностi на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на нiй, якщо це не порушує права iнших осiб. У разi iстотного вiдхилення вiд проекту, що суперечить суспiльним iнтересам або порушує права iнших осiб, істотного порушення будiвельних норм i правил суд за позовом вiдповiдного органу державної влади або органу мiсцевого самоврядування може постановити рiшення, яким зобов'язати особу, яка здійснила будiвництво, провести вiдповiдну перебудову.

За змістом наведених норм кодексу, підставами для відмови у визнанні права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на земельній ділянці, є порушення цим прав інших осіб та невідповідність самочинно збудованих споруд будівельним нормам і правилам.

Як свідчать матеріали справи, спірна нерухомість була збудована позивачем.

Введення об'єкта нерухомості в експлуатацію - це процес, під час якого фахівці у будівельній галузі перевіряють відповідність нового будівництва вимогам будівельних, санітарних, архітектурних норм.

При реконструкції було дотримано усі норми, стандарти та правила, про що свідчить технічний висновок кафедри залізобетонних конструкції Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (державна ліцензія АБ № 205927), яким встановлено, що станом на момент обстеження основні елементи та конструкції будівлі охорони та огорожі, що знаходяться за адресою: вул. Набережна Перемоги, 94-96, а саме: фундаменти, стіни, перегородки, перекриття забезпечують можливість його подальшого ефективного використання у відповідності з функціональним призначенням - знаходяться в нормальному та задовільному стані, закінчені будівництвом, відповідають державним архітектурно-будівельним нормам, підготовлені та придатні для експлуатації.

Зважаючи на вказаний висновок, суд вважає, що додаткового введення в експлуатацію вказана нерухомість не потребує.

Частина 5 ст. 376 ЦК України передбачає, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Важливою новелою вказаної статті є можливість, за відсутністю згоди власника (користувача) земельної ділянки на узаконення об'єкта, постанови судового рішення не лише про знесення, але й про визнання за забудовником права власності на об'єкт самочинної забудови (якщо при цьому не порушуються права інших осіб).

Збудована позивачем нерухомість розташована на земельній ділянці, яка знаходиться в оренді у позивача, а отже - визнання за позивачем права власності на цю нерухомість не порушує прав жодної фізичної та/або юридичної особи.

Згідно п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту України від 07.02.02 р. за № 7/5 (зі змінами та доповненнями), рішення суду є правовстановлюючим документом, який підлягає реєстрації в КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»без акту введення в експлуатацію.

Заперечення відповідача спростовуються вищенаведеним, об'єктивними обставинами і матеріалами справи.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог.

Разом з тим, враховуючи, що спірні правовідносини виникли внаслідок неправильних дій позивача, держмито в сумі 85,00 грн. та судові витрати по справі слід покласти на останнього.

Керуючись ст. 376 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Міський сад" (код 34408371) право власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю охорони водноспортивного комплексу літ. А-1, загальною площею 11,9 кв.м., ґанок а, сарай (тимчасовий) Б, сарай (тимчасовий) В, № 1-8 огорожа (№ 1 огорожа, № 2 ворота, № З хвіртка, № 4 ворота, № 5 хвіртка, № 6 хвіртка, № 7 ворота, № 8 хвіртка), що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 55, без акту введення в експлуатацію.

Згідно п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту України від 07.02.02 р. за № 7/5 (зі змінами та доповненнями), дане рішення суду підлягає реєстрації як правовстановлюючий документ без акту введення в експлуатацію.

Суддя І.Ю. Дубінін