Рішення № 42187303, 17.12.2014, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1071/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого - Балан М.В.,

при секретарі Урсул Г.К.

розглянувши цивільну справу за позовом

публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»

до

ОСОБА_1

про

стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ПАТ «Банк «Демарк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві представник позивача зазначив, що 05.05.2008 р. ПАТ «Банк «Демарк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 112-057, за яким відповідачу було надано кредит в сумі 10000 грн., зі сплатою 28 % річних та щомісячної комісії в розмірі 50 грн. з кінцевим строком повернення 04.05.2010 р. Відповідач частково виконав умови договору, а саме: сплачено відсотки в сумі 2032,50 грн.; в рахунок погашення основного боргу по кредиту сплачено 2663,54 грн.; частково сплачено щомісячну комісію в сумі 1800 грн.

ОСОБА_1 неодноразово був повідомлений про виникнення заборгованості по оплаті передбачених Договором платежів перед ПАТ «Банк «Демарк». Однак на даний час кредитна заборгованість Позичальником повністю погашена не була.

В позовній заяві представник відповідача, зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та просить суд розглянути справу без його участі.

Відповідач, ОСОБА_1, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи відповідно до положень ст. ст.74-76 ЦПК України за зареєстрованим місцем проживання, повторно в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання або проведення розгляду справи за його відсутності, суду не надав. На підставі клопотання представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без фіксації ходу судового засідання звукозаписувальним технічним пристроєм, що відповідає положенням ст. ст. 169, 197, 224 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву та докази по справі, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Судом встановлено, що 05.05.2008 р. ПАТ «Банк «Демарк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 112-057 від 05.05.2008 р., за яким відповідачу було надано кредит в сумі 10000 грн., зі сплатою 28 % річних та щомісячної комісії в розмірі 50 грн. з кінцевим строком повернення 04.05.2010 р.

Відповідно до п. 3.7.1. договору, погашення заборгованості за кредитом, відсотками та комісією здійснюється щомісячно не пізніше 10-го числа кожного місяця починаючи з місяця наступного за місяцем надання кредиту в сумі 598 грн., при цьому з суми, яка надійшла на погашення заборгованості, в першу чергу здійснюється погашення штрафу за порушення строків сплати процентів, нарахованих відсотків, комісії, а потім заборгованості за кредитом.

Відповідно до 3.5.2 кредитного договору, позичальник щомісячно повинен сплачувати банку за користування кредитом комісію в розмірі 50 грн.

Згідно п. 6.3 Договору, у разі порушення строків погашення кредиту, банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В звязку з невиконанням ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором, станом на 26.04.2013 року утворилась заборгованість за кредитом, яка складається з: - 7336,46 гривень заборгованість за кредитом; - 6253,87 гривень заборгованість за відсотками; - 757,93 гривень пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом; 1100,47 гривень пеня за порушення строків користування кредитом; 1200 грн. штраф за порушення сплати відсотків; 1850 гривень не сплачена щомісячна комісія; - всього 18498, 73 гривень заборгованості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши обставини справи та беручи до уваги наведені положення законодавства, суд вважає встановленим обовязок відповідача повернути позивачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного між ними договору, а порушене право позивача таким, що підлягає захисту згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача згідно ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10,11, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК, ст.ст. 526, 530, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, що зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» 18498,73 гривень заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, що зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк», - судовий збір у розмірі 229,40 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Згідно ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Кілійського

районного суду

ОСОБА_2